Оцінка впливу етилметилгідроксипіридину сукцинату на когнітивну функцію та клініко-функціональний стан пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень та ішемічною хворобою серця

С. А. Серік; О. М. Колеснікова; А. Ю. Токарєва; І. В. Антонова

doi:10.30978/UTJ2023-1-5

Автор(и)

С. А. Серік ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0001-6257-3566
О. М. Колеснікова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0003-3017-8558
А. Ю. Токарєва ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0003-0203-0660
І. В. Антонова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-2426-8998

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2023-1-5

Ключові слова:

хронічне обструктивне захворювання легень, ішемічна хвороба серця, когнітивна дисфункція, етилметилгідроксипіридину сукцинат

Анотація

Мета — оцінити вплив етилметилгідроксипіридину сукцинату на когнітивну функцію та клініко‑функціональний стан пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) та ішемічною хворобою серця (ІХС).

Матеріали та методи. Дослідження проведено у клініці Національного інституту терапії імені Л.Т.Малої НАМН України. Обстежено 67 амбулаторних пацієнтів, з них 27 із ХОЗЛ у поєднанні із ІХС, 22 з ізольованим ХОЗЛ, 18 з ізольованою ІХС. Середній вік пацієнтів становив (61,64±9,17) року. Згідно з дизайном дослідження під час телефонного контакту через 6 міс від початку спостереження всім пацієнтам призначено прийом препарату етилметилгідроксипіридину сукцинату по 500 мг/добу протягом 3 міс. Оцінено його вплив на когнітивну функцію у хворих на ХОЗЛ та ІХС під час повторного візиту через 12 міс від початку спостереження. Усім хворим до та через 3 міс прийому препарату проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання з розрахунком індексу маси тіла, спірометрію. Для верифікації ступеня виразності диспное використовували п’ятибальну шкалу Mediсal Research Council Dyspnea Scale у модифікації Флетчера (mMRC) і модифіковану 10‑бальну шкалу Борга (Borg, 1982), вплив ХОЗЛ на самопочуття та повсякденне життя хворого оцінювали за допомогою опитувальника САТ (COPD Assessment Test). Оцінювали переносність фізичного навантаження за тестом із 6‑хвилинною ходьбою. Для оцінки когнітивного статусу пацієнтів використовували госпітальну шкалу тривоги і депресії HADS (The Hospital Anxiety and Depression Scale), тест на наявність генералізованого тривожного розладу GAD‑7 (Generalized Anxiety Disorder), Монреальську когнітивну шкалу (Montreal Cognitive Assessment).

Результати. У хворих на ХОЗЛ, як за наявності ІХС, так і без неї, на тлі прийому етилметилгідроксипіридину сукцинату по 500 мг/добу протягом 3 міс зменшилися вияви задишки та поліпшилася переносність фізичного навантаження. У пацієнтів з ізольованою ІХС поліпшилася когнітивна функція та зменшилися вияви депресії. У хворих на ІХС як із ХОЗЛ, так і без нього, відзначено зниження тривожності.

Висновки. Етилметилгідроксипіридину сукцинат може бути рекомендований для поліпшення когнітивної функції хворим на ХОЗЛ та ІХС.

Біографії авторів

С. А. Серік, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., ст. наук. співр., зав. відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень

О. М. Колеснікова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., наук. співр. відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень

А. Ю. Токарєва, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

мол. наук. співр. відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень

І. В. Антонова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

мол. наук. співр. відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень

Посилання

Vasylieva NV, Pashkovskyi VM, Krychun II, Bilous II, Yaremchuk OB, Vasyleva NV, Yaremchuk OB. Korektsiia kohnityvnykh porushen u khvorykh z hipertonichnoiu dystsyrkuliatornoiu entsefalopatiieiu. Klinichna ta Eksperymentalna Patolohiia. 2017;16(5):49-52 [in Ukrainian].

Vakhnenko AV. Pidvyshchennia efektyvnosti likuvannia khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia leheniv. Odeskyi Medychnyi Zhurnal. 2013;(3):23-6 [in Ukrainian].

Poiasnyk IM. Otsinka kohnityvnoi dysfunktsii u khvorykh iz riznym stupenem khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen. Art of Medicine. 2019;3(3):111-5. doi: 10.21802/artm.2019.1.9.111. [in Ukrainian].

Radchenko OM, Fedyk OV. Zapalennia, hipoksiia ta anemiia v patohenezi khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen: ohliad literatury ta vlasni doslidzhennia. Ukr. Pulmonol. Zhurnal. 2021;(2):58-62. http://doi.org/10.31215/2306-4927-2021-29-2-58-62 [in Ukrainian].

Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii khronichne obstruktyvne zakhvoriuvannia leheni. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia vid 27 chervnia 2013 roku # 555 [in Ukrainian].

Feshchenko YuI, Havrysiuk VK, Dziublyk OIa, ta in. Adaptovana klinichna nastanova: khronichne obstruktyvne zakhvoriuvannia lehen. Ukr. Pulmonol. Zhurnal. 2020;(3):5-36. http://doi.org/10.31215/2306-4927-2020-109-3-5-36 [in Ukrainian].

Bagdonas E, Raudoniute J, Bruzauskaite I, Aldonyte R. Novel aspects of pathogenesis and regeneration mechanisms in COPD. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2015;10:995-1013. http://doi.org/10.2147/COPD.S82518.

Chatila WM, Thomashow BM, Minai OA, Criner GJ, Make BJ. Comorbidities in chronic obstructive pulmonary disease. Proc Am Thome Soc. 2008;5(4):549-55. http://doi.org/10.1513/pats.200709-148ET.

Halpin DM. G., Criner GJ, Papi A, Singh D, Anzueto A, Martinez FJ, Agusti AA, Vogelmeier CF. Global Initiative for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Lung Disease. The 2020 GOLD Science Committee Report on COVID‑19 and Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Am J Respir Crit Care Med. 2021;203(1):24-36. http://doi.org/10.1164/rccm.202009-3533SO.

Humbert M, Kovacs G, Hoeper MM, Badagliacca R, Berger RM. F., Brida M, Carlsen J, Coats AJ. S., Escribano-Subias P, Ferrari P, Ferreira DS, Ghofrani HA, Giannakoulas G, Kiely DG, Mayer E, Meszaros G, Nagavci B, Olsson KM, Pepke-Zaba J, Quint JK, Rådegran G, Simonneau G, Sitbon O, Tonia T, Toshner M, Vachiery JL, Vonk Noordegraaf A, Delcroix M, Rosenkranz S; ESC/ERS Scientific Document Group. 2022 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension. Eur Respir J. 2023;61(1):2200879. http://doi.org/10.1183/13993003.00879-2022.

Quanjer PH, Tammeling GJ, Cotes JE, Pedersen OF, Peslin R, Yernault JC. Lung volumes and forced ventilatory flows. Report Working Party Standardization of Lung Function Tests, European Community for Steel and Coal. Official Statement of the European Respiratory Society. Eur Respir J Suppl. 1993;16:5-40.

Snaith RP, Zigmond AS. The hospital anxiety and depression scale. Br Med J (Clin Res Ed). 1986 1;292 (6516):344. http://doi.org/10.1136/bmj.292.6516.344.

Trinkmann F, Saur J, Borggrefe M, Akin I. Cardiovascular comorbidities in chronic obstructive pulmonary disease (COPD) — current considerations for clinical practice. J Clin Med. 2019;8(1):69. http://doi.org/10.3390/jcm8010069. .

Wang Y, Li X, Wei B, Tung TH, Tao P, Chien CW. Association between chronic obstructive pulmonary disease and dementia: systematic review and meta-analysis of cohort studies. Dement Geriatr Cogn Dis Extra. 2019;9(2):250-9. http://doi.org/10.1159/000496475.