Особливості діагностики та лікування постраждалого з політравмою при переважанні закритої травми грудної клітки із розривом легені та діафрагми. Клінічний випадок

Анотація

Розглянуто клінічний випадок. Висвітлено клінічні ознаки травматичного розриву діафрагми та легені на тлі хвилеподібного перебігу післяопераційного періоду. Частіше трапляються відкриті ушкодження діафрагми, ніж закриті. У наведеному клінічному випадку закрита травма грудної клітки і живота була отримана внаслідок дорожньо‑транспортної пригоди. Травма була поєднаною та тяжкою з ознаками травматичного шоку. Правобічна локалізація ушкодження діафрагми, що трапляється рідше. Тяжкий стан хворого з дихальною недостатністю (частота дихання — понад 30 на хвилину) був показанням для проведення штучної вентиляції легень, що унеможливлювало збір скарг і анамнезу.

Індивідуальна просторова топографія діафрагми зумовлена розмірами і розташуванням органів черевної порожнини, тілобудовою та залежить від лінії дослідження. Переміщення внутрішніх органів у плевральну порожнину свідчить про розрив діафрагми, але в наведеному випадку позапечінкове розташування дефекту діафрагми було прикрито печінкою, нижньою часткою правої легені та спайковим процесом. Збільшення розміру живота на тлі політравми та штучної вентиляції легень при закритій травмі грудей і живота, збільшення скидання повітря крізь плевральний дренаж під час відеолапароскопії, збільшення розміру живота під час відеоторакоскопії, перетиснення затискачем плеврального дренажу з виконанням спіральної комп’ютерної томографії органів грудної клітки та органів черевної порожнини дає змогу виявити пневмоперіонеум і пневмоторакс, що засвідчує наявність дефекту діафрагми та легені. Використання відеоторакоскопії, відеолапароскопії та спіральної комп’ютерної томографії не завжди надає повну інформацію щодо наявних ушкоджень діафрагми, тому перевагу слід віддавати динамічному спостереженню й виконанню контрольних променевих досліджень.