Ефективність фебуксостату в пацієнтів із подагрою та нормальною і зниженою нирковою функцією

А. С. Крилова

doi:10.30978/UTJ2025-4-38

Автор(и)

А. С. Крилова Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-7953-187X

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2025-4-38

Ключові слова:

подагра, фебуксостат, хронічна хвороба нирок, сечова кислота

Анотація

У пацієнтів із подагрою часто відзначається розвиток супутньої патології, зокрема ураження нирок, але єдиної думки щодо вибору тактики лікування поєднаної патології немає.

Мета — вивчити ефективність уратзнижувальної терапії, а саме інгібітора ксантиноксидази фебуксостату в пацієнтів із подагрою та нормальною і зниженою нирковою функцією.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 85 пацієнтів (73 чоловіки, 12 жінок) віком 47 — 57 років із підтвердженим діагнозом подагри та нормальною і зниженою нирковою функцією. Проведено визначення рівня сечовини, креатиніну, сечової кислоти, розраховано швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ). Застосовували методи анкетування та біомедичної статистики. Для лікування подагри використовували фебуксостат у дозі 60 — 80 мг 1 раз на добу. Тривалість спостереження становила 6 міс.

Результати. Установлено статистично значуще зниження рівня сечової кислоти з 523,0 (міжквартильний інтервал — 470,0 — 600,0) до 326,0 (283,5 — 359,5) мкмоль/л, креатиніну — з 95,0 (85,0 — 107,0) до 94,8 (80,0 — 99,2) мкмоль/л, сечовини — з 6,8 (5,8 — 8,1) до 6,0 (5,2 — 7,0) ммоль/л, підвищення рівня ШКФ з 80,0 (68,0 — 4,3) до 84,0 (72,8 — 94,3) мл/(хв · 1,73 м²). Відзначено транзиторне підвищення рівня креатиніну протягом першого місяця лікування в 5 пацієнтів з 87,4 (74,0 — 96,4) до 89,0 (83,0 — 102,9) мкмоль/л. Швидкість клубочкової фільтрації майже не змінилася в підгрупах з початковою ШКФ < 60 мл/(хв·1,73 м²) та збільшилася на 13% у підгрупах зі ШКФ 60 — 90 мл/(хв·1,73 м²).

Висновки. Лікування фебуксостатом пацієнтів із подагрою та нормальною і зниженою нирковою функцією знижує рівень сечової кислоти в крові, збільшує ШКФ і поліпшує функцію нирок.

Біографія автора

А. С. Крилова, Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ

к. мед. н., доцент кафедри терапії та ревматології

Посилання

Becker MA, Schumacher HR Jr, Wortmann RL, et al. Febuxostat compared with allopurinol in patients with hyperuricemia and gout. N Engl J Med. 2005;353(23):2450-61. http://doi.org/10.1056/NEJMoa050373.

Becker MA, Schumacher HR, Espinoza LR, et al. The urate-lowering efficacy and safety of febuxostat in the treatment of the hyperuricemia of gout: the CONFIRMS trial. Arthritis Res Ther. 2010;12(2):R63. http://doi.org/10.1186/ar2978.

Borghi C, Agabiti-Rosei E, Johnson RJ, et al. Hyperuricaemia and gout in cardiovascular, metabolic and kidney disease. Eur J Intern Med. 2020;80:1-11. http://doi.org/10.1016/j.ejim.2020.07.006.

Borghi C, Perez-Ruiz F. Urate lowering therapies in the treatment of gout: a systematic review and meta-analysis. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2016 Mar;20(5):983-92. PMID: 27010159.

Dehlin M, Jacobsson L, Roddy E. Global epidemiology of gout: prevalence, incidence, treatment patterns and risk factors. Nat Rev Rheumatol. 2020 Jul;16(7):380-90. http://doi.org/10.1038/s41584-020-0441-1.

FitzGerald JD, Dalbeth N, Mikuls T, et al. 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Gout. Arthritis Care Res (Hoboken). 2020;72(6):744–60. http://doi.org/10.1002/acr.24180.

Gunawardhana L, Becker MA, Whelton A, et al. Efficacy and safety of febuxostat extended release and immediate release in patients with gout and moderate renal impairment: phase II placebo-controlled study. Arthritis Res Ther. 2018;20(1):99. http://doi.org/10.1186/s13075-018-1593-0.

Jaffe DH, Klein AB, Benis A, Flores NM, Gabay H, Morlock R, Teltsch DY, Chapnick J, Molad Y, Giveon SM, Feldman B, Leventer-Roberts M. Incident gout and chronic Kidney Disease: healthcare utilization and survival. BMC Rheumatol. 2019 Mar 19;3:11. http://doi.org/10.1186/s41927-019-0060-0. PMID: 30937425; PMCID: PMC6425669.

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2024 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Int. 2024;105(4S):S117-S314. http://doi.org/10.1016/j.kint.2023.10.018. PMID: 38490803.

Krishnan E, Pandya BJ, Chung L, Dabbous O. Hyperuricemia and the risk for subclinical coronary atherosclerosis – data from a prospective observational cohort study. Arthritis Res Ther. 2011;18;13(2):R66. http://doi.org/10.1186/ar3322.

Levey AS, Stevens LA, Schmid CH, et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate. Ann Intern Med. 2009;150(9):604-12. http://doi.org/10.7326/0003-4819-150-9-200905050-00006.

Luo Y, Song Q, Fu S, et al. The association between the levels of uric acid and renal outcomes in earty CKD patients: a multi-center real-world data analysis. Presented at. ERA 2023 Congress; June 15-18; Milan, Italy. Abstract 5619.

Neilson J, Bonnon A, Dickson A, Roddy E; Guideline Committee. Gout: diagnosis and management-summary of NICE guidance. BMJ. 2022;378:o1754. http://doi.org/10.1136/bmj.o1754.

Neogi T, Jansen TLTA, Dalbeth N. Gout classifi cation criteria: an American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism collaborative initiative. Ann Rheum Dis. 2015;74(10):1789-98. http://doi.org/10.1136/annrheumdis-2015-208237.

Pascart T, Latourte A, Flipo RM, et al. 2020 recommendations from the French Society of Rheumatology for the management of gout: Urate-lowering therapy. Joint Bone Spine. 2020;87(5):395-404. http://doi.org/10.1016/j.jbspin.2020.05.002.

Piani F, Johnson RJ. Does gouty nephropathy exist, and is it more common than we think? Kidney Int. 2021;99(1):31-3. http://doi.org/10.1016/j.kint.2020.10.015.

Richette P, Doherty M, Pascual E, et al. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Ann Rheum Dis. 2017;76(1):29-42. http://doi.org/10.1136/annrheumdis-2016-209707.

Scirè CA, Carrara G, Viroli C, Cimmino MA, Taylor WJ, Manara M. Study group for the kick-off of the Italian Network for Gout Study. Development and first validation of a Disease Activity Score for Gout. Arthritis Care Res (Hoboken). 2016;68(10):1530-7. http://doi.org/10.1002/acr.22844.

Sezai A, Soma M, Nakata K, Osaka S, Ishii Y, Yaoita H, Hata H, Shiono M. Comparison of febuxostat and allopurinol for hyperuricemia in cardiac surgery patients with chronic kidney disease (NU-FLASH trial for CKD). J Cardiol. 2015 Oct;66(4):298-303. http://doi.org/10.1016/j.jjcc.2014.12.017. Epub 2015 Jan 31. PMID: 25649025.

Shibagaki Y, Ohno I, Hosoya T, Kimura K. Safety, efficacy and renal effect of febuxostat in patients with moderate-to-severe kidney dysfunction. Hypertens Res. 2014;37(10):919-25. http://doi.org/10.1038/hr.2014.107.

Stack AG, Johnson ME, Blak B, et al. Gout and the risk of advanced chronic kidney disease in the UK health system: a national cohort study. BMJ Open. 2019;9(8):e031550. http://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-031550.

Uchida S, Kumagai T, Chang WX, Tamura Y, Shibata S. Time to Target Uric Acid to Retard Chronic Kidney Disease Progression. Contrib Nephrol. 2018;192:56-68. http://doi.org/10.1159/000484279. Epub 2018 Jan 23. PMID: 29393121.

Watanabe K, Nakayama M, Yamamoto T, et al. Different clinical impact of hyperuricemia according to etiologies of chronic kidney disease: Gonryo Study. PLoS One. 2021;16(3):e0249240. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0249240.

Yu H, Liu X, Song Y, Cheng J, Bao H, Qin L, Zhou X, Wang L, Peng A. Safety and Efficacy of Benzbromarone and Febuxostat in Hyperuricemia Patients with Chronic Kidney Disease: A Prospective Pilot Study. Clin Exp Nephrol. 2018 Dec;22(6):1324-1330. http://doi.org/10.1007/s10157-018-1586-y. Epub 2018 May 14. PMID: 29761242.

Zheng Y, Sun J. Febuxostat improves uric acid levels and renal function in patients with chronic kidney disease and hyperuricemia: a meta-analysis. Appl Bionics Biomech. 2022;2022:9704862. http://doi.org/10.1155/2022/9704862.