Можливості мультиінгредієнтної терапії у веденні пацієнтів із метаболічно-асоційованою стеатотичною хворобою печінки та цукровим діабетом 2 типу

Анотація

Мета — оцінити ефективність та безпечність мультиінгредієнтної комплексної терапії метаболічно‑асоційованої стеатотичної хвороби (МАСХП) печінки із застосуванням S‑аденозилметіоніну з глутатіоном у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.

Матеріали та методи. Проведено мультицентрове рандомізоване проспективне порівняльне дослідження в паралельних групах ефективності та безпечності застосування препарату «Гепавіста детокс», що містить 400 мг S‑аденозилметіоніну та 250 мг глутатіону. Під нашим спостереженням перебував 91 пацієнт (51 чоловік і 40 жінок) віком від 39 до 75 років, яких розподілили на дві групи: основну — 61 хворий (35 чоловіків та 26 жінок) із поєднанням МАСХП і ЦД 2 типу та порівняння — 30 пацієнтів (16 чоловіків і 14 жінок) із ЦД2 без МАСХП. Контрольну групу створено із 30 практично здорових добровольців (16 чоловіків і 14 жінок віком 28—59 років), які не мали скарг із боку шлунково‑кишкового тракту, а при комплексному обстеженні були заперечені МАСХП та ЦД 2 типу. Усім хворим проводили комплексне клініко‑біохімічне та ультразвукове дослідження, антропометричне обстеження з обчисленням індексу маси тіла та індексу HOMA‑IR (Homeostatic Model Assessment). Діагноз МАСХП установлювали на підставі наявності в обстежених ЦД 2 типу, сонографічних ознак стеатозу та ступеня його виразності (при стеатометрії), біохімічних ознак стеатогепатиту (підвищення активності печінкових ферментів).

Результати. МАСХП разом із надмірною масою тіла та ожирінням часто трапляється в пацієнтів із ЦД 2 типу і може бути одним із предикторів декомпенсованого перебігу ЦД 2 типу. У 41,0% хворих на МАСХП та ЦД 2 типу виявлено стеатогепатит, у 59,0% — стеатоз. За наявності МАСХП у хворих на ЦД 2 типу не лише збільшуються маркери цитолізу, а й статистично значущо погіршуються показники ліпідного та вуглеводного обміну, що дає підстави розглядати МАСХП як чинник прогресування ЦД 2 типу. У всіх пацієнтів із МАСХП та ЦД 2 типу до лікування діагностований стеатоз, у 57,4% — фіброз печінки.

Висновки. Застосування мультиінгредієнтної терапії з використанням препарату «Гепавіста детокс» у хворих на МАСХП і ЦД 2 типу є патогенетично спрямованим, ефективним і безпечним. Після 3‑місячного курсу «Гепавіста детокс» у хворих зареєстровано нормалізацію показників печінкових ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ‑глутамілтранспептидази), тенденцію до зниження інсулінорезистентності при зменшенні індексу HOMA‑IR, стабілізацію ліпідного обміну при підвищенні вмісту холестерину ліпопротеїнів високої густини, зниження коефіцієнта загасання ультразвуку та зменшення інтенсивності стеатозу печінки. Це дає підстави рекомендувати «Гепавіста детокс» для лікування хворих на МАСХП і ЦД 2 типу.