Регуляція метаболічного гомеостазу у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки: роль фетуїну А. Огляд літератури

Анотація

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) нині є поширеним захворюванням, яке може прогресувати до фіброзу, цирозу та раку печінки. Печінка взаємодіє з іншими органами за допомогою вивільнення гепатокінів — гормоноподібних білків, які секретуються переважно гепатоцитами. Першим ідентифікованим гепатокіном, який регулює метаболічний гомеостаз людини через взаємозв’язки між багатьма органами, був фетуїн А — багатофункціональний α₂‑глікопротеїн, який належить до сімейства інгібіторів протеаз цистатину. Експериментальні та клінічні дослідження продемонстрували значне підвищення циркулюючого фетуїну А при метаболічно асоційованих захворюваннях, зокрема ожирінні, цукровому діабеті 2 типу та неалкогольній жировій дистрофії печінки. Продемонстровано, що фетуїн А корелює з багатьма параметрами, пов’язаними з порушенням регуляції метаболічного гомеостазу, такими як чутливість до інсуліну, толерантність до глюкози, рівні циркулюючих ліпідів, а також маркери системного запалення (С‑реактивний білок, фактор некрозу пухлини α та інтерлейкін‑6). Наведено результати впливу фетуїну А на процеси фіброзоутворення в тканині печінки. Зокрема показано, що фетуїн А інгібує передачу сигналів трансформувального фактора росту‑β₁, який спричиняє фіброзні зміни у багатьох тканинах, зокрема в печінці та судинах, що свідчить про здатність фетуїну А запобігати фіброзним змінам у цих органах. Проаналізовано вплив немедикаментозних та медикаментозних методів лікування НАЖХП на динаміку рівня фетуїну А. Показано, що фізичні навантаження суттєво не впливають на динаміку вмісту фетуїну А, тоді як метформін, тіазолідиндіони і пробіотики знижують рівень цього гепатокіну та усувають метаболічні порушення. Подальше вивчення ролі фетуїну А у патофізіологічному процесі НАЖХП може відкрити нові перспективи у ранній діагностиці, ідентифікації нових біомаркерів та забезпеченні нових мішеней для фармакологічних втручань.