Взаємозв’язок між порушеннями ліпідного, вуглеводного та пуринового обміну та вісцеральним ожирінням у пацієнтів із діабетичною нефропатією та гіпертонічною хворобою в умовах воєнного часу

Анотація

Мета —дослідити взаємозв’язок між порушеннями ліпідного, вуглеводного і пуринового обміну й антропометричними показниками вісцерального ожиріння (ВО) як чинниками ризику розвитку гіперурикемії у пацієнтів із діабетичною нефропатією (ДН) та гіпертонічною хворобою (ГХ) в умовах мирного і воєнного часу.

Матеріали та методи. У клінічне дослідження було залучено 70 пацієнтів (43 (61,4%) жінки і 27 (38,6%) чоловіків) з ДН II—IV стадії та ГХ II—III стадії віком від 38 до 82 років (середній вік — (62,47±1,91 року)), які проходили обстеження і лікування двічі: у мирний час (2020—2021) і воєнний час (2022—2023). Усім пацієнтам імуноферментним методом визначали стандартні показники ліпідного профілю: загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ), холестерин (ХС) ліпопротеїнів високої густини (ХС ЛПВГ). Вміст ХС у складі ліпопротеїнів дуже низької та низької густини (ХС ЛПДНГ, ХС ЛПНГ) розраховували за відомими формулами. Рівень глюкози та інсуліну в сироватці крові визначали глюкозооксидазним та імуноферментним методами, глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) — методом рідинної хроматографії, креатиніну — фотометричним методом. Індекси інсулінорезистентності (ІР) (HOMA‑IR, тригліцерид‑глюкозний індекс (ТГГІ), індекс METS‑IR) розраховували за стандартними формулами. Кардіометаболічний ризик (КМР) пацієнтів оцінювали за величиною індексу METS‑IR. Індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирових відкладень (ВЖВ), загальну масу жиру (ЗМЖ) та індекс маси жиру (ІМЖ) пацієнтів обчислювали за стандартними формулами. Вміст сечової кислоти (СК) у сироватці крові визначали фосфорно‑вольфрамовим методом. Розраховували величину співвідношень СК/ХС ЛПВГ і СК/креатинін, які асоціюються зі складовими синдрому ІР. Систолічний і діастолічний артеріальний тиск (САТ і ДАТ відповідно) вимірювали за методом М. С. Короткова. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою визначали аускультативно під час огляду пацієнта. Аналізували дані обстеження пацієнтів до призначення медикаментозної терапії. Статистичну обробку результатів виконано за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2003 та Statistica 23.0.

Результати. Установлено, що у хворих на ДН і ГХ стрес воєнного часу погіршує фенотип діабетичної дисліпопротеїнемії (ДЛП): зростає концентрація ЗХС (р=0,046) за рахунок підвищення рівнів ХС ЛПНГ (р=0,048) і ХС ЛПДНГ (р=0,036) на тлі помірного (на 10,2%) зниження вмісту ХС у складі ЛПВГ (р=0,01). У пацієнтів із ДН і ГХ в умовах війни відбувається активація ліполізу вісцерального жиру, про що свідчить підсилення кореляції між ВЖВ, ЗМЖ і сироватковою концентрацією ХС ЛПНГ (r=0,477; p=0,02 та r=0,483; p=0,04 відповідно у воєнний час та r=0,459; p=0,01 і r=0,461; p=0,03 у мирний час). Асоційований із війною стрес спричиняв підвищення рівнів САТ (р=0,039), ДАТ (р=0,047) та ЧСС (р=0,044). Виявлено кореляцію між САТ і ХС ЛПВГ (r=–0,488; p=0,018), між ДАТ і сироватковою концентрацією ТГ (r=+0,468; p=0,013) та вмістом ХС у складі ЛПВГ (r=–0,424; p=0,02) через тісний взаємозв’язок ліпідного співвідношення ТГ / ХС ЛПВГ з ІР. У воєнний час у хворих на ДН і ГХ зареєстровано підвищення рівня HbA1c (p=0,006), яке асоціюється з рівнем глікемії натще (r=0,522; p=0,001) і вмістом у сироватці крові ХС у складі ЛПВГ (r=–0,464; p=0,034) та індексів ІР, зокрема, ТГГІ (р=0,033), METS‑IR (p=0,016), асоційованих із КМР. Останній підвищується через гіперглікемію натще, збільшення ІМТ (р=0,043) за рахунок зростання ІМЖ (р=0,013) та маси тіла (р=0,014) через збільшення ВЖВ (р=0,022) і ЗМЖ (р=0,018), а також підвищення сироваткового рівня ТГ (р=0,032) та зниження вмісту ХС у складі ЛПВГ (р=0,01). У хворих на ДН і ГХ у воєнний час спостерігається помірне підвищення сироваткового рівня СК (р=0,008), збільшення величини співвідношення СК/ХС ЛПВГ (р=0,001) та зниження величини співвідношення СК/ креатинін (р=0,017). Співвідношення СК/ ХС ЛПВГ асоціюється з ЗМЖ (r=0,522; p=0,001 у мирний час і r=0,549; p=0,003 у воєнний час, χ²=9,901; р=0,002). Виявлено асоціацію відношення СК/ креатинін із ліпідним індексом ІР (ТГ/ ХС ЛПВГ) (r=0,575; p=0,001 і r=0,509; p=0,002 при обстеженні у воєнний і мирний час відповідно, χ²=10,551; р=0,001), а також з неліпідним її індексом (HOMA‑IR) (r=0,516; p=0,003 і r=0,491; p=0,005, χ²=8,074; р=0,021). Реалізація цієї асоціації, імовірно, відбувається через взаємозв’язок співвідношення СК/креатинін із ВЖВ (r=0,498; p=0,004 у воєнний час та r=0,487; p=0,002 у мирний час, χ²=7,933; р=0,036).

Висновки. Стрес воєнного часу в пацієнтів із ДН і ГХ підсилює як метаболічні порушення у вигляді ІР та ДЛП, так і гемодинамічні у вигляді підвищення САТ і ДАТ та прискорення ЧСС. Індуковані стресом ІР та ДЛП асоціюються із сироватковим вмістом СК через такі метаболічні чинники, як рівень глікемії та інсулінемії натще, сироваткові концентрації ТГ і ХС ЛПВГ, а також ІМТ, який збільшується за рахунок зростання маси тіла через підвищення ВЖВ і ЗМЖ. Ліпідний індекс ІР (ТГ / ХС ЛПВГ) та її неліпідний індекс (HOMA‑IR) є важливими ланками взаємозв’язку співвідношення СК / креатинін із ВО через ВЖВ у хворих на ДН і ГХ.