Сучасні підходи до вибору безпечної терапії жовчнокам’яної хвороби

Анотація

Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) є одним із найпоширеніших розладів травлення. У розвинених країнах Європи та Північної Америки серед дорослого населення поширеність ЖКХ становить близько 20% і щорічно зростає. Значущість цієї патології зумовлена не лише медичними, а й соціальними аспектами в зв’язку з частим ураженням осіб найпрацездатнішого віку та високими показниками тимчасової та стійкої непрацездатності, залученням у патологічний процес сусідніх органів — печінки, підшлункової залози, шлунка з подальшим прогресуванням і розвитком ускладнень. Висвітлено фізіологічні механізми формування жовчі, а також основні причини утворення конкрементів у жовчному міхурі. Наведено дані наукових досліджень останніх років щодо ролі генетичних чинників та мікробіому шлунково‑кишкового тракту, а також функціональних порушень жовчного міхура, сфінктерного апарату й запалення в літогенезі. Обговорюються чинники ризику розвитку ЖКХ, етапи її формування та клінічні вияви. Лікування ЖКХ залежить від наявності симптомів, тривалості захворювання, розвитку ускладнень, функціонального стану жовчного міхура, ступеня ураження печінки/жовчних шляхів. Показано, що 25% хворих на ЖКХ, у яких розвиваються рецидиви клінічних симптомів та/або ускладнення, необхідне проведення лапароскопічної холецистектомії. Пацієнти з безсимптомним перебігом ЖКХ, поліморбідні хворі похилого віку, а також пацієнти з початковими стадіями ЖКХ потребують медикаментозного лікування. Обговорюються патогенетичні підходи до фармакологічного лікування ЖКХ за допомогою препаратів «Урсоност» та «Мебсін Ретард^®». Схарактеризовано механізми дії діючих речовин цих препаратів, наведено показання для проведення літолітичної терапії, режим прийому препаратів. Показано їхню безпечність для профілактики та лікування симптоматичної ЖКХ. Висвітлено принципи дієтичного харчування пацієнтів із ЖКХ та профілактичну роль деяких продуктів у регуляції реологічних властивостей жовчі та скоротливої функції жовчного міхура. Хоча малоінвазивне хірургічне втручання залишається найпоширенішим методом лікування ЖКХ, медикаментозне лікування з використанням молекул, що впливають на реологічні властивості жовчі, функціональний стан жовчного міхура і жовчовивідної системи, може зменшити кількість ускладнень ЖКХ і знизити потребу в холецистектомії. Тому майбутні наукові дослідження мають бути зосереджені на розробці нових профілактичних стратегій для запобігання утворенню жовчних конкрементів та їх лікування в населення загалом і особливо в пацієнтів із чинниками ризику та супутніми захворюваннями.