Вплив комбінації L-аргініну та L-карнітину на прооксидантно-антиоксидантний статус і аргінін-цитруліновий цикл у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця в динаміці хіміотерапії

Анотація

Мета — дослідити вплив комбінації L‑aргініну та L‑карнітину на прооксидантно‑антиоксидантний статус та аргінін‑цитруліновий цикл у хворих на множинну мієлому (ММ) із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС) у динаміці хіміотерапії.

Матеріали та методи. Обстежено 59 пацієнтів із прогресуванням ММ та супутньою ІХС. Пацієнти були розподілені на групи залежно від наявності супутньої ІХС та призначених лікувальних комплексів: I (n=20) — хворі на ММ без супутніх захворювань серцево‑судинної системи, які отримували стандартну хіміотерапію, IІ (n=22) — хворі на ММ із супутньою ІХС, які отримували стандартну хіміотерапію та базисну медикаментозну терапію ІХС, ІІІ (n=17) — хворі на ММ із супутньою ІХС, які отримували стандартну хіміотерапію, стандартну медикаментозну терапію ІХС у комбінації з L‑аргініном та L‑карнітином. Усім хворим призначали бортезомібвмісні схеми хіміотерапії. Пацієнти були обстежені до початку хіміотерапії та перед п’ятим курсом хіміотерапії. Визначали концентрацію L‑aргініну, цитруліну, реактантів тіобарбітурової кислоти (ТБК), активність аргінази й каталази в сироватці крові.

Результати. На тлі прогресування множинної мієломи в пацієнтів ІІ та ІІІ груп концентрація ТБК‑реактантів у сироватці крові була в 1,3 разу вище (р <0,0001) порівняно з показниками хворих І групи, активність каталази — меншою в 1,3 разу (р <0,0001), вміст цитруліну в сироватці крові — більшим у 1,7 разу (р <0,0001) та 1,9 разу (р <0,0001) відповідно. Перед п’ятим курсом хіміотерапії в пацієнтів ІІІ групи вміст L‑аргініну в сироватці крові збільшився в 1,1 разу ((71,11 (68,74; 77,79) і 64,25 (59,41; 69,47)) мкмоль/л, р=0,0001) порівняно з пацієнтами ІІ групи, а концентрація цитруліну в сироватці крові — у 1,3 разу ((250,5 (205,4; 285,3) і 197,0 (175,0; 243,5)) мкмоль/л, р=0,007). У пацієнтів І та ІІІ груп активність каталази в сироватці крові зросла в 1,1 разу ((13,77 (12,50; 14,86) і 15,37 (14,24; 16,01)) мккат/л, р <0,05) та 1,4 разу ((10,43 (9,55; 10,75) і 14,26 (12,45; 15,81)) мккат/л, р <0,001) відповідно порівняно з первинним обстеженням, тоді як у пацієнтів ІІ групи — знизилася в 1,3 разу ((10,07 (9,40; 10,25) та 8,00 (7,74; 8,23)) мккат/л, р <0,001). Прогресування ММ супроводжувалося порушенням прооксидантно‑антиоксидантного статусу у вигляді підвищення вмісту ТБК‑реактантів незалежно від наявності супутньої ІХС. Проте у пацієнтів із ММ у поєднанні з ІХС цей показник був статистично значущо вищим порівняно з хворими на ММ без супутніх захворювань серцево‑судинної системи. За даними нашого дослідження, застосування комбінації L‑аргінін/L‑карнітин статистично значущо підвищувало вміст L‑аргініну в сироватці крові, що за зниження рівня оксидантного стресу й активності аргінази зменшувало виразність ендотеліальної дисфункції за рахунок підвищення продукції NO.

Висновки. Додавання комбінації L‑аргінін/L‑карнітин до супровідної терапії хворих на ММ із супутньою ІХС сприяло статистично значущому зниженню вмісту ТБК‑реактантів за одночасного підвищення активності каталази в сироватці крові (р <0,05) в динаміці хіміотерапії, що фактично робить ці показники еквівалентними до показників пацієнтів із ММ без супутніх захворювань серцево‑судинної системи (р >0,05). Комбінація L‑аргінін/L‑карнітин статистично значущо підвищувла рівень L‑аргініну в сироватці крові у пацієнтів із ММ та супутньою ІХС у динаміці хіміотерапії (р >0,05), що знижувало виразність оксидантного стресу, поліпшуючи функцію ендотелію за рахунок ефективнішої NOS‑залежної утилізації L‑аргініну з утворенням NO.