Асоціація поліморфізму А1166С (rs5186) гена AGTR1 з метаболічними розладами у хворих на діабетичну хворобу нирок і гіпертонічну хворобу в умовах воєнного часу

Анотація

Мета — визначити ймовірну асоціацію поліморфізму А1166С (rs5186) гена AGTR1 із порушеннями вуглеводного, ліпідного та пуринового обміну, антропометричними показниками жирових відкладень у хворих на діабетичну хворобу нирок (ДХН) і гіпертонічну хворобу (ГХ) в умовах воєнного часу.

Матеріали та методи. Дослідження виконано в клінічному відділенні ускладнень артеріальних гіпертензій та коморбідних станів ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» у воєнний час (у 2024 р.). Проведено клінічне обстеження 84 пацієнтів (45 (53,57%) жінок і 39 (46,43%) чоловіків) з ДХН II—IV стадії та ГХ II—III стадії віком від 36 до 79 років (середній вік — (60,13±2,41) року). За допомогою полімеразної ланцюгової реакції досліджено А1166С (rs5186) поліморфізм гена AGTR1. Виявлено генотип АА у 31 (36,9%) хворого, АС — у 43 (51,19%), СС — у 10 (11,9%). У всіх пацієнтів імуноферментним методом визначали стандартні показники ліпідного профілю: загальний холестерин, тригліцериди (ТГ), холестерин (ХС) ліпопротеїнів високої густини (ХС ЛПВГ). Для оцінки стану ліпопротеїнліполізу ТГ‑вмісних ліпопротеїнів дуже низької густини (ЛПДНГ) розраховували величину співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ, яке тісно асоціюється з інсулінорезистентністю (ІР). Рівні глюкози й інсуліну в сироватці крові визначали глюкозооксидазним та імуноферментним методами, глікозильованого гемоглобіну — методом рідинної хроматографії, креатиніну — фотометричним методом. Індекси ІР (HOMA‑IR, тригліцерид‑глюкозний індекс (ТГГІ), індекс METS‑IR) розраховували за відомими формулами. Індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирових відкладень (ВЖВ), загальну масу жиру (ЗМЖ) та індекс маси жиру (ІМЖ) пацієнтів обчислювали за стандартними формулами. Вміст сечової кислоти (СК) в сироватці крові визначали фосфорно‑вольфрамовим методом. Розраховували величину співвідношень СК/ХС ЛПВГ і СК/креатинін, які асоціюються із складовими синдрому ІР. Аналізували результати обстеження пацієнтів до призначення медикаментозної терапії. Статистичну обробку результатів здійснено за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2003 та Statistica 23.0.

Результати. У хворих на ДХН і ГХ домінантний алель А А1166С (rs5186) поліморфізму гена AGTR1 асоціювався з НМТ, а рецесивний алель С — з ожирінням. Виявлено менш виразне підвищення ІМЖ за наявності в генотипі алеля А (p<0,01) і більш виразне — за наявності алеля С (p<0,001). Носії генотипу СС демонстрували більші порушення вуглеводного обміну у вигляді гіперінсулінемії та зниження чутливості тканин до інсуліну за індексами HOMA‑IR і METS‑IR, ніж пацієнти з генотипами АА й АС, які були толерантнішими до значних порушень вуглеводного обміну в умовах воєнного часу. Із порушень ліпідного метаболізму в гомозиготних носіїв алеля С (генотип СС) зареєстровано нижчий рівень ХС ЛПВГ порівняно з гетерозиготними носіями (генотип АС, p<0,001) та носіями алеля А (генотип АА + АС, p<0,001). Величина співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ була статистично значущо більшою при генотипі АС + СС порівняно з генотипом АА (p<0,001) і при генотипі СС порівняно з генотипом АА + АС (p<0,001), що вказує на можливу асоціацію рецесивного алеля С зі сповільненим ліпопротеїнліполізом ТГ‑вмісних ЛПДНГ у хворих на ДХН і ГХ. У воєнний час у цих хворих спостерігається підвищення рівня СК і величини співвідношення СК/ХС ЛПВГ, яке асоціюється з генотипом за А1166С (rs5186) поліморфізмом гена AGTR1 у такій послідовності: АА <AC <CC (p<0,001 і p<0,01 відповідно). При генотипах, які містять алель С (АС і СС), порівняно з генотипом АА збільшення величини співвідношення СК/ХС ЛПВГ відбувалося за рахунок як підвищення сироваткового рівня СК, так і зниження концентрації ХС у складі ЛПВГ. Установлено також, що при генотипах з алелем С (АС і СС) збільшення величини співвідношення СК/креатинін не є наслідком зниження ниркової функції. У хворих на ДХН і ГХ рецесивний алель С у гомозиготному стані (генотип СС) є генетичним модулятором змін антропометричних показників жирових відкладень: маси тіла (r=0,49; p<0,05), ІМТ (r=0,53; p<0,05), ВЖВ (r=0,59; p<0,05), ЗМЖ (r=0,65; p<0,01), ІМЖ (r=0,57; p<0,05), параметрів вуглеводного обміну: рівня інсуліну (r=0,55; p<0,01), індексу HOMA‑IR (r=0,46; p<0,05), індексу METS‑IR (r=0,54; p<0,05) та деяких показників ліпідного спектра крові: ХС ЛПВГ (r=0,45; p<0,05), ТГ (r=0,51; p<0,01), ХС ЛПДНГ (r=0,48; p<0,01), ТГ/ХС ЛПВГ (r=0,49; p<0,05), на які діють несприятливі чинники воєнного часу.

Висновки. У пацієнтів із ДХН і ГХ домінантний алель А А1166С (rs5186) поліморфізму гена AGTR1, імовірно, можна віднести до «протекторних» щодо прогресування метаболічних порушень на відміну від рецесивного алеля С, який, можливо, є патологічним варіантом А1166С (rs5186) поліморфізму гена AGTR1. У носіїв генотипу СС виникають більші метаболічні розлади, ніж у пацієнтів із генотипами АА й АС, які внаслідок наявності в них домінантного «протекторного» алеля А А1166С (rs5186) поліморфізму гена AGTR1 демонструють більшу толерантність до метаболічних порушень в умовах воєнного часу.