Скринінгова оцінка психоемоційного стану та кардіометаболічних чинників ризику в комбатантів і цивільних осіб в умовах війни в Україні

Анотація

Мета — провести скринінгову оцінку симптомів психоемоційних розладів (посттравматичного стресового розладу (ПТСР), загальної тривоги, сприйнятого стресу) і визначити їхні зв’язки з метаболічними порушеннями та показниками складу тіла в комбатантів та цивільних осіб в умовах війни в Україні, що триває.

Матеріали та методи. Обстежено 21 комбатанта з тривалістю участі в активних бойових діях до 6 міс та 20 цивільних осіб, які постійно проживали в м. Харків та на неокупованій частині Харківської області від початку війни. У дослідження залучали чоловіків віком від 25 до 55 років без захворювань серцево‑судинної системи і цукрового діабету. Проводили анкетування з використанням шкали оцінки виявів ПТСР (PCL‑5), шкали для моніторингу загальної тривоги (GAD‑7), шкали сприйнятого стресу (PSS‑10). Визначали індекс маси тіла. Методом біоімпедансу вимірювали рівень вісцерального жиру, відсоток загальної жирової маси тіла та м’язової маси тіла. Визначали рівень ліпідів, глюкози в крові, глікозильованого гемоглобіну, розраховували індекс тригліцериди‑глюкоза (TyG).

Результати. У комбатантів сума балів оціночної виразності виявів ПТСР за шкалою PCL‑5 була лише чисельно більшою, ніж у цивільних осіб, а сума балів за шкалою GAD‑7 — статистично значуще більшою (р=0,028). У цивільних осіб сприйнятий стрес відповідав низькому рівню, у комбатантів — середньому рівню. Сума балів за шкалою PSS‑10 у комбатантів була статистично значущо більшою, ніж у групі порівняння (р=0,018). Аналіз можливої наявності ПТСР (сума балів за шкалою PCL‑5≥33) виявив найбільшу частку таких осіб серед комбатантів — 33,3%, що значуще перевищувало показник у цивільних осіб (5,00%, р=0,022). Серед комбатантів порівняно з цивільними особами було значущо більше осіб з тривогою виразного та тяжкого ступеня (28,6 і 5,0% відповідно, р=0,045). Комбатанти мали вищий систолічний артеріальний тиск, меншу жирову масу та більшу м’язову масу тіла. У комбатантів виявлено підвищений рівень тригліцеридів та нижчі показники глікемії порівняно з цивільними особами. У військовиків виразність виявів ПТСР та рівень сприйнятого стресу прямо пропорційно корелювали з масою скелетної мускулатури. Обернено пропорційними були кореляції між рівнем загальної тривоги і вмістом глюкози натще, між рівнем сприйнятого стресу та жировою масою тіла. У цивільних осіб виразність симптомів імовірного ПТСР прямо пропорційно корелювала з індексом маси тіла, накопиченням жирової маси тіла та вісцерального жиру, індексом тригліцериди‑глюкоза. Пдвищення загальної тривоги й рівня сприйнятого стресу асоціювалось зі збільшенням глікемії. Рівень загальної тривоги обернено пропорційно корелював із вмістом холестерину ліпопротеїнів високої густини.

Висновки. В умовах війни серед комбатантів виявлено більшу частку осіб з ознаками ймовірного ПТСР, ніж серед цивільних осіб. Порівняно з цивільними особами військовики мали вищий рівень загальної тривоги та сприйнятого стресу. У цивільних осіб наростання психоемоційних розладів асоціювалося з несприятливими змінами метаболічних показників та складу тіла, а у військовиків накопичення стресового досвіду корелювало зі збільшенням маси скелетної мускулатури, зі зменшенням жирової маси тіла та глікемії.