DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-2-14

Патогенетична роль дисбіозу товстої кишки у патогенезі взаємообтяження неалкогольної жирової хвороби печінки та хронічної хвороби нирок

O. S. Khukhlina, A. A. Antoniv

Анотація


Мета роботи — встановити ймовірний вплив стану мікробіома порожнинного вмісту товстої кишки (ПВТК) на ступінь стеатозу та фіброзу печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) із ожирінням залежно від наявності коморбідної хронічної хвороби нирок (ХХН) та її стадії.
Матеріали та методи. Обстежено 168 хворих на НАСГ віком від 42 до 55 років. Усі хворі були розподілені наступним чином. Групу 1 склали пацієнти із НАСГ та супутнім ожирінням І ступеня у кількості 68 осіб. Групу 2 склали хворі на НАСГ із ожирінням І ступеня та коморбідною ХХН І—ІІІ ступеня (хронічний пієлонефрит) у кількості 100 осіб. Обстежено 30 практично здорових осіб, які за віком та статтю статистично достовірно не відрізнялись від основ­ної групи та групи порівняння. Мікробіоценоз ПВТК вивчали мікробіологічним методом шляхом засіву десятикратних розведень випорожнень на диференційно-діаг­ностичні живильні середовища згідно з методичними рекомендаціями «Микро­биологическая диагностика дисбактериозов» МОЗ УРСР (1986). Основними маркерами, що дозволили зробити висновки про дисбіотичні зміни, були: видова належність аеробів та анаеробів, кількісна характеристика (кон­центрація) та частота зростання висіяних колоній. Верифікацію ступеня тяжкості дисбіозу здійснювали на основі класифікації І.Б. Куваєвої, К.С. Ладодо (1991).
Результати та обговорення. Дослідження показало зміни стану мікробіома ПВТК за коморбідного перебігу НАСГ із ожирінням та ХХН І—ІІІ ступеня, який характеризується розвитком глибокого дисбіозу (ІІ—ІІІ ступеня) із по­­­явою і переважанням патогенної мікрофлори, зростанням кількості умовно патогенних бактерій і дріжджових грибів роду Candida, достовірним дефіцитом представників нормальної мікробіоти: лактобактерій, біфідобактерій, бактероїдів. Ступінь дисбіозу мікробіома ПВТК корелює з вмістом у крові бактеріального ендотоксину (r = 0,86; р < 0,05), зростає з підвищенням стадії ХХН, активності цитолізу гепатоцитів, інтенсивності ендотоксикозу, оксидативного та нітрозитивного стресу, ступеня стеатозу гепатоцитів та фіброзу печінкової тканини.  
Висновки. Важливим компонентом патогенезу неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння та ХХН є метаболічна інтоксикація, яка виникає внаслідок істотного порушення кількісного та якісного складу мікрофлори стану мікро­біома ПВТК із розвитком глибокого дисбіозу (ІІ—ІІІ ступеня).

Ключові слова


неалкогольний стеатогепатит; хронічна хвороба нирок; мікробіом порожнинного вмісту товстої кишки; бактеріальний ендотоксин

Повний текст:

PDF

Посилання


Babanyn AA, Zakharova AN, Tovazhnjanskaja EL, y dr. Byokhymycheskye markery oksydantnogho stressa pry endotoksynovom porazhenyy pecheny. Eksperymentaljna i klinichna medycyna. 2012.1(54):44­-47 (іn Ukr).

Katerenchuk IP, Jarmola TI. Korekcija kyshkovogho dysbiozu jak skladova antyghomotoksychnoji terapiji u kompleksnomu likuvanni khvorykh na khronichnu khvorobu nyrok — pijelonefryt. Ukr terapevtychnyj zhurnal. 2007;3:81­-85 (іn Ukr).

Kolesnyk MO, Gholubchykov MV, Sajdakova NO, ta in. Klasyfikacija khvorob sechovoji systemy ta vedennja reghionaljnykh ta nacionaljnogho rejestriv khvorykh z khronichnoju khvoroboju nyrok: Metod. rekomendaciji MOZ Ukrajiny, AMN Ukrajiny, Ukr. Centr naukovoji med. informaciji i patentno­licenzijnoji roboty. K.; 2006:24 (іn Ukr).

Lazebnyk LB, Zvenyghorodskaja LA, Nylova TV, Cherkashova EA. Rolj metabolytov kyshechnoj mykroflory v dyaghnostyke nealkogholjnoj zhyrovoj bolezny pecheny. Еksperyment y klyn ghastroenterologhyja. 2012;11:124­-132 (іn Ukr).

Tytov VN, Dughyn SF. Syndrom translokacyy, lypopolysakharydы bakteryj, narushenye byologhycheskykh reakcyj vospalenyja y arteryaljnogho davlenyja. Klyn labor dyaghnostyka. 2010;4:21­-37 (іn Ukr).

Tkachenko EY, Suvorova AN. Dysbyoz kyshechnyka. Rukovodstvo po dyaghnostyke y lechenyju. SPb. SpecLyt; 2007:238 (іn Ukr).

Fadeenko GhD, Boghun LV. Dysbyoz kyshechnyka v praktyke vracha­ynternysta. Suchasna ghastroenterologhija. 2013;1(69):89-­96 (іn Ukr).

Khomjak IV, Rotar OV, Petrovsjkyj GhGh, ta in. Endotoksynova aghresija pry syndromi enteraljnoji nedostatnosti u khvorykh na ghostryj nekrotychnyj pankreatyt. Khirurghija Ukrajiny. 2016;2:51-­55 (іn Ukr).

Khomjak IV, Rotar VI, Rotar OV, ta in. Rolj biologhichnykh markeriv u diaghnostyci ghnijno­septychnykh uskladnenj ghostrogho nekrotychnogho pankreatytu. Klinichna khirurghija. 2016;10(891):31­-33 (іn Ukr).

Khukhlina OS, Kornijchuk IJu, Bilecjka OV. Stan mikrobiocenozu porozhnyny tovstoji kyshky u khvorykh na nealkogholjnu zhyrovu khvorobu pechinky iz suputnim ozhyrinnjam. Metody farmakologhichnoji korekciji. Klinichna ta eksperyment patol. 2012;11(1):158­-162 (іn Ukr).

Khukhlina OS, Kornijchuk IJu, Mandryk OJe. Nealkogholjna zhyrova khvoroba pechinky, metabolichnyj syndrom i syndrom nadmirnogho bakterialjnogho rostu: klinichni osoblyvosti perebighu, patoghenetychni mekhanizmy vzajemoobtjazhennja ta pidkhody do likuvannja: Monoghrafija. Chernivci, 2013:245 (іn Ukr).

Bakker GJ, Zhao J., Herrema H., Nieuwdorp M. Gut microbiota and energy expenditure in health and obesity. J. Clin. Gastroenterol. 2015; 49 (Suppl 1):13-1­9.

Caitriona M., Guinane CM, Cotter PD. Role of the gut microbiota in health and chronic gastrointestinal disease: understanding a hidden metabolic organ. Ther Adv Gastroenterol. 2013;6:295-308.

Chassaing B, Gewirtz AT. Has provoking microbiota aggression driven the obesity epidemic? BioEssays. 2016;38:122-12­8.

Dorofeyev A, Koliada A, Syzenko G, et al. Association between body mass index and Firmicutes / Bacteroidetes ratio in an adult Ukrainian population. BMC Microbiology. 2017;17(120):1­-6.

Festi D, Schiumerini R, Eusebi LH, Marasco G, Taddia M, Colecchia A. Gut microbiota and metabolic syndrome. World J Gastroenterol. 2014;20:16079-160­94.

Gérard P. Gut microbiota and obesity. Cell Mol Life Sci. 2016;73:147-1­62.

Kwo PY, Cohen MS, Lim JK. ACG Practice Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries. Am J Gastroenterol. 2016;20:1­-18. doi:10.1038/ajg.2016.51.

Mathur R, Barlow GM/ Obesity and the microbiome. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2015;9:1087­-1099.

Million M, Angelakis E, Maraninchi M et al. Correlation between body mass index and gut concentrations of Lactobacillus reuteri, Bifidobacterium animalis, Methanobrevibacter smithii and Esche­richia coli. Int J Obes. 2013;37:1460­-1466.

Rial SA, Karelis AD, Bergeron KF, Mounier C. Gut microbiota and metabolic health: the potential beneficial effects of a medium chain triglyceride diet in obese individuals. Nutrients. 2016;8:281.

Tang R, Wei Y, Li Y et al. Gut microbial profile is altered in primary biliary cholangitis and partially restored after UDCA therapy. Gut. 2018;67(3):534­-541.

Vernon G, Baranova A, Younossi ZM/ Systematic review: the epidemiology and natural history of non­alcoholic fatty liver disease and non­alcoholic steatohepatitis in adults. Aliment Pharmacol Ther. 2011;34:274­-285.

Webb M, Yeshua H, Zelber-­Sagi S et al. Diagnostic value of a computerized hepatorenal index for sonographic quantification of liver steatosis. Am J Roentgenol. 2009;192(4):909-­914.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020