Вплив хронічного стресу, спричиненого воєнним конфліктом, на стан ротової порожнини за даними анкетування

Н. Ю. Ємельянова

doi:10.30978/UTJ2023-1-39

Автор(и)

Н. Ю. Ємельянова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0001-6089-6206

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2023-1-39

Ключові слова:

хронічний стрес, порожнина рота, опитувальник

Анотація

Мета — виявити на підставі даних опитування особливості суб’єктивного стану та догляду за ротовою порожниною пацієнтами протягом року з початку російсько‑української війни.

Матеріали та методи. За допомогою розробленого та впровадженого опитувальника проведено описове популяційне дослідження. Проаналізовано анкети 127 осіб, з них 37% медичні працівники, 63% — пацієнти терапевтичного профілю. 61,4% опитаних становили жінки. При розподіленні за віком найчисленнішою була група пацієнтів віком 35—49 років. Анкета містила 4 блоки запитань, які стосувалися змін характеру скарг, переваг у харчуванні та гігієнічного догляду за ротовою порожниною за рік воєнного конфлікту. Дані проаналізовано з використанням програмного забезпечення SPSS.

Результати. Пацієнти мали статистично значущі відмінності за кількістю ствердних відповідей щодо появи скарг на сухість у роті, збільшену в’язкість слини, неприємний запах з рота порівняно з групою медичних працівників. Останні продемонстрували вищий рівень дисциплінованості щодо гігієнічного догляду за порожниною рота, помірного споживання солодощів та відвідувань стоматолога, ніж пацієнти. Виявлено вдвічі більшу порівняно з 2021 р. кількість курців серед пацієнтів.

Висновки. Медичні працівники мають більш високий рівень стресостійкості, мають більші знання про вплив солодкого на здоров’я зубів, про вплив загального стану здоров’я на здоров’я порожнини рота, та значення регулярної гігієни порожнини рота ніж їхні пацієнти. Пацієнти, які зазнають дії хронічного стресу, потребують ретельнішого спостереження лікарем. Розроблений опитувальник можна застосовувати для вивчення впливу хронічного стресу на здоров’я порожнини рота у різних когортах.

Біографія автора

Н. Ю. Ємельянова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., пров. наук. співр. відділу вивчення процесів та профілактики метаболічно-асоційованих захворювань

Посилання

Vasiliou A, Shankardass K, Nisenbaum R, Quiñonez C. Current stress and poor oral health. BMC Oral Health. 2016;16(1):88. http://doi.org/10.1186/s12903-016-0284-y.

Aly NM, Elwan AH, Elzayet RM, et al. Association between COVID‑19 stress, coping mechanisms and stress-related oral conditions among Egyptian adults: a cross-sectional study. Sci Rep. 2022;12:18062. https://doi.org/10.1038/s41598-022-22961-z.

Mariotti A. The effects of chronic stress on health: new insights into the molecular mechanisms of brain-body communication. Future Sci OA. 2015;1(3):FSO23. http://doi.org/10.4155/fso.15.21.

Syed IU. Clearing the smoke screen: smoking, alcohol consumption, and stress management techniques among canadian long-term care workers. Int J Environ Res Public Health. 2020;17:6027. https://doi.org/10.3390/ijerph17176027.

Almoteb MM, Alalyani SS, Gowdar IM, Penumatsa NV, Siddiqui MA, Sharanesha RB. Oral hygiene status and practices among health-care workers: A cross-sectional study. J Int Oral Health 2019;11:268-73.

Ngan S, Chern B, Rajarathnam D, Balan J, et al. The relationship between eating disorders and stress among medical undergraduate: a cross-sectional study. Open Journal of Epidemiology. 2017;7:85-95. http://doi.org/10.4236/ojepi.2017.72008.

Gholami N, Hosseini Sabzvari B, Razzaghi A, Salah S. Effect of stress, anxiety and depression on unstimulated salivary flow rate and xerostomia. J Dent Res Dent Clin Dent Prospects. 2017;11(4):247-52. http://doi.org/10.15171/joddd.2017.043.