Порушення сну в цивільних і військовиків під час російсько-української війни

Анотація

Актуальною проблемою сьогодення є розлади сну внаслідок стресу, пов’язаного з російсько‑українською війною.

Мета — визначити особливості порушень сну в цивільних і військовиків під час війни.

Матеріали та методи. Обстежено 75 жінок та 90 чоловіків віком 30—59 років. Серед чоловіків виділено групу військовиків, які брали участь у бойових діях. Скринінг обстежених щодо наявності посттравматичного стресового розладу (ПТСР) проводили з використанням опитувальника PCL‑5. Залежно від результатів пацієнтів розподілили в групи з ПТСР та без нього. Серед осіб із ПТСР було 20 цивільних жінок і 11 чоловіків військовиків, у групі без ПТСР — 55 цивільних жінок, 49 цивільних чоловіків та 30 чоловіків військовиків. Для оцінки психоемоційного стану використовували опитувальники PCL‑5, шкалу депресії Бека, тест Спілбергера — Ханіна, для виявлення порушень сну — опитувальник для визначення симптомів інсомнії (Insomnia Symptom Questionnaire).

Результати. Критерії ПТСР за опитувальником PCL‑5 установлено в 20 (26%) цивільних жінок, які мали статистично значущо вищий інтегральний показник порушення сну порівняно із жінками без ПТСР. У 30% жінок із ПТСР порушення сну були значними, за відсутності ПТСР такі порушення виявлено лише в 5%. Серед чоловіків військовиків вияви ПТСР мали місце в 11 із 41 (26,8%), з них у 45% — значні порушення сну. Серед чоловіків без ПТСР 74% цивільних і 57% військових не мали порушень сну. Як у цивільних жінок, так і в чоловіків військовиків ПТСР асоціювався із високими рівнями ситуативної та особистісної тривожності за тестом Спілбергера — Ханіна (> 46 балів) і депресії за шкалою Бека.

Висновки. Цивільні жінки та чоловіки військовики із ПТСР мали більші порушення ініціації сну, підтримання його належної глибини та тривалості. В осіб із ПТСР вияви порушеного сну корелюють із високими показниками ситуативної тривожності та депресії.