Ревматоїдний артрит і вірусні гепатити. Тактика лікаря ревматолога. Огляд літератури

Анотація

Ревматоїдний артрит є автоімунним захворюванням, що може супроводжуватися багатофакторним ураженням печінки. Діагностика, диференціювання та менеджмент цих станів часто ускладнені через невелику частоту виконання біопсії та схожість симптомів з іншими захворюваннями печінки. Перебіг вірусних гепатитів B і C на тлі ревматоїдного артриту може маскуватися під ревматологічні вияви, ускладнюючи їх своєчасну діагностику та погіршуючи прогноз для пацієнтів із ревматоїдним артритом.

Мета огляду літератури — систематизувати знання щодо оцінки ризиків, асоційованих із лікуванням, у пацієнтів із ревматоїдним артритом, інфікованих вірусними гепатитами В і С, а також надати рекомендації щодо скринінгу й лікування вірусних гепатитів у цих пацієнтів.

Проведено аналіз літератури за останні 10 років (клінічні дослідження, метааналізи, систематичні огляди та рекомендації з лікування вірусних гепатитів у пацієнтів із ревматоїдним артритом ). За даними літератури, ураження печінки в пацієнтів із ревматоїдним артритом може бути спричинене самим захворюванням, його лікуванням або вірусними інфекціями. Результати досліджень свідчать про важливість регулярного моніторингу печінкових функцій та скринінгу на вірусні гепатити В і С до початку лікування ревматоїдного артриту та під час застосування імуносупресивних препаратів.

Інтеграція скринінгу на вірусні гепатити В і С у стандартні медичні протоколи для пацієнтів із ревматоїдним артритом до початку імуносупресивної терапії є обов’язковим заходом. Важливість своєчасного виявлення зазначених інфекцій полягає в тому, що лікування гепатитів та імуносупресивна терапія ревматоїдного артриту взаємопов’язані й потребують комплексного підходу. Адаптація лікування залежно від стану вірусної інфекції є необхідною для мінімізації ризиків для печінки та оптимізації результатів лікування основного захворювання.