Визначення ролі хемерину у хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з цукровим діабетом 3с типу

Анотація

Мета — дослідити вміст адипокіну хемерину у хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з цукровим діабетом 3с типу, та визначити його роль.

Матеріали та методи. До дослідження було залучено 23 хворих на хронічний панкреатит (ХП) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 3с типу (основна група) і 19 пацієнтів із ЦД 2 типу (група порівняння). Також обстежено 20 практично здорових осіб для отримання контрольних показників. В обох групах хворих переважали жінки — 15 (65,2%) та 12 (63,2%) відповідно. Стан вуглеводного обміну оцінювали за рівнями глікозильованого гемоглобіну, інсуліну та глюкози в сироватці крові й концентрацією С-пептиду. Вміст хемерину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Обробку отриманих даних здійснювали методами варіаційної статистики. Для проведення кореляційного аналізу використовували непараметричний метод рангової кореляції Спірмена.

Результати. Збільшення маси тіла в обох групах хворих супроводжувалося більшим накопиченням вісцерального пулу жирової тканини. Відносна кількість вісцерального жиру в основній групі становила в середньому (14,2±1,1)% при надмірній масі тіла, (16,4±0,9)% — при ожирінні 1 ступеня, (19,4±1,0)% при ожирінні 2 ступеня, в групі порівняння — (19,0±1,2), (20,7±1,1) та (22,1±1,2)% відповідно. Вміст хемерину в сироватці крові хворих основної групи становив 5,52 (5,2; 6,5) пг/мл, у пацієнтів групи порівняння — 4,84 (4,5; 6,2) пг/мл, що перевищувало показник норми (3,89 (3,7; 4,2) пг/мл). Виявлено прямий зв’язок між сироватковим рівнем хемерину та ступенем ожиріння (r=0,41; р<0,05) в основ-ній групі пацієнтів. Вміст хемерину не мав статево значущих розбіжностей і не корелював зі ступенем екзокринної недостатності підшлункової залози: при легкій формі недостатності рівень адипокіну становив 5,32 (5,2; 6,2) пг/мл, при недостатності середньої тяжкості — 5,63 (5,5; 6,5) пг/мл (р>0,05).

Висновки. У хворих на ХП у поєднанні з ЦД 3С типу, а також у пацієнтів із ЦД 2 типу формування ожиріння призводить до збільшення показників жирових пулів із переважанням його вісцеральної складової. Підвищений вміст адипокіну хемерину в пацієнтів із ХП та ЦД 3с типу корелює з надлишком маси тіла або ожирінням без відмінностей між чоловіками та жінками. Збільшення вмісту хемерину у хворих на ХП і ЦД 3с типу є результатом запального процесу в тканині підшлункової залози та збільшення кількості метаболічно активних адипоцитів. Високий сироватковий рівень хемерину можна використовувати як прогностичний чинник несприятливого перебігу панкреатогенного ЦД.