Асоціація I/D поліморфізму гена АСЕ з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику і структурно-функціональним станом лівих відділів серця у пацієнтів з діабетичною нефропатією та гіпертонічною хворобою

Анотація

Мета — виявити асоціацію I/D поліморфізму гена АСЕ з метаболічними чинниками серцево‑судинного ризику (вісцеральним ожирінням, інсулінорезистентністю (ІР), дисліпопротеїдемією) і показниками структурно‑функціонального стану лівих відділів серця у пацієнтів із діабетичною нефропатією (ДН) та гіпертонічною хворобою (ГХ).

Матеріали та методи. Дослідження виконано в клінічному відділенні артеріальних гіпертензій та захворювань нирок Національного інституту терапії імені Л.Т. Малої НАМН України. Проведено клінічне обстеження 82 пацієнтів (42 (51,2 %) жінок і 40 (48,8 %) чоловіків) з ДН I — IV стадії та ГХ II — III стадії віком від 31 до 82 років (середній вік — (61,65 ± 1,28) року), із них у 73 (89,0 %) досліджено I/D поліморфізм гена АСЕ за трьома генотипами: II — 18 (24,7 %) випадків, ID — 32 (43,8 %) і DD — 23 (31,5 %). Усім пацієнтам виконано антропометричні вимірювання з визначенням індексу маси тіла, відсотка жирових відкладень, загальної маси жиру, індексу маси жиру за відомими формулами. Показники ліпідного обміну (рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ) і тригліцеридів) визначали ферментативним методом на автоаналізаторі. Вміст холестерину у складі ліпопротеїдів дуже низької і низької густини розраховували за стандартними формулами. Концентрацію глюкози в сироватці крові визначали глюкозооксидазним методом, інсуліну — імуноферментним. Індекси ІР (HOMA‑IR, тригліцерид‑глюкозний індекс та METS‑IR (metabolic score for insulin resistance)) розраховували за стандартними формулами. I/D поліморфізм гена АСЕ (rs 4646994) досліджували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Структурно‑функціональний стан лівих відділів серця оцінювали за допомогою трансторакальної ехокардіографії. Діастолічний і систолічний артеріальний тиск (САТ) вимірювали за методом М.С. Короткова. Аналізували дані обстеження пацієнтів до призначення медикаментозної терапії. Статистичну обробку результатів виконано з використанням комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2003 та Statistica 23.0.

Результати. У пацієнтів з генотипом II холестерину ліпопротеїдів низької густини прямо пропорційно корелював із відсотком жирових відкладень (r = 0,490; p = 0,046) і загальною масою жиру (r = 0,484; p = 0,049) в умовах гіпертригліцеридемії внаслідок активації ліполізу вісцерального жиру, якою також пояснюється обернено пропорційна залежність між відносною товщиною стінки (ВТС) лівого шлуночка (ЛШ) та сироватковою концентрацією тригліцеридів (r = –0,540; p = 0,02). Наявність у генотипі алеля D у гетерозиготному стані (генотип ID) асоціювалася зі збільшенням ВТС ЛШ за рахунок впливу САТ (r = 0,358; p = 0,045). У разі гетерозиготного генотипу ID виявлено залежність індексу HOMA‑IR від індексу маси тіла (r = 0,399; p = 0,029) та індексу маси жиру (r = 0,402; p = 0,025), що свідчить про внесок вісцерального ожиріння у формування ІР у пацієнтів із ДН і ГХ з гетерозиготним генотипом за алелем D. У хворих на ДН та ГХ із генотипом DD рівень САТ обернено пропорційно залежав від ХС ЛПВГ (r = –0,498; p = 0,018), що опосередковується впливом ІР на підвищення САТ і зниження ХС ЛПВГ. У пацієнтів з генотипом DD САТ і діастолічний артеріальний тиск майже однаково впливали на розмір лівого передсердя (r = 0,460; p = 0,036 та r = 0,453; p = 0,034 відповідно). У пацієнтів з генотипом DD індекс METS‑IR прямо пропорційно корелював із ВТС ЛШ (r = 0,419; p = 0,047) та індексом маси міокарда ЛШ (r = 0,518; p = 0,011), що підтверджує асоціацію алеля D гена АСЕ з гіпертрофією ЛШ, зумовлену наявністю не лише ГХ, а й ІР.

Висновки. I/D поліморфізм гена АСЕ асоціюється з метаболічними чинниками серцево‑судинного ризику (вісцеральним ожирінням, ІР, дисліпопротеїдемією) і патологічним ремоделюванням ЛШ серця у хворих на ДН і ГХ.