Саліваційні розлади при анкілозивному спондилоартриті як чинник ороезофагеальної альтерації

Автор(и)

  • A. A. Zazdravnov Харківський національний медичний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2018-2-60

Ключові слова:

анкілозивний спондилоартрит, ерозивний езофагіт, глосит, стоматит, салівація, ксеростомія, патогенез

Анотація

Мета роботи — дослідити особливості ураження ороезофагеальної ділянки травного тракту у хворих на анкілозивний спондилоартрит (АС) залежно від стану салівації.
Матеріали та методи. Було обстежено 50 хворих на АС, у яких специфічні езофагеальні скарги виникали не менше 1 разу на тиждень. Усім хворим була проведена сіалометрія та езофагоскопія. Отримані результати порівнювали з результатами контрольної групи — 20 практично здорових осіб віком 40—50 років. Статистична обробка результатів включала визначення t-критерію Стьюдента, коефіцієнта асоціації Юла, критерію φ*.
Результати та обговорення. За результатами ендоскопічного дослідження пацієнтів розділили на дві групи. Основну групу склали 26 хворих на АС та ерозивний езофагіт, до групи порівняння увійшли 24 пацієнти з АС без ерозивних ушкоджень слизової оболонки стравоходу. Встановлено, що ксеростомія турбувала більш ніж половину пацієнтів основної групи та чверть хворих групи порівняння. Виявлено прямий асоціативний зв’язок між відчуттям сухості в роті та ерозивним езофагітом. Також встановлено існування асоціативного зв’язку між ерозивним ураженням стравоходу та наявністю глоситу та/або стоматиту. Спостерігалось зменшення стимульованої секреції слини як в обох групах хворих порівняно зі здоровими особами, так і при міжгруповому порівнянні. Базальна салівація була зменшеною у хворих основної групи порівняно з пацієнтами групи порівняння й особами групи контролю. Водночас означений показник у хворих групи порівняння не мав відмінностей з аналогічним показником осіб групи контролю. Такі дані свідчили про відносну декомпенсацію слинних секреторних механізмів у хворих групи порівняння, які ще в змозі забезпечувати базальну секрецію, проте швидко виснажуються при їх стимуляції. В умовах пригнічення обох типів салівації формується підґрунтя для виникнення альтеративних змін ороезофагеальної ділянки. Встановлено, що показники базальної та стимульованої салівації у хворих з 3-ю клініко-рентгенологічною стадією були меншими порівняно з аналогічними у пацієнтів з 2-ю стадією АС. Саліваційну дисфункцію можна вважати позасуглобовим проявом АС, який відіграє провідну роль у формуванні уражень стравоходу і на який впливає як тривалість захворювання, так і його розтягнута в часі запальна активність.
Висновки. Саліваційна дисфункція притаманна хворим на АС. Вона проявляється ксеростомією, пригніченням базальної та стимульованої салівації. Як орган-мішень для альтерації при гіпосаліваційній дисфункції у хворих на АС виступає ороезофагеальна ділянка травного тракту. Ерозивний езофагіт у хворих на АС формується на тлі зниження як базальної, так і стимульованої салівації. Взаємопов’язане та симультанне ураження стравоходу й органів ротової порожнини у пацієнтів з РА є наслідком гіпосалівації та порушень механізмів цитопротекції, які виникли в результаті тривалого імунозапального процесу.

Біографія автора

A. A. Zazdravnov, Харківський національний медичний університет

д. мед. н., проф. кафедри загальної практики — сімейної медицини та внутрішніх хвороб
А. А. Заздравнов

Посилання

Alcázar Navarrete B, Gómez-­Moreno G, Aguilar­-Salvatierra A, et al. Xerostomia relates to the degree of asthma control. J Oral Pathol Med. 2015;44(4):273-­277. doi:10.1111/jop.12228.

Almughrabi OM, Marzonk KM, Hasqnato KM, Shafik SS. Melatonin levels in periodontal health and disease. J Periodon­tal Res. 2013;48:315-­321. doi:10.1111/jre.12010.

Campisi G, Lo Russo L, Di Liberto C, et al. Saliva variations in gastro­oesophageal reflux disease. J Dent. 2008;36(4):268-­271. doi:10.1016/j.jdent.2008.01.003.

Caruso AA, Del Prete S, Ferrara L, et al. Relationship between gastroesophageal reflux disease and Ph nose and salivary: proposal of a simple method outpatient in patients adults. Open Medicine. 2016;11(1):381-­386. doi:10.1515/med­2016­0069.

Chamani G, Shakibi MR, Zarei MR, et al. Assessment of relationship between xerostomia and oral health­related quality of life in patients with rheumatoid arthritis. Oral Dis. 2017;23(8):1162­-1167. doi:10.1111/odi.12721.

Kobak S, Oksel F, Aksu K, Kabasakal Y. The frequency of sicca symptoms and Sjögren’s syndrome in patients with systemic sclerosis. Int J Rheum Dis. 2013;16(1):88­-92. doi:10.1111/j.1756­85X.2012. 01810.x.

Leite CA, Galera MF, Espinosa MM, et al. Prevalence of Hyposalivation in Patients with Systemic Lupus Erythematosus in a Brazilian Subpopulation. Int J Rheum. 2015.730285. doi:10.1155/2015/730285.

Mauri­-Obradors E, Estrugo­-Devesa A, Jané­-Salas E, et al. Oral manifestations of Diabetes Mellitus. A systematic review. Medicina Oral, Patología Oral y Cirugía Bucal. 2017;22(5):e586­e594. doi:10.4317/medoral.21655.

Molania T, Alimohammadi M, Akha O, et al. The effect of xerostomia and hyposalivation on the quality of life of patients with type II diabetes mellitus. Electronic Physician. 2017;9(11):5814-­5819. doi:10.19082/5814.

Pandey AK. Physiology of Saliva: An Overview Journal of Dentistry Indonesia. 2014;21(1):32­-38. doi:10.14693/jdi.v0i0.186.

Volter F, Fain O, Mathieu E, Thomas M. Esophageal Function and Sjögren’s Syndrome/. Digestive Diseases and Sciences. 2004;49(2):248-­253. doi:10.1023/B:DDAS. 0000017446.64582.62.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження