Артеріальна гіпертензія у військовослужбовців та ветеранів різних війн. Огляд літератури

Анотація

У статті наведено огляд літератури щодо проблеми артеріальної гіпертензії (АГ) у військовослужбовців і ветеранів різних війн. Показано, що дана гіпертензія може розглядатися як один з варіантів стрес­індукованої АГ і є одним з найбільш частих серцево‑­судинних захворювань серед зазначеного контингенту. Саме ця форма АГ набуває особливого значення в Україні з урахуванням війни, розв’язаної Російською Федерацією. Стресіндукована АГ характеризується підвищенням рівня артеріального тиску насамперед під впливом психоемоційних чинників. Одним із важливих чинників, які зумовлюють підвищену реакцію організму на стрес, є генетичний чинник, передусім обтяжена спадковість за АГ.
Ініціальним та ключовим патогенетичним механізмом розвитку і прогресування АГ під впливом психоемоційного стресу є активація симпато­адреналової системи.
До важливих і прогностично несприятливих особивостей АГ у військовослужбовців і ветеранів війн належать: частий розвиток у молодому віці, лабільний перебіг, резистентність до антигіпертензивної терапії, швидке прогресування з розвитком гіпертензивних кризів, ураження органів‑­мішеней, атеросклеротичне ураження різних судинних басейнів, ішемічна хвороба серця, порушення ритму серця та інсульт. Одними з ранніх патологічних змін, які виникають під впливом стресу у військовослужбовців і ветеранів війн, є розлади адаптації різного ступеня вираженості. Окремо виділяється посттравматичний стресовий розлад, який є найбільш тяжким та довготривалим порушенням і водночас потужним чинником розвитку і прогресування АГ та її ускладнень.
Проаналізовані літературні дані свідчать, що АГ у військовослужбовців і ветеранів війн є великою і далеко не вирішеною медико­‑соціальною проблемою. Необхідне всебічне і поглиблене обстеження цих категорій хворих з метою розробки найефективніших підходів до їх лікування і профілактики розвитку ускладнень.