Місце α-ліпоєвої кислоти в лікуванні пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою на тлі цукрового діабету 2 типу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2024-1-37

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, α-ліпоєва кислота, грелін, лептин

Анотація

Мета — вивчення ролі α‑ліпоєвої кислоти (АЛК) у лікуванні пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) при поєднаному перебігу з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 120 осіб, яких розподілили на чотири групи: 1‑ша 60 хворих на ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу, 2‑га група — 20 хворих на ГЕРХ, 3‑тя група — 20 хворих на ЦД 2 типу. Додатково 1‑шу групу розділили на 2 підгрупи — 25 хворих, які отримували стандартну терапію, та 29 пацієнтів, які отримували додатково до стандартної терапії АЛК. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Рівень греліну та лептину визначали методом імуноферментного аналізу на аналізаторі «Labline‑90» (Австрія).

Результати. Порівняно зі стандартною схемою лікування зафіксовано статистично значущо меншу частоту таких симптомів, як біль в епігастрії, регургітація та симптоми, характерні для ішемічної хвороби серця, у підгрупі прийому АЛК (p <0,05). При дослідженні вуглеводного та ліпідного обміну в обох підгрупах виявлено поліпшення всіх показників, але статистично значуще (p <0,05) у пацієнтів, що отримували стандартну терапію, показників глюкози, інсуліну, глікозильованого гемоглобіну, та індексу інсулінорезистентності (HOMA‑IR), у підгрупі, де застосовували АЛК, — показників глюкози, глікозильованого гемоглобіну, HOMA‑IR, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої та дуже низької густини і коефіцієнта атерогенності. Після лікування у підгрупі стандартної терапії та терапії з додаванням АЛК зареєстрували збільшення вмісту греліну (з (0,99±0,41) до (1,09±0,45) нг/мл і з (0,93±0,52) до (1,22±0,59) нг/мл відповідно) та зниження концентрації лептину (з (19,04±9,48) до (16,66±7,14) нг/мл і з (20,75±9,09) до (16,39±6,88) нг/мл), але в першій підгрупі різниця між показниками до та після лікування не досягала рівня статистичної значущості (p=0,421 та p=0,320 відповідно), тоді як у підгрупі, де застосовували АЛК, різниця була статистично значущою (p <0,05).

Висновки. Установлено, що АЛК позитивно впливає на стан вуглеводного та ліпідного обміну, поліпшуючи їхні показники. Додавання АЛК до стандартної терапії ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу продемонструвало статистично значуще поліпшення досліджуваних показників. Оскільки референтних значень греліну та лептину досі не встановлено, можна припустити, що на тлі зниження добре вивчених показників ліпідного та вуглеводного обмінів збільшення вмісту греліну та зниження рівня лептину позитивно впливає на клінічну картину вияву ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу, що можна використовувати як маркер ефективного лікування ГЕРХ у поєднанні з ЦД 2 типу.

 

Біографії авторів

Л. В. Журавльова, Харківський національний медичний університет

д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології

О. С. Бондар-Келеберда, Харківський національний медичний університет

заочний аспірант кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології

Посилання

th International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery (EAES) Kraków, Poland, 5-8 July 2022. Surg Endosc. 2023 May;37(Suppl 1):1-204. http://doi.org/10.1007/s00464-023-09886-y. PMID: 37043007; PMCID: PMC10092953.

Antunes C, Aleem A, Curtis SA. Gastroesophageal Reflux Disease. [Updated 2023 Jul 3]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441938/.

Azer SA, Reddivari AKR. Reflux esophagitis. In StatPearls. StatPearls Publishing. 2023.

Azzam RS. Are the persistent symptoms to proton pump inhibitor therapy due to refractory gastroesophageal reflux disease or to other disorders? Arquivos de gastroenterologia. 2018;55(Suppl 1):85-91. http://doi.org/10.1590/S0004-2803.201800000-48. Epub 2018 Oct 4. PMID: 30304291.

Eken E, Estores DS, Cicali EJ, Wiisanen KK, Johnson JA. A Pharmacogenetics-Based Approach to Managing Gastroesophageal Reflux Disease: Current Perspectives and Future Steps. Pharmgenomics Pers Med. 2023 Jun 23;16:645-664. http://doi.org/10.2147/PGPM.S371994. PMID: 37383676;

PMCID: PMC10296543.

Jiang D, Zhuang Q, Jia X, Chen S, Tan N, Zhang M, Xiao Y. Current complementary and alternative therapy forgastroesophageal reflux disease. Gastroenterol Rep (Oxf). 2023 Oct 4;11:goad057. http://doi.org/10.1093/gastro/goad057. PMID: 37810946; PMCID: PMC10551227.

Scientific Session of the Society of American Gastrointestinal and Endoscopic Surgeons (SAGES), Montréal, Canada, 19 March-April 1 2023: Podium Abstracts. Surg Endosc. 2023 May;37(Suppl 2):205-344. http://doi.org/10.1007/s00464-023-10071-4. PMID: 37212858; PMCID: PMC10202077.

Shaqran TM, Ismaeel MM, Alnuaman AA, Al Ahmad FA, Albalawi GA, Almubarak JN, AlHarbi RS, Alaqidi RS, AlAli YA, Alfawaz KS, Daghriri AA. Epidemiology, Causes, and Management of Gastro-esophageal Reflux Disease: A Systematic Review. Cureus. 2023 Oct 21;15(10):e47420. http://doi.org/10.7759/cureus.47420. PMID: 38022211; PMCID: PMC10658748.

The National Glycohemoglobin Standartization Program, 2013. URL: http://www.ngsp.org/.

Witarto AP, Witarto BS, Pramudito SL, Ratri LC, Wairooy NAP, Konstantin T, Putra AJE, Wungu CDK, Mufida AZ, Gusnanto A. Risk factors and 26-years worldwide prevalence of endoscopic erosive esophagitis from 1997 to 2022: a meta-analysis. Sci Rep. 2023 Sep 14;13(1):15249. http://doi.org/10.1038/s41598-023-42636-7. PMID: 37709957; PMCID: PMC10502104.

Yadlapati R, Gyawali CP, Pandolfino JE; CGIT GERD Consensus Conference Participants. AGA Clinical Practice Update on the Personalized Approach to the Evaluation and Management of GERD: Expert Review. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022 May;20(5):984-994.e1. http://doi.org/10.1016/j.cgh.2022.01.025. Epub 2022 Feb 2. Erratum in: Clin Gastroenterol Hepatol. 2022 Sep;20(9):2156. PMID: 35123084; PMCID: PMC9838103.

Yamasaki T, Hemond C, Eisa M, Ganocy S, Fass R. The Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease: Are Patients Getting Younger? J Neurogastroenterol Motil. 2018 Oct 1;24(4):559-569. http://doi.org/10.5056/jnm18140. PMID: 30347935; PMCID: PMC6175565.

Zhao X, Ding R, Su C, Yue R. Sleep traits, fat accumulation, and glycemic traits in relation to gastroesophageal reflux disease: A Mendelian randomization study. Front Nutr. 2023 Feb 21;10:1106769. http://doi.org/10.3389/fnut.2023.1106769. PMID: 36895273; PMCID: PMC9988956.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-31

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження