Діагностична цінність антропометричних показників і складу тіла як індикаторів темпу старіння та коморбідності у пацієнтів з кардіометаболічними захворюваннями

Анотація

Мета — оцінити антропометричні показники та склад тіла у пацієнтів з певними кардіометаболічними захворюваннями залежно від їхнього темпу старіння та кількості коморбідних патологій.

Матеріали та методи. Обстежено 92 пацієнти з кардіометаболічними захворюваннями (артеріальна гіпертензія (АГ), неалкогольна жирова хвороба печінки, ожиріння, дисліпідемія, інсулінорезистентність). Cеред пацієнтів переважали жінки (62,0%). Середній вік пацієнтів — 49,2 [41,4; 55,4] року. Пацієнтів розподілили на групи залежно від календарного віку (КВ) (32 особи молодого віку (< 45 років), 49 середнього віку (45—59 років), 11 похилого віку (≥ 60 років)), а також за темпом старіння: з прискореним — дельта віку (Δ) >0 років (n=14), зі значно уповільненим — Δ ≤–5 років (n=51) та проміжним — Δ ∈ (–5; 0] років (n=27). У всіх пацієнтів визначали антропометричні показники та розрахункові індекси: індекс маси тіла (ІМТ), обвід талії (ОТ), обвід стегон (ОС), співвідношення ОТ/ ОС, відсотковий вміст загального жиру (ЗЖ), відсотковий вміст скелетних м’язів (СМ), рівень вісцерального жиру (ВЖ), індекс талії з поправкою на масу тіла (WWI), індекс форми тіла (ABSI) та індекс об’єму живота (AVI). Додатковими індикаторами старіння були рівень сечової кислоти, ризик загальної смертності впродовж наступних 10 років (РС) і рівень глобального метилювання (ГМ) ДНК.

Результати. Групи за КВ статистично значущо відрізнялися за біологічним віком (БВ) та РС (p=0,0001 у всіх випадках). Пацієнти віком <45 років порівняно з особами похилого віку мали значно вищий темп старіння (p=0,019) і статистично значущо нижчі значення ІМТ (p=0,039), ОТ (p=0,034), WWI (p=0,002), AVI (p=0,032). WWI був єдиним маркером, який у пацієнтів середнього віку (p=0,033) статистично значущо перевищував показник пацієнтів молодого віку. Групи пацієнтів відповідно до  не відрізнялися за антропометричними показниками та параметрами складу тіла. Пацієнти зі значно уповільненим темпом старіння мали статистично значущо нижчий рівень сечової кислоти порівняно з групою з прискореним (p=0,0001) та проміжним темпом старіння (p=0,024) і більший КВ порівняно з групою з проміжним темпом старіння (p=0,026). Різні індикатори старіння статистично значущо корелювали з масою тіла, ІМТ, VIS, ОТ, ОТ/ ОС, WWI, AVI, але одночасно з усіма маркерами старіння (сечова кислота, БВ, РС, ГМ) були пов’язані лише ОТ і AVI. Лише WWI був пов’язаний з КВ, також він мав найсильнішу асоціацію з БВ та РС порівняно з іншими показниками. Пацієнти з 4—5 коморбідними патологіями мали гірші масу тіла (p=0,045), ІМТ (p=0,0001), ОТ (p=0,002), ОТ/ОС (p=0,002), ЗЖ (p=0,004), СМ (p=0,010), WWI (p=0,006), AVI (p=0,002), БВ (p=0,040) і темп старіння (p=0,008).

Висновки. Із антропометричних показників та параметрів складу тіла для пацієнтів з кардіометаболічною патологією WWI, імовірно, є найефективнішим для моніторингу передчасного старіння, адже він пов’язаний як з КВ, так і з індикаторами старіння та кардіометаболічними показниками. Більший КВ у пацієнтів з кардіометаболічними патологіями асоціюється з вищими значеннями ІМТ, ОТ, WWI, AVI, тому контроль цих показників може бути корисним для профілактики передчасного старіння. Для прогнозування темпу старіння у пацієнтів з мультиморбідністю ефективним є оцінювання маси тіла, ІМТ, ОТ, ОТ/ОС, ЗЖ, СМ, WWI, AVI.