Особливості змін кардіометаболічних фенотипів у хворих на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет 2 типу та ожиріння в динаміці лікування

Анотація

Кардіометаболічні фенотипи в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) та ожирінням (ОЖ) є важливою медичною проблемою. Вивчення впливу комплексного лікування на ці фенотипи сприятиме поліпшенню терапевтичних стратегій.

Мета — установити особливості змін кардіометаболічних фенотипів у хворих на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет 2 типу та ожиріння в динаміці лікування.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 211 пацієнтів з АГ, яких розподілили на чотири групи залежно від наявності ОЖ і ЦД2. Визначали рівні катестатину (CST), кардіотрофіну‑1 (CTF‑1), β₂‑мікроглобуліну (β₂‑М), N‑кінцевого поліпептиду натрійдіуретичного гормону (NT‑proBNP), ліпокаліну, асоційованого з желатиназою нейтрофілів (NGAL), цистатину С, 25‑гідроксивітаміну D, лептину, інсуліну, глікованого гемоглобіну та ліпідного спектра крові. Проведено ультразвукове дослідження серця. Використано методи логістичної регресії та аналізу варіації (ANOVA).

Результати. Установлено, що комплексне лікування сприяє зниженню кардіометаболічного ризику завдяки нормалізації рівнів CST, CTF‑1 та β₂‑М. У пацієнтів з АГ зниження CST асоціюється з формуванням сприятливого фенотипу, тоді як у хворих на АГ та ОЖ підвищення цього показника свідчить про активацію компенсаторних механізмів. У пацієнтів з АГ і ЦД2 відзначено позитивний ефект — зниження рівнів інсуліну та лептину.

Висновки. Завдяки комплексному лікуванню пацієнтів з АГ, ЦД2 та ОЖ можна досягти формування сприятливих кардіометаболічних фенотипів для поліпшення прогнозу.