Кишкова мікробіота й серцева недостатність — чи існує зв’язок? Огляд літератури

Анотація

Серцева недостатність (СН) уражає близько 1—2% населення світу і є важливою проблемою охорони здоров`я. Це складний синдром, що характеризується активацією симпатичної нервової системи та ренін‑ангіотензин‑альдостеронової осі, а також ендотеліальною дисфункцією, оксидативним стресом та запаленням. Встановлено, що мікробіота кишечника відіграє значну роль у розвитку серцево‑судинних захворювань, включаючи СН. Нещодавні дослідження підкреслили двонаправлену взаємодію між кишечником і серцем, яку часто називають віссю кишечник — серце. Дисбактеріоз, який характеризується змінами мікробного складу та функції, пов’язують із системним запаленням, метаболічними розладами та порушенням серцево‑судинного гомеостазу. У пацієнтів з СН спостерігаються значні зміни у складі нормального кишкового мікробіому залежно від ступеня порушення фракції викиду лівого шлуночка. СН сприяє порушенню цілісності кишкового бар’єра, що призводить до транслокації мікробів та їхніх метаболітів, посилюючи тим самим процеси запалення в організмі пацієнта. Крім того, кишковий мікробіом сприяючи запаленню, здатен індукувати численні патофізіологічні шляхи, в яких цитокіни та різні метаболіти можуть серйозно впливати на прогресування СН та погіршувати прогноз пацієнтів. Можливості дієтичних заходів та фізичних вправ, інші терапевтичні підходи спираються на клінічні дослідження на людських та тваринних моделях. Регуляція кишкової мікрофлори є перспективним напрямом подальших досліджень для вироблення нових терапевтичних стратегій лікування СН.Розуміння механізмів впливу мікробіому на патогенез серцево‑судинних захворювань сприятиме розробленню діагностичних і терапевтичних стратегій у лікуванні СН. Необхідні подальші дослідження для встановлення причинно‑наслідкового зв’язку між дисбіозом і СН та розробки персоналізованих підходів у лікуванні СН на основі визначення кишкової мікробіоти.