Роль окисного стресу у виникненні пародонтиту на тлі метаболічно-асоційованих захворювань

Анотація

Окисний стрес є важливим компонентом уповільненого патологічного запалення при метаболічно‑асоційованих захворюваннях і хронічному пародонтиті. Захворювання пародонту взаємопов’язані із соматичною патологією. При цьому виникають як місцеві, так і системні запальні реакції, що підвищує ризик появи та прогресування соматичних захворювань. Психологічний стрес, пов’язаний з окисним стресом з підвищеним виробленням оксидантів і окисним ушкодженням, є важливим чинником етіології як пародонтиту, так і порушень метаболізму.

Мета — проаналізувати можливий зв’язок хронічного пародонтиту, 8‑гідроксидезоксигуанозину (8‑OHdG) як біомаркера окисного стресу та кортизолу в осіб із метаболічно‑асоційованими захворюваннями.

Матеріали та методи. Обстежено 68 осіб, із них 47 мали метаболічні захворювання, діагностовані згідно з вітчизняними та міжнародними критеріями. Контрольну групу утворено із системно здорових осіб, репрезентативних за віком та співвідношенням статей, які не отримували стоматологічних лікувальних та профілактичних заходів впродовж останніх 6 міс. Діагноз «хронічний пародонтит» установлювали відповідно до рекомендацій, заявлених на World Workshop on the Classification of Periodontal and Peri‑Implant Diseases and Conditions (2017). Концентрацію 8‑OHdG у плазмі крові та кортизолу в слині вимірювали імуноферментним методом. Розраховували середнє арифметичне значення, стандартну похибку, критерій Стьюдента для порівняння ознак. Для виявлення зв’язку між показниками застосували кореляційний тест Пірсона.

Результати. В обох групах були пацієнти зі здоровим пародонтом і хронічним пародонтитом. Рівень 8‑OHdG в основній групі був значно вищим (p<0,001), ніж у контрольній групі. Виявлено різницю за концентрацією 8‑OHdG між пацієнтами із захворюваннями пародонту та здоровим пародонтом. Рівень кортизолу в слині в пацієнтів із хронічним пародонтитом був значно вищим порівняно з пацієнтами з клінічно здоровим пародонтом (p=0,00). Виявлено кореляцію між рівнем кортизолу та наявністю захворювань пародонтиту (r=0,619; p=0,00), між вмістом 8‑OHdG у плазмі крові та індексом втрати епітеліального прикріплення (r=0,537; p=0,00), індексом гігієни (r=0,599; p=0,00), а також між рівнем 8‑OHdG та концентрацією кортизолу в слині (r=0,292; p=0,036).

Висновки. Окисний стрес відіграє важливу роль в уповільненому патологічному запаленні як при метаболічно‑асоційованих захворюваннях, так і при хронічному пародонтиті. 8‑OhdG — ключовий і універсальний біомаркер для оцінки окисного пошкодження ДНК. Виявлено прямо пропорційний зв’язок між маркером окисного стресу, пародонтитом і кортизолом.