Тривожно-депресивні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію, які перебували в зоні бойових дій

Анотація

Мета — вивчити частоту і виразність тривожно‑депресивних розладів у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), які перебували в зоні бойових дій.

Матеріали та методи. Обстежено 42 хворих на АГ ІІ стадії, 2—3 ступеня (чоловіків — 20, жінок — 22) віком від 46 до 65 років (середній вік — (52,4±4,3) року), які під час війни перебували у зоні бойових дій у м. Харків і Харківській області. Ступінь та стадію АГ оцінювали відповідно до чинних рекомендацій. Усім ­пацієнтам проводили загальноклінічне лабораторне та інструментальне обстеження, а також психологічне тестування за допомогою спеціальних опитувальників: Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), шкали тривоги Гамільтона (HAM‑А), шкали депресії Гамільтона (HAM‑D), шкали рівня особистісної та реактивної тривожності Спілбергера — Ханіна, опитувальника для скринінгу посттравматичного стресового розладу (ПТСР) (МОЗ України, 2016) та Міссісіпської шкали для дослідження ПТСР (цивільний варіант). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою стандартних методів із застосуванням пакетів прикладних програм Microsoft Exсel 7,0 та «SPSS 19.0».

Результати. У більшості хворих на АГ, які перебували в зоні бойових дій, зареєстровано тривожні та депресивні порушення різного ступеня виразності та симптоми ПТСР. Найчастішими тривожними розладами у хворих на АГ були субклінічна тривога (за HADS) та симптоми тривоги і тривожний стан (за шкалою HAM‑А). При обстеженні за допомогою шкали Спілбергера — Ханіна виявлено підвищення рівня як особистісної, так і реактивної тривожності, але частота високого рівня реактивної тривожності була статистично значущо вищою за таку особистісної тривожності. У більшості обстежених хворих на АГ також зареєстрували субклінічно виразну депресію (за шкалою HADS) і депресивний розлад легкого або середнього ступеня тяжкості (за шкалою HAM‑D). У третини хворих депресивні розлади поєднувалися з тривожними порушення. У частини хворих на АГ після перебування в зоні бойових дій виявлялись окремі симптоми ПТСР або сформувався клінічний варіант ПТСР (за даними Міссісіпської шкали для дослідження ПТСР (цивільний варіант)). Клінічно виразні ознаки тривоги і депресії та симптоми ПТСР статистично значущо частіше виявляли у жінок, ніж у чоловіків.

Висновки. Установлено негативний вплив перебування хворих на АГ у зоні бойових дій на показники психічного здоров’я, який у більшості обстежених виявлявся тривожними і депресивними порушеннями різного ступеня виразності та симптомами ПТСР. Зазначені порушення потребують ранньої діагностики і своєчасної адекватної корекції.