Вплив стресових чинників воєнного часу на метаболічний статус цивільного населення

Анотація

Мета — визначити вплив стресових чинників воєнного часу на показники метаболічного статусу цивільних осіб.

Матеріали та методи. У рамках проведення лонгітудинального дослідження обстежено 29 цивільних осіб, які залишилися в місці проживання у воєнний час, не перебували безпосередньо у містах бойового зіткнення і не мали фізичних ушкоджень. Склад тіла (відсотковий вміст в організмі жиру, скелетних м’язів і вісцерального жиру) визначали методом біоелектричного імпедансу за допомогою «Composition Monitor BF511» (Omron, Японія). Проводили гематологічне і біохімічне дослідження за стандартними методиками. Імуноферментним методом з використанням відповідних наборів реактивів визначали у сироватці крові вміст інсуліну, С‑реактивного білка, сиртуїну‑1, фактора некрозу пухлин α, дегідроепіандростерону (ДГЕА), а також рівень кортизолу в слині. Молекулярно‑генетичні дослідження передбачали визначення відносної довжини теломер лейкоцитів крові.

Результати. Середній вік обстежених становив (53,05±12,06) років. Серед них переважали жінки (55,2%). Середній час між візитами в довоєнний період та під час війни — (12,1±2,4) міс. При оцінці антропометричного статусу виявлено збільшення індексу маси тіла, обводу талії та стегон порівняно з показниками до війни ((26,82±3,58) і (29,67±3,92) кг/м²; p=0,0184, (84,93±15,58) і (100,03±12,57) см, p=0,0021, (98,57±6,69) та (106,75±6,73) см, p=0,0004, відповідно). Найбільше змінилася частка вісцерального жиру ((8,77±3,44) і (12,88±4,57)%, p=0,0003). У дослідженні не зафіксовано статистично значущих змін інших показників. За даними кореляційного аналізу зв’язків між показниками стресу (кортизол, ДГЕА та їхнє співвідношення) і клініко­антропометричними та метаболічними показниками, установлено статистично значущий зв’язок зі складом тіла (показники стану скелетних м’язів і вісцерального жиру), порушенням ліпідного обміну (загальний холестерин, холестерин ліпопротеїдів низької густини) та кількістю лейкоцитів  (р <0,05).

Висновки. У цивільних осіб, які перебували за місцем проживання у воєнний час, виявлено негативні зміни антропометричного статусу порівняно з довоєнним періодом. Вплив психотравмувального чинника на антропометричний статус, склад тіла і ліпідний обмін в осіб, які не змінили місця проживання у воєнний час, підтверджується наявністю статистично значущого зв’язку між індикатором стресу (співвідношення кортизол/ДГЕА) та відповідними показниками. У цивільних осіб, які перебували за місцем проживання у воєнний час, не зафіксовано статистично значущих змін показників, пов’язаних зі старінням (теломери, сиртуїн­1), порівняно з довоєнним періодом.