Характер порушень сну та якість життя на тлі стресу у пацієнтів з помірним та високим кардіоваскулярним ризиком

Анотація

Мета — оцінити динаміку якості та тривалості сну, а також якості життя через 12 міс спостереження у пацієнтів з помірним та високим кардіоваскулярним ризиком на тлі стресу, спричиненого військовими діями.

Матеріали та методи. Проведено проспективне відкрите плацебо не контрольоване дослідження протягом 12 міс за участю 87 пацієнтів з помірним та високим кардіоваскулярним ризиком. Серед них переважали жінки (50 (57,5%)). Середній вік — (59,39±12,09) року. У 47,1% пацієнтів виявили ожиріння І ступеня, у 32,3% — ожиріння ІІ ступеня, в 11,8% — ожиріння ІІІ ступеня, у 8,8% — надмірну масу тіла. Осіб з нормальною масою тіла не було. На початку дослідження у 58,9% осіб виявлено гіпертонічну хворобу різного ступеня. У всіх пацієнтів оцінювали серцево‑судинний ризик за Фрамінгемською шкалою, індекс якості життя за допомогою опитувальника SF‑36 «Health Status Survey», рівень стресу за шкалою Perceived Stress Scale, наявність порушень сну за допомогою критеріїв Міжнародної класифікації порушень сну (2014), а також визначали антропометричні показники.

Результати. Поширеність стресу становила 100,0%, статистично значущої різниці за цим показником між жінками (99,8%) та чоловіками (100,0%) не виявили (відношення шансів — 0,96, 95% довірчий інтервал — 0,72—1,28). На початку дослідження переважали циркадні порушення сну та бадьорості (41%), через 12 міс — інсомнії (55,8%). Наприкінці спостереження збільшилася кількість пацієнтів, яким важко заснути (з 35,3 до 81,2%, р <0,05), важко підтримувати безперервний сон (з 38,2 до 66,6%, р <0,05), які прокидаються раніше запланованого часу (з 58,8% до 75,0%, р <0,05), мають нудоту/блювоту як вияв порушення сну (з 17,6 до 37,5%, р <0,05), погіршення уваги, концентрації та пам’яті (з 58,8 до 77,1%, р <0,05).

Висновки. На тлі хронічного стресу з помірним та високим кардіоваскулярним ризиком серед порушень сну переважає інсомнія. У пацієнтів з помірним та високим кардіоваскулярним ризиком на тлі потужного хронічного стресу зареєстровано статистично значуще зниження індексу якості життя з 69,7 до 43,2 балу.