Синдром низького рівня трийодтироніну як чинник несприятливого перебігу серцевої недостатності в пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які перенесли ­COVID‑19

Автор(и)

  • Ю. С. Рудик ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-3363-868X
  • Т. Д. Щербань ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0003-1095-5241
  • О. О. Меденцева ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-1152-5705
  • І. Г. Кравченко ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-2418-302X
  • Т. В. Лозик ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0001-8188-1898

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2024-4-20

Ключові слова:

COVID-19, серцева недостатність, коморбідність, синдром низького трийодтироніну, поліморфізми генів системи β‑адренорецепції

Анотація

Мета — установити зв’язок між синдромом низького трийодтироніну (СНТ3) і ризиком несприятливого перебігу серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які перенесли коронавірусну хворобу 2019 (­COVID‑19), з урахуванням клініко‑фармакогенетичних та біомаркерних показників.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 352 хворих із СН ішемічного генезу, що виникла в осіб з ішемічною хворобою серця. Із них 128 (36,4%) пацієнтів перенесли ­COVID‑19 з ураженням легень, 224 (63,6%) — без ураження легень. За пацієнтами спостерігали 24 міс. Вивчали вплив наявності СНТ3, рівня фактора некрозу пухлин‑α (ФНП‑α), інтерлейкіну‑6 (ІЛ‑6) і поліморфізмів генів системи β‑адренорецепції на перебіг СН, зокрема частоту госпіталізацій із приводу декомпенсації СН.

Результати. Частота повторної госпіталізації хворих із СН без ураження легень при ­COVID‑19 становила 20,6%, тоді як серед пацієнтів, що мали ураження легень, — 45,3% (χ2=24,505; р=0,0001). Виявлено тенденцію до збільшення частоти повторних госпіталізацій у пацієнтів із СН із СНТ3 порівняно з хворими без цього синдрому (31,7 та 22,9%, χ2=3,326; р=0,068). Установлено, що ризик СНТ3 зростав у гомозиготних носіїв СС за поліморфізмом Ser275 гена β3‑субодиниці G‑протеїну: відношення шансів (ВШ) — 1,75 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,99—3,07; р=0,054). Ризик зростання концентрації ФНП‑α та ІЛ‑6 у хворих із СН був більшим у гомозиготних носіїв СС за поліморфізмом Ser275 гена β3‑субодиниці G‑протеїну: ВШ 4,55 (95% ДІ 1,27—16,34; р=0,028) та ВШ 5,86 (95% ДІ 1,81—19,00; р=0,003). Ризик повторної госпіталізації хворих із СН з ураженням легень при ­COVID‑19 асоціювався з гетерозиготним С/T‑поліморфізмом Ser275 гена β3‑субодиниці G‑протеїну (ВШ 4,36; 95% ДІ 1,85—10,27; р=0,022).

Висновки. У пацієнтів із СН ішемічного генезу низький рівень Т3 у сироватці крові може бути предиктором несприятливого прогнозу. Cиндром низького Т3 у таких хворих асоційований з тяжчим перебігом ­COVID‑19. Індуктором розвитку СНТ3 можуть бути прозапальні цитокіни, які впливають на конверсію Т4 у Т3. Ризик розвитку СНТ3 у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які перенесли ­COVID‑19, пов’язаний із поліморфними варіантами генів системи β‑адренорецепції. Визначення рівня T3 у сироватці крові є простим інструментом для стратифікації ризику пацієнтів із тяжкою формою ­COVID‑19 на тлі синдрому СН.

 

Біографії авторів

Ю. С. Рудик, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., проф., зав. відділу клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Т. Д. Щербань, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., наук. співр., відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

О. О. Меденцева, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., наук. співр., відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

І. Г. Кравченко, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., ст. наук. співр., відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Т. В. Лозик, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

наук. співр., відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Посилання

Chen Y, Li X, Dai Y, Zhang J. The Association Between COVID-19 and Thyroxine Levels: A Meta-Analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 2022 Jan 4;12:779692. http://doi.org/10.3389/fendo.2021.779692. PMID: 35058879; PMCID: PMC8763686.

Del Valle DM, Kim-Schulze S, Huang HH, et al. An inflammatory cytokine signature predicts COVID-19 severity and survival. Nat Med. 2020 Oct;26(10):1636-1643. http://doi.org/10.1038/s41591-020-1051-9. Epub 2020 Aug 24. PMID: 32839624; PMCID: PMC7869028.

Evans PC, Rainger GE, Mason JC, et al. Endothelial dysfunction in ­COVID‑19: a position paper of the ESC Working Group for Atherosclerosis and Vascular Biology, and the ESC Council of Basic Cardiovascular Science. Cardiovasc Res. 2020;116(14):2177-84. http://doi.org/10.1093/cvr/cvaa230.

Gong J, Wang DK, Dong H, et al. Prognostic significance of low TSH concentration in patients with ­COVID‑19 presenting with non-thyroidal illness syndrome. BMC Endocr Disord. 2021;21(1):111. http://doi.org/10.1186/s12902-021-00766-x.

Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, et al. 2022 AHA/ACC/HFSA guideline for the management of heart failure: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2022. http://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.12.012.

Ioannou GN, Locke E, Green P, et al. Risk factors for hospitalization, mechanical ventilation, or death among 10 131 US veterans with SARS‑CoV‑2 infection. JAMA Netw Open. 2020;3:e2022310-10. http://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.22310.

Liu Y, Zhang C, Huang F, et al. Elevated plasma levels of selective cytokines in COVID-19 patients reflect viral load and lung injury. Natl Sci Rev. 2020 Jun;7(6):1003-1011. http://doi.org/10.1093/nsr/nwaa037. Epub 2020 Mar 9. PMID: 34676126; PMCID: PMC7107806.

Liang C, Zhang W, Li S, Qin G. Coronary heart disease and ­COVID‑19: A meta-analysis. Med Clin (Barc). 2021;156(11):547-54. http://doi.org/10.1016/j.medcli.2020.12.017.

Llamas M, Garo ML, Giovanella L. Low free-T3 serum levels and prognosis of ­COVID‑19: systematic review and meta-analysis. Clin Chem Lab Med. 2021;59(12):1906-13. http://doi.org/10.1515/cclm-2021-0805.

McDonagh TA, Metra M, Adamo M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42:3599-726. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab670.

Montazersaheb S, Hosseiniyan Khatibi SM, Hejazi MS, et al. COVID-19 infection: an overview on cytokine storm and related interventions. Virol J. 2022 May 26;19(1):92. http://doi.org/10.1186/s12985-022-01814-1. PMID: 35619180; PMCID: PMC9134144.

Oseran AS, Song Y, Xu J, et al. Long term risk of death and readmission after hospital admission with ­COVID‑19 among older adults: retrospective cohort study. BMJ. 2023;382:e076222. http://doi.org/10.1136/bmj-2023-076222.

Pyvovar SM, Rudyk YS, Lozyk TV, Halchinska VY, Chenchyk TO. [The features of «low T3» syndrome definition in a heart failure and its effect on a course of the disease]. Zaporozhye Medical Journal. 2019;(4):437-43. Ukrainian.

Pyvovar SM. [Optimisation of prognosis of the clinical outcome and effectiveness of heart failure treatment in patients with coronary artery disease with concomitant thyroid pathology] [dissertation]. Kharkiv: Kharkiv National Medical University; 2020. 384 p. Ukrainian.

Porzionato A, Emmi A, Barbon S, et al. Sympathetic activation: a potential link between comorbidities and ­COVID‑19. FEBS J. 2020;287(17):3681-8. http://doi.org/10.1111/febs.15481.

Qin SL, He Q, Hu L, et al. The relationship between inflammatory factors, oxidative stress and DIO-1 concentration in patients with chronic renal failure accompanied with or without euthyroid sick syndrome. J Int Med Res. 2018;46(10):4061-70. http://doi.org/10.1177/0300060518778190.

Zou R, Wu C, Zhang S, Wang G, Zhang Q, Yu B, et al. Euthyroid sick syndrome in patients with ­COVID‑19. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:566439. http://doi.org/10.3389/fendo.2020.566439.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження