Артеріальна гіпертензія у військовослужбовців та ветеранів різних війн. Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2023-1-57Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, стрес, військовослужбовці, ветерани війниАнотація
У статті наведено огляд літератури щодо проблеми артеріальної гіпертензії (АГ) у військовослужбовців і ветеранів різних війн. Показано, що дана гіпертензія може розглядатися як один з варіантів стресіндукованої АГ і є одним з найбільш частих серцево‑судинних захворювань серед зазначеного контингенту. Саме ця форма АГ набуває особливого значення в Україні з урахуванням війни, розв’язаної Російською Федерацією. Стресіндукована АГ характеризується підвищенням рівня артеріального тиску насамперед під впливом психоемоційних чинників. Одним із важливих чинників, які зумовлюють підвищену реакцію організму на стрес, є генетичний чинник, передусім обтяжена спадковість за АГ.
Ініціальним та ключовим патогенетичним механізмом розвитку і прогресування АГ під впливом психоемоційного стресу є активація симпатоадреналової системи.
До важливих і прогностично несприятливих особивостей АГ у військовослужбовців і ветеранів війн належать: частий розвиток у молодому віці, лабільний перебіг, резистентність до антигіпертензивної терапії, швидке прогресування з розвитком гіпертензивних кризів, ураження органів‑мішеней, атеросклеротичне ураження різних судинних басейнів, ішемічна хвороба серця, порушення ритму серця та інсульт. Одними з ранніх патологічних змін, які виникають під впливом стресу у військовослужбовців і ветеранів війн, є розлади адаптації різного ступеня вираженості. Окремо виділяється посттравматичний стресовий розлад, який є найбільш тяжким та довготривалим порушенням і водночас потужним чинником розвитку і прогресування АГ та її ускладнень.
Проаналізовані літературні дані свідчать, що АГ у військовослужбовців і ветеранів війн є великою і далеко не вирішеною медико‑соціальною проблемою. Необхідне всебічне і поглиблене обстеження цих категорій хворих з метою розробки найефективніших підходів до їх лікування і профілактики розвитку ускладнень.
Посилання
Akimova LN, Mostovaya TD. Psihodiagnostika individualno-tipologicheskih osobennostey lichnosti. Uchebno-metodicheskoe posobie. Odessa: Odesskiy natsionalnyiy universitet imeni I. I. Mechnikov;. 2013. 69 s [in Russian].
Kovalenko VM, Sirenko YuM, Radchenko HD. Stres ta vynyknennia arterialnoi hipertenzii: shcho vidomo. Arteryalnaia hypertenzyia. 2014;(4) [in Ukrainian].
Koval SM, Snihurska IO. Ctres-indukovana arterialna hipertenziia ta arterialna hipertenziia viiskovoho chasu — hrizni vyklyky suchasnii Ukraini. Arteryalnaia hypertenzyia. 2015;(5):13-8 [in Ukrainian].
Koval SM. Problemy klasyfikatsii i diahnostyky arterialnoi hipertenzii ta stratyfikatsii ryzyku rozvytku yii uskladnen v svitli Yevropeiskykh rekomendatsii 2018 roku (komentar do rekomendatsii). Arterialna hipertenziia. 2019;(1):33-41 [in Ukrainian].
Koval SM. Arterialna hipertenziia voiennoho chasu. Zdorovia Ukrainy 21 storichchia. 2022;(3-4):27 [in Ukrainian].
Koval SM, Snihurska IO. Arterialna hipertenziia v umovakh viiny: dosvid riznykh krain svitu. Neinfektsiini zakhvoriuvannia v period ta pislia zbroinykh konfliktiv. Za red. Chl. kor. NAMN Ukrainy, prof. HD Fadieienko. Kharkiv: Dim Reklamy, 2022. P.129-145 [in Ukrainian].
Kolesnikova OV, Zaprovalna OIe, Radchenko AO, Lavrenko TA. Ochikuvana tryvalist zhyttia pislia zbroinykh konfliktiv: rol henetyky, epihenetychnyi vplyv, svitovyi dosvid porivniannia riznykh pokolin. Neinfektsiini zakhvoriuvannia v period ta pislia zbroinykh konfliktiv. Za red. Chl. kor. NAMN Ukrainy, prof. HD Fadieienko. Kharkiv: Dim Reklamy, 2022. P. 146-173 [in Ukrainian].
Serik SA, Strona VI. Osoblyvosti perebihu sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan, tsukrovoho diabetu v umovakh stresa, poviazanoho z boiovymy diiamy. Neinfektsiini zakhvoriuvannia v period ta pislia zbroinykh konfliktiv. Za red. Chl. kor. NAMN Ukrainy, prof. HD Fadieienko. Kharkiv: Dim Reklamy, 2022. P. 40-75 [in Ukrainian].
Rudyk YuS, Pyvovar SM. Sertseva nedostatnist pid chas ta pislia voiennoho chasu: peredumovy vynyknennia, vplyv komorbidnosti, likuvannia ta poperedzhennia. Neinfektsiini zakhvoriuvannia v period ta pislia zbroinykh konfliktiv. Za red. Chl. kor. NAMN Ukrainy, prof. HD Fadieienko. Kharkiv: Dim Reklamy, 2022. P.76-113 [in Ukrainian].
Talaieva TV, Tretiak IV, Vysylynchuk NM, Vavilova LL. Patohenetychni mekhanizmy rozvytku ta prohresuvannia sertsevosudynnyi patolohii v umovakh stresu. Stres i sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia v movakh voiennoho stanu. Za red. VM Kovalenka. Kyiv; 2022. P. 24-38 [in Ukrainian].
Rukovodstvo po kardiologii. Pod red. V. N. Kovalenko. K.: Morion; 2008. 1424 p [in Russian].
Svischenko EP, Kovalenko VN. Gipertonicheskaya bolezn. Vtorichnyie gipertenzii. Kiev: LibId; 2002. 504 p [in Russian].
Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia. Za red. VM Kovalenka, MI Lutaia, VM Sirenko, OS Sychova. K.: Morion; 2021. 320 p [in Ukrainian].
Sirenko YuN. Gipertonichekaya bolezn i arterialnyie gipertenzii. Kiev; 2011. 352 p [in Russian].
Sirenko YuM, Radchenko HD, Rekovets OL. Stres ta arterialna hipertenziia: S- i N-typ arterialnoi hipertenzii i prychyny rezystentnosti. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2022;18(5):251-64. doi: 10.22141/2224-0721.18.5.2022.1183 [in Ukrainian].
Sirenko YuM, Radchenko HD, Rekovets OL. Stres ta vynyknennia arterialnoi hipertenzii: shcho vidomo. Stres i sertsevosudynni zakhvoriuvannia v movakh voiennoho stanu. Za red. VM Kovalenka. Kyiv; 2022. P. 39-62 [in Ukrainian].
Stres i sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia v movakh voiennoho stanu. Za red. VM Kovalenka. Kyiv; 2022. 272 p [in Ukrainian].
Arenson M, Cohen B. Posttraumatic stress disorder and cardiovascular disease. PTSD Research Quarterly. 2017;28.1:1-9.
Arigo D, Juth V, Trief P, Wallston K, Ulbrecht J, Smyth JM. Unique relations between post-traumatic stress disorder symptoms and patient functioning in type 2 diabetes. J Health Psychol. 2020 Apr;25(5):652-664. http://doi.org/10.1177/1359105317727839. Epub 2017 Aug 31. PMID: 28859527; PMCID: PMC7783714.
Assari S. Veterans and risk of heart disease in the United States: a cohort with 20 years of follow up. Int J Prev Med. 2014 Jun;5(6):703-9. PMID: 25013689; PMCID: PMC4085922.
Boos CJ, Schofield S, Cullinan P, et al. Association between combat-related traumatic injury and cardiovascular risk. Heart. 2022;108:367-74. http://doi.org/10.1136/heartjnl-2021-320296.
Burg MM, Soufer R. Post-traumatic stress disorder and cardiovascular disease. Curr Cardiol Rep. 2016 Oct;18 (10):94. http://doi.org/10.1007/s11886-016-0770-5. PMID: 27566327.
Cuti EC, Dika Z, Hrsak L, et al. High cardiovascular risk in military veterans; cardiovascular health in Croatian Veterans Project; results of the pilot study. J Hypertens. 2018;36:e300. http://doi.org/10.1097/01.hjh.0000539875.27540.3d.
Cuti EC, Kovacevic I, Kolaric I, Jelakovic B. Cardiovascular profile of Croatian military veterans with history of PTSD. J Hypertens. 2021;39:e168. http://doi.org/10.1097/01.hjh.0000746264.71540.fe.
Cypel YS, Kress AM, Eber SM, Schneiderman AI, Davey VJ. Herbicide exposure, Vietnam service and hypertension risk in Army Chemical Corps veterans. J Occup Environ Med. 2016 Nov;58 (11): 1127-36. http://doi.org/10.1097/JOM.0000000000000876. PMID: 27820763.
Dyball D, Evans S, Boos CJ, Stevelink SA. M., Fear NT. The association between PTSD and cardiovascular disease and its risk factors in male veterans of the Iraq/Afghanistan conflicts: a systematic review. Int Rev Psychiatry. 2019 Feb;31(1):34-48. http://doi.org/10.1080/09540261.2019.1580686. PMID: 31041877.
Egan BM. Hypertension in military veterans is associated with combat exposure and combat injury. J Hypertens. 2020;38:1255-6. http://doi.org/10.1097/HJH.0000000000002414.
Ewart W. The soldier’s heart and the strained heart. Br Med J. 1916;1:218-25.
Fryar CD, Herrick K, Afful J, Ogden CL. Cardiovascular disease risk factors among male veterans, U. S., 2009-2012. Am J Prev Med. 2016 Jan;50(1):101-5. http://doi.org/10.1016/j.amepre.2015.06.011. PMID: 26232905; PMCID: PMC7339966.
Granado NS, Smith TC, Swanson MG, et al. Newly reported hypertension after military combat deployment in a large population-based study for the millennium cohort study team. Hypertension. 2009;54:966-73. http://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.109.132555.
Howard JT, Sosnov JA, Janak JC, et al. Associations of initial injury severity and posttraumatic stress disorder diagnoses with long-term hypertension risk after combat injury. Hypertension. 2018;71(5):824-32. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496.
Howard JT, Stewart IJ, Kolaja CA, et al. Hypertension in military veterans is associated with combat exposure and combat injury. J Hypertens. 2020 Jul;38(7):1293-301. http://doi.org/10.1097/HJH.0000000000002364. PMID: 31990903.
Howell A. War heart. Lancet. 1917;63:135-44.
Jawad M, Vamos EP, Najim M, Roberts B, Millett C. Impact of armed conflict on cardiovascular disease risk: a systematic review. Heart. 2019 Sep;105 (18):1388-94. http://doi.org/10.1136/heartjnl-2018-314459. PMID: 31138670.
Karanikas E, Daskalakis NP, Agorastos A. Oxidative dysregulation in early life stress and posttraumatic stress disorder: a comprehensive review. Brain Sci. 2021;11:723. https://doi.org/10.3390/brainsci11060723.
Mara T, Ma LT, Wang S, et al. The prevalence rates of major chronic diseases in retired and in-service Chinese military officers (2000-2016): a meta-analysis. Military Med Res. 2018;5(4). https://doi.org/10.1186/s40779-017-0148-z.
National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine; Health and Medicine Division; Board on Population Health and Public Health Practice; Committee to Review the Health Effects in Vietnam Veterans of Exposure to Herbicides (Eleventh Biennial Update). Veterans and Agent Orange: Update 11 (2018). Washington (DC): National Academies Press (US); 2018 Nov 15. PMID: 30629395. http://doi.org/10.17226/25137.
O’Donnell FL, Stahlman S, Oetting AA. Incidence rates of diagnoses of cardiovascular diseases and associated risk factors, active component, U. S. Armed Forces, 2007-2016. MSMR. 2018 Mar;25(3):12-8. PMID: 29578730.
Persu A, Petit G, Georges C, de Timary P. Hypertension, a posttraumatic stress disorder? Time to widen our perspective. Hypertension. 2018;71(5):811-2. originally publishedMarch 19, 2018. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.10608.
Snyder HM, Carare RO, DeKosky ST, et al. Military-related risk factors for dementia. Alzheimers Dement. 2018 Dec;14 (12):1651-62. http://doi.org/10.1016/j.jalz.2018.08.011. Epub 2018 Nov 8. PMID: 30415806; PMCID: PMC6281800.
Stewart IJ, Poltavskiy E, Howard JT, et al. The enduring health consequences of combat trauma: a legacy of chronic disease. J Gen Intern Med. 2021;36:713-21. https://doi.org/10.1007/s11606-020-06195-1.
Stewart IJ, Sosnov JA, Snow BD, et al. Hypertension after injury among burned combat veterans: A retrospective cohort study. Burns. 2017 Mar;43(2):290-96. http://doi.org/10.1016/j.burns.2016.10.005. PMID: 28029474.
Terenina EE, Cavigelli S, Mormede P, et al. Genetic factors mediate the impact of chronic stress and subsequent response to novel acute stress. Front Neurosci. 2019 May 21;13:438. http://doi.org/10.3389/fnins.2019.00438. PMID: 31164799; PMCID: PMC6536627.
Vimalananda VG, Miller DR, Christiansen CL, Wang W, Tremblay P, Fincke BG. Cardiovascular disease risk factors among women veterans at VA medical facilities. J Gen Intern Med. 2013 Jul;28(Suppl 2):S 517-23. http://doi.org/10.1007/s11606-013-2381-9. PMID: 23807059; PMCID: PMC3695262.
Williams B, et al. ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension Eur Heart J. 2018;39:3021-104. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.