Неалкогольна жирова хвороба печінки як ендогенний чинник дисбіозу в структурі мікробіому порожнини рота

Д. В. Ємельянов; Н. І. Черелюк

doi:10.30978/UTJ2022-3-42

Автор(и)

Д. В. Ємельянов ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-5597-0456
Н. І. Черелюк ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-4227-6529

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2022-3-42

Ключові слова:

ротова рідина, ендотоксин, пародонтопатогени І порядку, хронічний пародонтит, OHI-S

Анотація

Мета — вивчити дисбіотичне порушення на прикладі деяких агресивних пародонтопатогенів у мікробіомі порожнини рота у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП).

Матеріали та методи. Відібрано 126 осіб з діагнозом НАЖХП на тлі ожиріння І — ІІІ ступеня або надлишкової маси тіла (основна група) і 20 практично здорових осіб з нормальною масою тіла без клінічних порушень з боку системи органів травлення та ознак стеатозу печінки (контрольна група). У всіх хворих визначено склад кишкової мікробіоти на рівні основних філотипів шляхом ідентифікації загальної бактеріальної ДНК і ДНК Bacteroidetes, Firmicutes і Actinobacteria методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Стоматологічне дослідження проведено за стандартними методиками з визначенням спрощеного індексу гігієни порожнини рота (OHI‑S) та пародонтальних індексів. Оцінювали фізичні показники слини (швидкість салівації нестимульованої змішаної слини, в’язкість та рН). Проводили забір матеріалу із пародонтальних кишень за допомогою паперових ендодонтичних абсорберів для визначення рівня пародонтопатогенів методом ПЛР у реальному часі (qRT‑PCR) з використанням універсальних праймерів. Концентрацію гінгіпаїну К у ротовій рідині визначали імуноферментним методом з використанням набору реактивів.

Результати. Аналіз структури кишкового мікробіому виявив наявність дисбіотичного порушення у хворих на тлі НАЖХП у бік переважання філотипу Firmicutes над Bacteroides (p < 0,01). Рівень ендотоксемії був статистично значущо вищим у хворих основної групи (0,9 [0,6; 1,08], р = 0,000) порівняно із контрольною групою (0,43 [0,12; 0,55], р = 0,000). Зафіксовано негативні зміни фізичних показників слини/ротової рідини у хворих основної групи: зниження швидкості салівації і рН (0,26 ± 0,006; 6,46 ± 0,01, відповідно) та підвищення в’язкості (3,13 ± 0,05). Різниця між досліджуваними групами статистично значуща (р = 0,000). Виявлено дисбіотичне порушення в еконіші — зубоясеневій борозні у хворих основної групи і переважання агресивних пародонтопатогенів І порядку — Porphyromonas gingivalis (5,49 [3,5; 6,37] LogГЕ/мл) та Tanerella forsythia (5,09 [3,65; 6,45] LogГЕ/мл), підвищення рівня ендотоксину (33,5 [23,8; 52,3] EU/мл) та гінгіпаїну (98,9 [84,2; 128,6] пг/мл) у ротовій рідині. У 67,4 % хворих основної групи виявлено захворювання пародонту запально‑деструктивного характеру — хронічний пародонтит (ХП). Рівень якості проведення домашньої гігієни порожнини рота був незадовільним у хворих основної групи і становив у середньому 2,3 бала за OHI‑S.

Висновки. Хронічний запальний процес є основою патогенезу НАЖХП і ХП та має коморбідний характер через взаємну продукцію системно активних прозапальних цитокінів і ендотоксину. Потрапляння пародонтопатогенів І порядку до біотопу — кишечника із джерела ХП на тлі НАЖХП та підтримання дисбіотичного порушення в ньому підтверджено в поодиноких експериментах. Необхідно провести додаткові поглиблені спільні дослідження стоматологів та інтерністів.

Біографії авторів

Д. В. Ємельянов, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., доцент, лікар-стоматолог

Н. І. Черелюк, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

мол. наук. співр. відділу вивчення захворювань органів травлення та їхкоморбідності з неінфекційними захворюваннями

Посилання

Alakhali M. S., Al-Maweri S. A., Al-Shamiri H. M. et al. The potential association between periodontitis and non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review. Clin Oral Investig. 2018;22:2965-2974. https://doi.org/10.1007/s00784-018-2726-1.

Albuquerque-Souza E., Sahingur S. E. Periodontitis, chronic liver diseases, and the emerging oral-gut-liver axis. Periodontol 89. 2022;1:125-141. 2000. doi: 10.1111/prd.12427.

Campbell K. Oral microbiome findings challenge dentistry dogma. Nature. 2021 Oct 27. doi: 10.1038/d41586-021-02920-w. Epub ahead of print. PMID: 34707271.

Chu H., Duan Y., Yang L. et al. Small metabolites, possible big changes: a microbiota-centered view of non-alcoholic fatty liver disease. Gut. 2019;68:359-370. http://dx.doi.org/10.1136/gutjnl-2018-316307.

de Vos W. M., Tilg H., Van Hul M. et al. Gut microbiome and health: mechanistic insights. Gut. 2022;71:1020-1032.

Estes C., Anstee Q. M., Arias-Loste M. T. et al. Modeling NAFLD disease burden in China, France, Germany, Italy, Japan, Spain, United Kingdom, and United States for the period 2016-2030. Hepatol. 2018;69:896-904. doi: 10.1016/j.jhep.2018.05.036.

Geiger- Thornsberry G. L. How Does Oral Hygiene Affect Bacterial Counts in Saliva? The American Biology Teacher. 2016;78(3):258-260. https://www.jstor.org/stable/26411036.

Graves D. T., Corrêa J. D., Silva T. A. The oral microbiota is modified by systemic diseases. J Dent Res. 2019;98(2):148-156. doi: 10.1177/0022034518805739.

Hrncir T., Hrncirova L., Kverka M. et al. Gut Microbiota and NAFLD: Pathogenetic mechanisms, microbiota signatures, and therapeutic interventions. Microorganisms. 2021;9(5):957. doi: 10.3390/microorganisms9050957.

Kačírová J., Sondorová M., Maďari A. et al. Detection of periodontal pathogens from dental plaques of dogs with and without periodontal disease. Pathogens. 2022;11(4):480. https://doi.org/10.3390/pathogens11040480.

Lenartova M., Tesinska B., Janatova T. et al. The oral microbiome in periodontal health. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:629723. doi: 10.3389/fcimb.2021.629723.

Nakayama M., Naito M., Omori K. et al. Porphyromonas gingivalis gingipains induce cyclooxygenase-2 expression and prostaglandin E2 production via ERK1/2-activated AP-1 (c-Jun/c-Fos) and IKK/NF-κB p65 cascades. The Journal of Immunology. 2022;ji2100866. DOI: 10.4049/jimmunol.2100866.

Nikiforova Y. V., Fadieienko G. D., Gridnev A. E. et al. Features of intestinal microbiota in patients with Nonalcoholic fatty liver disease: effects on markers of inflammation and hepatic steatosis. Wiadomości Lekarskie. 2022;75(3):611-618. https://doi.org/10.36740/wlek202203108.

Olsen I., Yamazaki K. Can oral bacteria affect the microbiome of the gut? J Oral Microbiol. 2019;11(1). 1586422. doi: 10.1080/20002297.2019.1586422.

Peng X., Cheng L., You Y. et al. Oral microbiota in human systematic diseases. Int J Oral Sci. 2022;14. https://doi.org/10.1038/s41368-022-00163-7.

Schupack D. A., Mars R. A. T., Voelker D. H. et al. The promise of the gut microbiome as part of individualized treatment strategies. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2022;19(1):7-25. doi: 10.1038/s41575-021-00499-1.

Takahashi H., Tanaka K., Kubotsu Y. et al. Relationship between NAFLD and periodontal disease from the view of clinical and basic research, and immunological response. Int J Mol Sci. 2021;22:3728.

Weintraub J. A., Lopez Mitnik G., Dye B. A. Oral diseases associated with nonalcoholic fatty liver disease in the United States. J Dent Res. 2019;98 (11):1219-1226. doi: 10.1177/0022034519866442.