Ефективність застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексному лікуванні загострення хронічного панкреатиту та хронічного обструктивного захворювання легень

Анотація

За коморбідного перебігу хронічного панкреатиту (ХП) і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) виявлено низку патогенетичних ланок взаємообтяження загострення обох захворювань: хронічну гіпоксію, спричинену ХОЗЛ, інтенсифікацію на тлі істотного виснаження системи антиоксидантного захисту, ендогенної інтоксикації, активації системного запалення та протеолізу. Останніми роками вивчають застосування лікарських засобів антигіпоксичної та антиоксидантної дії, які дали б змогу запобігти наслідкам вільнорадикального ушкодження тканини підшлункової залози (ПЗ) за коморбідного перебігу ХП і ХОЗЛ або усунути їх.

Мета — з’ясувати ймовірний вплив етилметилгідроксипіридину сукцинату на динаміку клінічних виявів, стан забезпечення киснем, оксидантно‑антиоксидантного гомеостазу, рівень ендогенної інтоксикації, стан факторів протеїназо‑інгібіторної системи при загостренні ХП у хворих на ХОЗЛ.

Матеріали та методи. Обстежено 75 хворих на ХП із коморбідним ХОЗЛ. Для визначення ефективності лікування було сформовано дві репрезентативні групи пацієнтів. Контрольна група — 32 хворих, які отримували базисне лікування обох захворювань упродовж 30 днів, основна група — 43 хворих, які додатково отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат. Показники функціонального стану ПЗ досліджували через 30 днів лікування. Групу порівняння створено із 30 практично здорових осіб відповідного віку та статі.

Результати. Запропонована терапія в основній групі порівняно з контрольною дала змогу швидше досягти поліпшення самопочуття, істотно зменшити інтенсивність симптомів астено‑вегетативного, больового й інтоксикаційного синдромів, диспепсичних виявів, відновити працездатність, усунути набряк ПЗ, знизити активність α‑амілази в крові, інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів, вміст в крові С‑реактивного білка. Наведена схема лікування сприяла зростанню рівня в еритроцитах відновленого глутатіону, нормалізації протеїназо‑інгібіторного гомеостазу, зменшенню лізису азоальбуміну й азоказеїну та підсиленню колагенолізу.

Висновки. Установлено, що комплексна терапія хворих на ХП на тлі ХОЗЛ із додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату сприяла швидшому досягненню клінічної ремісії ХП, зменшенню набряку ПЗ і активності системного запалення (p<0,05), частковому відновленню функціонального стану ПЗ (p<0,05), нормалізації оксидантно‑антиоксидантного гомеостазу та зниженню ступеня оксидантного й нітрозитивного стресу (p<0,05).