Рівень кортизолу у змішаній слині як маркер уражень пародонту при метаболічно-асоційованих захворюваннях

Анотація

Дисрегуляція рівня кортизолу за рахунок збільшення медіаторів запалення підвищує ризик розвитку метаболічно‑асоційованих захворювань, пригнічує виділення секреторних імуноглобулінів і функцію нейтрофілів, що призводить до зниження захисту від пародонтопатогенів у порожнині рота.

Мета — оцінити можливий зв’язок між рівнем кортизолу в слині, основними маркерами запалення при метаболічно‑асоційованих захворюваннях і хворобою пародонту.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 67 пацієнтів, з них 44 мали кардіометаболічні захворювання. Контрольну групу утворено із пацієнтів, репрезентативних за статтю та віком без клінічних виявів метаболічно‑асоційованих захворювань. Для підтвердження основного захворювання визначали показники вуглеводного та ліпідного обміну, проводили опитування щодо основних стоматологічних скарг і стоматологічне дослідження, визначали швидкість салівації, в’язкість слини та рівень кортизолу в змішаній слині імуноферментним методом. Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення SPSS із розрахунком середнього арифметичного значення, стандартної похибки, критерію Стьюдента. Порівняння відсотків проводили з використанням z‑критерію. Для виявлення зв’язку між показниками застосували кореляційний тест Пірсона.

Результати. Статистично вищий рівень кортизолу в змішаній слині був зафіксований в пацієнтів основної групи ((3,34±0,20) нг/мл, р <0,05). Установлено прямо пропорційний зв’язок між концентрацією кортизолу з наявністю цукрового діабету (r=0,342; p=0,016), рівнем глюкози в крові (r=0,379; p=0,002), холестерином ліпопротеїнів низької густини (r=0,348; p=0,017) та опосередковано з неалкогольною жировою хворобою печінки через рівень тригліцеридів (r=0,345; p=0,007), а також обернено пропорційний зв’язок із лужною фосфатазою (r=–0,328; p=0,0014), швидкістю салівації та наявністю метаболічно‑асоційованих захворювань (найбільш значущий — з неалкогольною жировою хворобою печінки (r=–0,499; p=0,000).

Висновки. В умовах тривалого хронічного стресу в пацієнтів із метаболічно‑асоційованими захворюваннями статистично значуще зростає частота уражень ясен. Дослідження кортизолу в змішаній слині — зручний неінвазивний метод, що дає змогу використовувати його для оцінки наявності хронічного стресу в пацієнтів, а також впливу останнього на розвиток, тривалість і хронізацію метаболічно‑асоційованих хвороб та відповідь на їхнє лікування.