Структурно-функціональний стан серця в чоловіків із артеріальною гіпертензією та спортивним анамнезом

Анотація

Мета — визначити особливості змін морфометричних та функціональних показників серця з урахуванням добового профілю артеріального тиску (АТ) у пацієнтів з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від спортивного анамнезу.

Матеріали та методи. Обстежено 98 чоловіків із ессенціальною АГ ІІ стадії (середній вік — (43,4±1,1) року, які залежно від особливостей спортивного анамнезу та характеру фізичної активності на момент обстеження були розподілені на три групи: 1‑ша група — 32 (32,7%) чоловіки, які займались у минулому спортом і нині мають регулярну фізичну активність (фізична культура, спорт), 2‑га група — 40 (40,8%) чоловіків, які займалися спортом у минулому, 3‑тя група — 26 (26,5%) чоловіків без спортивного анамнезу, які нині не мають регулярної фізичної активності. Усім пацієнтам проведено ехокардіографію за стандартною методикою  та добове моніторування АТ.

Результати. За даними добового моніторування АТ установлено підвищення середньоденного рівня систолічного АТ, що свідчить про наявність АГ 1‑го ступеня в пацієнтів усіх груп, на відміну від рівня офісного АТ, який виявив наявність АГ лише в 3‑й групі. При порівняльному міжгруповому аналізі встановлено, що середній рівень підвищення систолічного АТ удень та вночі, а також підвищення індексів навантаження тиском у пацієнтів 1‑ї та 2‑ї груп був подібним, а пацієнти 3‑ї групи мали найвищий рівень та індекси навантаження за систолічним АТ в усі проміжки часу (p <0,05). Аналогічним був напрям змін рівня та індексів навантаження діастолічним АТ удень та вночі. При аналізі структурних параметрів серця в чоловіків з АГ з урахуванням характеру фізичної активності виявлено, що найбільший діаметр аорти мали пацієнти 1‑ї групи, але лише порівняно з пацієнтами 2‑ї групи різниця була статистично значущою (p <0,05). Аналогічна картина спостерігалася щодо розміру лівого передсердя (p <0,05). Оцінка лінійних та об’ємних параметрів лівого шлуночка (ЛШ) засвідчила, що індекси його кінцеводіастолічного розміру та об’єму були найбільшими в чоловіків 1‑ї групи (p <0,05). Товщина міокарда задньої стінки ЛШ була в межах норми та суттєво не відрізнялась у пацієнтів усіх груп. Товщина міжшлуночкової перегородки (ТМШП) перевищувала норму в усіх обстежених, у пацієнтів 1‑ї та 2‑ї груп не відрізнялася, а пацієнти 3‑ї групи мали найбільшу ТМШП ((1,32±0,03) см, p <0,05). Усі обстежені мали гіпертрофію ЛШ, як за індексом маси міокарда ЛШ (ІММЛШ), так і за ІММЛШ приведеного до зросту (ІММЛШзр) в ступені 2,7. Статистично значущо найбільші розміри правих відділів серця мали пацієнти 1‑ї групи. Діастолічну дисфункцію виявили в 8 (25,0%) чоловіків, які займаються спортом, 11 (27,5%) колишніх спортсменів та 10 (38,5%) чоловіків із АГ, які ніколи не займалися спортом.

Висновки. У чоловіків зі спортивним анамнезом, які нині мають регулярну фізичну активність, та чоловіків, що займалися спортом лише в минулому, доцільно використовувати добове моніторування АТ для верифікації рівня підвищення АТ, його коливань упродовж доби для заперечення замаскованої гіпертензії та своєчасного виявлення АГ. Установлено негативний вплив підвищення індексу площі гіпертензії нічного діастолічного АТ на збільшення гіпертрофії ЛШ, визначеної за ІММЛШзр у пацієнтів з АГ незалежно від спортивного анамнезу. При порівнянному рівні підвищення офісного АТ і за результатами добового моніторування АТ у 1‑й групі зареєстровано статистично значущо більші значення індексу площі лівого передсердя, індексу кінцеводіастолічного розміру та кінцеводіастолічного об’єму ЛШ, ІММЛШ (г/м²), ніж у 2‑й групі. Площа правого передсердя та індекс кінцеводіастолічного розміру правого шлуночка були статистично значущо найбільшими в пацієнтів з АГ, які займались в минулому спортом і нині мають регулярну фізичну активність. У цих пацієнтів отримані результати свідчать про ­неоднозначність змін структурно‑функціонального стану серця як вияв багатофакторної природи морфології спортивного серця та функціональних змін, пов’язаних із тривалим тренуванням і впливом АГ.