Вплив етіопатогенетичних чинників на розвиток хронічного пародонтиту в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки

Анотація

Пародонтит — необоротне захворювання пародонту з періодами ремісії та загострень, швидким прогресуванням і стійкістю до лікування. Запалення пародонту найчастіше спричиняється специфічними зубними мікроорганізмами, наявними у великій кількості в нішах на поверхні зубів і надалі в пародонтальних кишенях. Мікробний дисбактеріоз, що виникає, разом із непропорційними запальними імунними реакціями людини призводять до розвитку запальних станів, що спричиняє руйнування тканин. Дослідження причинно‑наслідкового зв’язку між пародонтитом і системними захворюваннями свідчать, що пародонтопатогени й імунно‑запальні реакції, які виникають, пов’язані з етіопатогенезом більшості неінфекційних системних захворювань, зокрема неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Представлено результати використання набору даних для отримання інформації про чинники, що можуть безпосередньо впливати на патогенез хронічного пародонтиту у хворих на НАЖХП.

Мета — дослідити причинно‑наслідкові зв’язки між потенційними чинниками ризику розвитку хронічного пародонтиту в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки для визначення надійного діагностичного інструменту в профілактиці пародонтиту.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 259 пацієнтів із верифікованою НАЖХП. Після попередньої обробки даних із 53 потенційних чинників, використаних як вихідні ознаки, виявлено 10 найважливіших, які віднесено до 4 компонент. Оцінювання основних компонент аналізу проведено за допомогою методу варімакс‑обертання з нормалізацією Кайзера. Для виділення чинників приймали значення >1, факторне навантаження >0,4.

Результати. Факторний аналіз виявив 4 компоненти (чинники) ризику пародонтиту (аліментарні, саліваційні, гігієнічні та метаболічні), які в сукупності пояснили 72,0% дисперсії вимірювань. Аналіз виявив вплив нездорових звичок у харчуванні та гігієні порожнини рота та змін у ротовій рідині на здоров’я пародонту, особливо на тлі НАЖХП.

Висновки. Отримані результати дають змогу розробити нові підходи до профілактики та лікування пародонтиту, особливо у пацієнтів із хворобами метаболізму.