Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/ <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Спеціалізоване науково-практичне рецензоване видання для терапевтів, фахівців сімейної медицини і загальної практики, висвітлює теоретичні та клінічні аспекти діагностики і лікування основних терапевтичних захворювань, проблеми поєднаної патології внутрішніх органів</p> <p>Заснований у 1998 році</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p> </p> <table style="width: 547px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="126px"><img src="http://www.utj.com.ua/public/journals/479/fadeenko_utj_redaktor.jpg" width="116" height="174" /></td> <td valign="bottom"><strong>Головний редактор:</strong> Галина Дмитрівна Фадєєнко, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, директор Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України, відомий український вчений у галузі внутрішньою медицини, секретар Українського відділення Всесвітньої асоціації гастроентерологів.</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України» (<a href="http://therapy.org.ua/">therapy.org.ua</a>), ПП «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> КВ № 16646-5118ПР від 21.05.2010 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> ПП «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України з медичних наук:</strong> Додаток 5 до наказу Міністерства освіти і науки України 24.09.2020 № 1188 (журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Категорія "Б").</p> <p style="margin-top: .3em;">Видання зареєстроване в міжнародних наукометричних системах та спеціалізованих каталогах Index Copernicus, Google Scholar, JIFACTOR, Ulrich’s Periodicals Directory, Scientific Indexing Services, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef, 1findr, Dimensions, Scilit, Lens, Microsoft Academic, Naver, BASE, Worldcat, EuroPub, Sciencegate.</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, «Наукова періодика України». Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело».</p> <p style="margin-top: .3em;">Статтям, опублікованим в «Українському терапевтичному журналу», присвоєються DOI – ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік.</p> <p><strong>ISSN:</strong> 1605­-7295 (Print), 2522­-1175 (Online).</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/UTJ.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://utj.com.ua">utj.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> uk-UA vitapol3@gmail.com (Ольга Берник (Olha Bernyk)) vitapol3@gmail.com (Ірина Совенко (Iryna Sovenko)) Mon, 06 Dec 2021 00:00:00 +0200 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Алгоритм прийняття рішення при призначенні антикоагулянтної терапії з приводу COVID-19. Огляд літератури http://utj.com.ua/article/view/246981 <p>На пізніх ускладнених стадіях коронавірусна хвороба 2019 (Сoronavirus disease of 2019 (COVID‑19)) є&nbsp;хворобою ендотелію. За даними П. Ліббі (2020), ендотелій становить майже 7000 м<sup>2</sup> поверхні тіла. Ендотелію притаманні такі функції, як антикоагулянтна, антитромботична, протизапальна, вазомоторна, захисна. Мета огляду&nbsp;— розібратись у&nbsp;логістиці COVID‑19 з&nbsp;позицій його патогенезу, насамперед тромботичних ускладнень, узагальнити дані щодо вибору антикоагулянта, його дози, тривалості застосування. COVID‑19&nbsp;— це нова хвороба, щодо якої недостатньо доказових даних, але, якщо розібрати її посиндромно, то велика частка гострих і&nbsp;пост‑ковідних ускладнень припадає на тромбоемболічні ускладнення. Згідно з&nbsp;рекомендаціями Європейської спілки кардіологів з&nbsp;діагностики та лікування тромбоемболій, необхідність профілактики зумовлена наявністю у&nbsp;хворого респіраторної недостатності, встановлених венозних катетерів, інфекції (пневмонії), постільним режимом, похилим віком тощо. Дотримання рекомендацій, що ґрунтуються на даних доказової медицини, дасть змогу обґрунтовано призначати антикоагулянтну терапію, не завдаючи шкоди хворому. Це стосується як пацієнтів, що отримували антикоагулянти на момент госпіталізації, так і&nbsp;тих, кому необхідне нове їх призначення. Найчастішими питаннями, які виникають у&nbsp;лікаря, є&nbsp;такі: Як вести пацієнта за наявності в&nbsp;нього активної кровотечі або рівня тромбоцитів&nbsp;&lt;&nbsp;25&nbsp;·&nbsp;10<sup>9</sup> /л, або вродженої патології коагуляції? Які аналізи крові слід ураховувати при призначенні антикоагулянта? Яку терапію призначити при виписці зі стаціонару? Дотримання чітких алгоритмів антикоагуляції дасть змогу запобігти тромбоемболічним ускладненням, подальшому ушкодженню органів і&nbsp;систем та значним кровотечам.</p> <p>&nbsp;</p> О. В. Петюніна Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246981 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Орфанні захворювання (мукополісахаридози) та ураження серцево-судинної системи. Огляд літератури http://utj.com.ua/article/view/246983 <p>Висвітлено актуальні питання патології серцево‑судинної системи при мукополісахаридозах. Ураження серця і&nbsp;судин є&nbsp;основною ознакою цих захворювань, що часто мають летальний наслідок. Патологія серця, яку реєструють при мукополісахаридозах усіх типів, особливо виразна у&nbsp;хворих із такими клінічними варіантами, як синдроми Гурлер, Хантера і&nbsp;Марото‑Ламі. Характерними ознаками розладів функціонування серцево‑судинної системи вважають потовщення клапанів з&nbsp;розвитком їх дисфункції (особливо лівих відділів серця), гіпертрофію міокарда, порушення провідності, ураження коронарних артерій, артеріальну гіпертензію. Наголошено на труднощах клініко‑функціонального дослідження серцево‑судинної системи таких пацієнтів, що зумовлено наявністю фізичних та інтелектуальних обмежень, а&nbsp;також поступовим наростанням симптоматики. Для лікування серцево‑судинної патології при мукополісахаридозах застосовують медикаментозні та хірургічні методи, зокрема замісну ферментотерапію і&nbsp;трансплантацію стовбурових клітин.</p> <p>Одним з&nbsp;пріоритетних напрямів у&nbsp;лікуванні мукополісахаридозів вважають генотерапію. Значних успіхів досягнуто при використанні вірусних векторів в експериментах на мишах з&nbsp;мукополісахаридозом VII типу. Основою профілактики мукополісахаридозів є&nbsp;медико‑генетичне консультування сімей і&nbsp;пренатальна діагностика з&nbsp;використанням молекулярно‑генетичних методів (наприклад, ДНК‑діагностики). Рання діагностика і&nbsp;своєчасне патогенетичне лікування мукополісахаридозів запобігатимуть інвалідизації хворих та сприятимуть адекватній інтеграції їх у&nbsp;суспільство, а&nbsp;ефективне медико‑генетичне консультування сімей дасть змогу істотно знизити частоту нових випадків цих тяжких спадкових захворювань.</p> <p>&nbsp;</p> С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, Л. В. Паніна, О. Б. Кротова Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246983 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Ведення пацієнтів з інфарктом міокарда без обструкції коронарних артерій (MINOCA): огляд літератури та власні дані http://utj.com.ua/article/view/227614 <p>Останніми роками велику увагу приділяють діагностиці та лікуванню інфаркту міокарда (ІМ) без обструктивного атеросклерозу коронарних артерій (MINOCA). Його поширеність становить 5 — 15 %, а вплив чинників ризику розвитку серцево‑судинних захворювань на появу MINOCA має деякі особливості. Для встановлення діагнозу MINOCA необхідна відповідність критеріям гострого ІМ (ГІМ), відсутність обструктивного ураження коронарних артерій за даними ангіографії (≥ 50 %) та заперечення альтернативного діагнозу. В основі пошкодження кардіоміоцитів при MINOCA лежить ішемічний механізм. Його причиною можуть бути тромбоз коронарної артерії, зумовлений нестабільністю атеросклеротичної бляшки (ІМ 1‑го типу), спазм і спонтанна дисекція коронарної артерії (ІМ 2‑го типу).</p> <p>Ми проаналізували чинники ризику та частоту виникнення MINOCA серед пацієнтів із ГІМ. За результатами ретроспективного аналізу 1358 історій хвороби пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в Дніпропетровському обласному клінічному центрі кардіології та кардіохірургії у 2019 — 2020 рр. із діагнозом ГІМ, відібрано 60 (4,4 %), що відповідали діагностичним критеріям MINOCA Європейського товариства кардіологів (2018). У вибірці переважали чоловіки (99,0 %, р = 0,003). Середній вік пацієнтів становив (58,6 ± 14,4) року. ГІМ із елевацією сегмента ST (STEMI) діагностовано в 87,2 % хворих. Вивчено кардіальну та некардіальну коморбідність. Фібриляцію передсердь виявлено у 13,3 % пацієнтів, артеріальну гіпертензію — у 85,0 %, ішемічну хворобу серця в анамнезі — у 31,7 %, повторний ІМ — у 11,7 %, хронічну серцеву недостатність — у 75,0 %, з них у 92,6 % зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, цукровий діабет 2 типу — у 20,0 %, ожиріння — у 40,7 %. Частка курців становила 43,8 %. За результатами лабораторних досліджень дисліпідемію діагностовано у 44,7 % пацієнтів. За даними коронароангіографії, у 55,0 % хворих стенозів коронарних артерій не виявлено, 21,7 % мали ураження однієї артерії, 23,3 % — двох артерій та більше. Розподіл за типами ураження був таким: у 35,0 % випадків — нерівність контурів судин або стеноз &lt; 30 %, у 18,3 % — стеноз ≥ 30 %, але &lt; 50 %, у 16,7 % — уповільнення евакуації контрастної речовини.</p> <p>У нашому дослідженні серед пацієнтів з MINOCА статистично значущо переважали чоловіки, що не відповідає даним обсерваційних досліджень та, можливо, пов’язано з невеликою кількістю хворих. Серед основних чинників ризику переважали артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, тютюнопаління, ожиріння та дисліпідемія. Пацієнти з MINOCA потребують ретельного обстеження для визначення етіологічного чинника та відповідного вибору терапії. Проведення великих досліджень, зокрема рандомізованих контрольованих спостережень, є обґрунтованим та необхідним для визначення оптимальної тактики ведення пацієнтів з MINOCA.</p> <p> </p> О. О. Ханюков, Л. В. Сапожниченко, М. В. Самілик, К. Д. Перепелиця Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/227614 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Динаміка маси тіла при модифікації способу життя у пацієнтів високого серцево-судинного ризику залежно від носійства різних варіантів «економних» генів http://utj.com.ua/article/view/246931 <p>Мета —&nbsp;вивчити зв’язок між носійством поліморфних варіантів <em>PPARG2</em> (Pro12Ala), <em>ADRB2</em> (Gln27Glu), <em>ADRB2</em> (Agr16Gly), <em>ADRB3</em> (Trp64Agr), <em>FABP2</em> (Thr54Ala) та зміною антропометричних параметрів під впливом збільшення фізичного навантаження в&nbsp;осіб з&nbsp;високим серцево‑судинним ризиком.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> За період 2019 — 2021 рр. обстежено 205 осіб. Пацієнтам було рекомендовано збільшити фізичну активність у&nbsp;вигляді регулярних тренувань. Із пацієнтів, які пройшли 2‑гу точку спостереження, 124&nbsp;(60,5&nbsp;%) повідомили, що збільшили фізичну активність, решта почали регулярні фізичні навантаження. В&nbsp;дослідження залучали пацієнтів з&nbsp;високим серцево‑судинним ризиком. Для оцінки фізичної активності використовували Міжнародний опитувальник щодо фізичної активності (IPAQ). Оцінювали антропометричні параметри (маса тіла, зріст, індекс маси тіла (ІМТ), обвід талії та стегон, склад тіла (Composition Monitor BF511, Omron, Китай, 2015)), вміст загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності. Оцінку сили м’язів (кг/см<sup>2</sup>) проводили за допомогою електричного динамометра на зап’ясті Camry EH101 2013&nbsp;(2018). Виділення та очищення ДНК з&nbsp;цільної крові здійснювали за допомогою набору реактивів «ДНК‑сорб‑В» («Амплисенс», РФ) згідно з&nbsp;інструкцією виробника. Ампліфікацію ДНК і&nbsp;генотипування за поліморфними сайтами в&nbsp;генах <em>PPARG2</em>, <em>ADRB2</em>, <em>ADRB3</em>, <em>FABP2</em> проводили методом полімеразної ланцюгової реакції в&nbsp;режимі реального часу з&nbsp;використанням набору реагентів «SNP‑Экспресс‑Shot» («Литех», РФ) згідно з&nbsp;інструкцією виробника за допомогою системи детекції продуктів полімеразної ланцюгової реакції в&nbsp;режимі реального часу CFX96 Touch (BioRad Laboratories Pte.Ltd).</p> <p><strong>Результати.</strong> Залежно від змін антропометричних показників пацієнтів розподілили на дві групи: в&nbsp;групі 1 встановлено статистично незначуще зниження ІМТ до (30,69&nbsp;±&nbsp;7,25) кг/ м<sup>2</sup>, після (29,03&nbsp;±&nbsp;6,84) кг/ м<sup>2</sup> (р&nbsp;=&nbsp;0,436), а&nbsp;в групі 2 зафіксоване статистично значуще зниження ІМТ до (31,85&nbsp;±&nbsp;3,68) кг/ м<sup>2</sup>, після (26,79&nbsp;±&nbsp;3,91)&nbsp;кг/ м<sup>2</sup> (р&nbsp;=&nbsp;0,041). Зниження ІМТ у&nbsp;групі 2 супроводжувалося статистично значущим зменшенням частки жирової тканини (р&nbsp;=&nbsp;0,011) та збільшенням частки м’язової тканини (р&nbsp;=&nbsp;0,030). В&nbsp;обох групах артеріальний тиск значущо знизився. Частота серцевих скорочень зменшилася в&nbsp;обох групах, але зміни не досягли рівня статистичної значущості (р&nbsp;=&nbsp;0,43). Зміни антропометричних показників не супроводжувалися значущими змінами вмісту загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини і&nbsp;тригліцеридів. Виявлено значуще підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів високої густини. В&nbsp;групі 2 переважали носії варіантів СС і&nbsp;GG поліморфного локусу <em>PPARG2</em>(Pro12Ala), CG і&nbsp;GG поліморфного локусу <em>ADRB2</em> (Gln27Glu) і&nbsp;ТТ поліморфного локусу <em>ADRB3</em> (Trp64Agr). Суттєвих розбіжностей за локусом <em>FABP2</em> (Thr54Ala) не встановлено. В&nbsp;групі 1 не виявлено статистично значущих відмінностей за носійством різних поліморфних варіантів генів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Установлено асоціацію між носійством CG/СG+GG <em>PPARG2</em> (rs1801282), AA/AA+AG <em>ADRB2</em> (rs1042713) і&nbsp;ТТ <em>ADRB3</em> (rs4994) та зниженням ІМТ під впливом збільшення фізичного навантаження в&nbsp;осіб з&nbsp;високим серцево‑судинним ризиком.</p> <p>полиморфизм генов</p> Г. С. Ісаєва, О. О. Буряковська, М. М. Вовченко, І. Р. Комір, Н. Ю. Ємельянова, А. С. Шалімова Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246931 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Роль фактора пригнічення міграції макрофагів у прогнозуванні ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда http://utj.com.ua/article/view/246942 <p>Мета&nbsp;— оцінити роль циркулюючих маркерів запалення та фактора пригнічення міграції макрофагів (macrophage migration inhibitory factor (MIF)) у&nbsp;розвитку ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) через 6&nbsp;міс після гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з&nbsp;елевацією сегмента ST.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У&nbsp;дослідження було залучено 120 хворих на ГІМ з&nbsp;елевацією сегмента ST та успішно проведеним первинним черезшкірним коронарним втручанням (ЧКВ). Для оцінки ремоделювання ЛШ проводили трансторакальну ехокардіографію з&nbsp;допплерографією протягом 24 — 48 год після ЧКВ та через 6&nbsp;міс спостереження. Рівень MIF і&nbsp;маркерів запалення вимірювали до та після реваскуляризації. Пацієнтів розподілили на дві групи за медіаною рівня MIF&nbsp;&lt;&nbsp;2501 пг/мл (перша група, n&nbsp;=&nbsp;60) та&nbsp;&gt;&nbsp;2501 пг/мл (друга група, n&nbsp;=&nbsp;60).</p> <p><strong>Результати.</strong> Пацієнти з&nbsp;високим рівнем циркулюючого MIF мали більшу частоту ускладнень у&nbsp;госпітальний та віддалений період (р&nbsp;=&nbsp;0,024), зокрема вперше виявлену серцеву недостатність та її прогресування з&nbsp;повторними госпіталізаціями. Наявність високого рівня MIF у&nbsp;хворих другої групи супроводжувалася статистично значущим збільшенням кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного об’ємів ЛШ (р&nbsp;=&nbsp;0,028 та р&nbsp;=&nbsp;0,031 відповідно), розвитком вторинної мітральної регургітації (р&nbsp;=&nbsp;0,024) і&nbsp;зниженням систолічної функції ЛШ (р&nbsp;=&nbsp;0,037). За допомогою ROC‑аналізу встановлено порогові значення MIF для прогнозування ремоделювання ЛШ (&gt; 2694 пг/мл, чутливість 69,2&nbsp;%, специфічність 71,4&nbsp;%, площа під ROC‑кривою (AUC)&nbsp;— 0,714, 95&nbsp;% довірчий інтервал 0,509 — 0,870; р&nbsp;=&nbsp;0,0375) та систолічної дисфункції ЛШ (&gt; 2484 пг/мл, чутливість 90,0&nbsp;%, специфічність 58,0&nbsp;%, AUC&nbsp;— 0,782, 95&nbsp;% довірчий інтервал 0,675 — 0,867; p&nbsp;=&nbsp;0,0003). За результатами уніваріантного та мультиваріантного аналізу встановлено, що вміст MIF (р&nbsp;=&nbsp;0,028) та розчинного супресора туморогенезу‑2 (р&nbsp;=&nbsp;0,042) найбільш достовірно прогнозували ремоделювання ЛШ. Виявлено кореляційний зв’язок між рівнями MIF і&nbsp;лейкоцитів у&nbsp;крові (r&nbsp;=&nbsp;0,33; p&nbsp;=&nbsp;0,0001), С‑реактивного білка (r&nbsp;=&nbsp;0,19; p&nbsp;=&nbsp;0,032), тропоніну (r&nbsp;=&nbsp;0,44; p&nbsp;=&nbsp;0,002).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Раннє підвищення рівня біомаркера MIF асоційоване з&nbsp;розвитком патологічних структурно‑функціональних змін ЛШ у&nbsp;хворих, які перенесли ГІМ з&nbsp;елевацією сегмента ST.</p> <p>&nbsp;</p> Т. Є. Стороженко, М. П. Копиця, І. Р. Вишневська, Л. Л. Пєтєньова Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246942 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Визначення клінічних та метаболічних особливостей у жінок із цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом у пременопаузі та постменопаузі на тлі порушень метаболізму вісфатину http://utj.com.ua/article/view/246956 <p>Мета — визначити клінічні та метаболічні особливості у&nbsp;жінок із цукровим діабетом (ЦД) 2&nbsp;типу та остеоартрозом (ОА) в&nbsp;пременопаузі та постменопаузі на тлі порушення метаболізму вісфатину (ВФ).</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Для дослідження було відібрано 120 жінок у&nbsp;пременопаузі та постменопаузі, яких розподілили на три групи: з&nbsp;ізольованим перебігом ЦД 2&nbsp;типу, ізольованим перебігом ОА і&nbsp;поєднанням ЦД 2&nbsp;типу та ОА. Контрольну групу утворили 16 практично здорових жінок. Проведено антропометричні вимірювання, оцінку показників ліпідного та вуглеводного обміну, клінічних виявів пременопаузи і&nbsp;постменопаузи. Рівень ВФ у&nbsp;сироватці крові визначали імуноферментним методом на аналізаторі «Labline‑90» (Австрія).</p> <p><strong>Результати.</strong> При вивченні особливостей перебігу ЦД 2&nbsp;типу та ОА зафіксовано порушення вуглеводного і&nbsp;ліпідного обміну, про що свідчило статистично значуще (р&nbsp;&lt;&nbsp;0,001) збільшення рівня ВФ (відповідно (3,9&nbsp;±&nbsp;1,2) та (4,2&nbsp;±&nbsp;1,1) нг/ мл). Найвищий вміст ВФ виявлено при поєднанні ЦД 2&nbsp;типу та ОА ((5,5&nbsp;±&nbsp;1,0) нг/ мл) порівняно з&nbsp;показниками відносно здорових жінок тієї самої вікової групи ((1,8&nbsp;±&nbsp;0,5) нг/ мл). Установлено вищі показники індексу маси тіла, обводу талії та стегон, систолічного і&nbsp;діастолічного артеріального тиску, а&nbsp;також менопаузального індексу при ЦД 2&nbsp;типу та ОА порівняно з&nbsp;контрольною групою.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Виявлено клінічні та метаболічні порушення у&nbsp;жінок в&nbsp;пременопаузі та постменопаузі на тлі ОА і&nbsp;ЦД 2&nbsp;типу за статистично значущим (р&nbsp;&lt;&nbsp;0,001) збільшенням рівня ВФ, особливо при поєднанні ОА та ЦД 2&nbsp;типу, порівняно з&nbsp;відносно здоровими жінками аналогічного віку.</p> <p>&nbsp;</p> В. О. Черпіта Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246956 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Мікробіота людини. Друг? Ворог? Сусіди? http://utj.com.ua/article/view/246960 <p>Огляд присвячено сучасним уявленням щодо складу кишкового мікробіому людини, чинникам, які визначають бактеріальний «пейзаж» та впливають на його діяльність. Описано основні функції нормальної мікрофлори (забезпечення моторики кишківника, захист кишкового бар’єра від патогенних бактерій, паразитів, забезпечення регенерації епітелію кишківника, метаболічна та імунологічна функції, участь у&nbsp;процесах травлення, синтезі амінокислот, білків, антибіотичних речовин, вітамінів і&nbsp;сполук з&nbsp;гормональною активністю, сприяння засвоєнню мінералів та поживних речовин, запобігання розвитку патологічних станів). Визначення мікробіотою кишківника експресії вродженої імунної системи пояснює роль мікрофлори при хронічному запаленні і&nbsp;таких захворюваннях, як фіброз печінки, метаболічний синдром, цукровий діабет 2&nbsp;типу, атеросклероз, серцево‑судинні, нейродегенеративні та онкологічні хвороби. Перспективним напрямом є&nbsp;використання мікроорганізмів з&nbsp;корисними властивостями (пробіотиків), необхідного субстрату для них (пребіотиків), їх метаболітів (метабіотиків) і&nbsp;комплексів про‑ та пребіотиків (синбіотиків) не лише для відновлення і&nbsp;регуляції мікрофлори кишківника, а&nbsp;й як терапевтичних агентів при низці захворювань, зокрема при проведенні ерадикаційної терапії бактерії Нelicobacter pylori. Обговорюються функції деяких видів і&nbsp;штамів корисних бактерій, зокрема штаму Bacillus clausii UBBC‑07, а&nbsp;також результати доклінічних і&nbsp;клінічних випробувань його застосування при антибіотико‑асоційованій діареї при ураженні Clostridium difficile. Розглядаються питання безпечності та факти позитивного впливу на здоров’я людини пробіотичних продуктів лінії «Пробіз» (Органосін ЛТД), що відрізняються персоніфікацією призначень певним верствам населення: «Пробіз<sup>®</sup>», «Пробіз<sup>®</sup> Феміна», «Пробіз<sup>®</sup> DUO» і «Пробіз<sup>®</sup> Імуно», які містять успішно відібрані живі пробіотичні бактерії. Наявний спектр монокомпонентних («Пробіз<sup>®</sup> Kids», «Пробіз<sup>®</sup> DUO»), полікомпонентних («Пробіз<sup>®</sup>», «Пробіз<sup>®</sup> Феміна») та синбіотичних («Пробіз<sup>®</sup> Імуно») продуктів дає змогу вибрати найкращий варіант у&nbsp;конкретних умовах для застосування не лише при запальних захворюваннях шлунково‑кишкового тракту, а&nbsp;й при хронічних захворюваннях.</p> <p>&nbsp;</p> Г. В. Зайченко, Н. О. Карпенко, Т. Б. Равшанов Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246960 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200 Яскраві представники української терапевтичної школи http://utj.com.ua/article/view/246930 <p>Стаття присвячена пам’яті відомих представників української терапевтичної школи трьох поколінь: академіку М. Д. Стражеску, професору С. Я. Штейнбергу, академіку Л. Т. Малій. Висвітлено життєвий шлях видатних терапевтів України, проаналізовано їх наукову спадщину та наукову діяльність у галузі клініки внутрішніх хвороб. Досягнення М. Д. Стражеска, С. Я. Штейнберга та Л. Т. Малої назавжди увічнили їхні імена серед найвидатніших представників медичної науки нашої країни.</p> <p> </p> Г. Д. Фадєєнко, Л. М. Грідасова, Т. А. Федотова, О. М. Кулешова Авторське право (c) 2021 Український терапевтичний журнал http://utj.com.ua/article/view/246930 Tue, 14 Dec 2021 00:00:00 +0200