Клініко-інструментальні параметри, рівень NT-proBNP та показники якості життя у пацієнтів із серцевою недостатністю та помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності цукрового діабету 2 типу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2022-3-15Ключові слова:
серцева недостатність, цукровий діабет, NT-proBNP, ехокардіоскопія, індекс маси тіла, асоціаціїАнотація
Мета — вивчити вплив цукрового діабету (ЦД) 2 типу на показники якості життя, клініко‑біохімічні та ультрасонографічні параметри у пацієнтів із серцевою недостатністю з помірно зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка.
Матеріали та методи. У дослідження залучили 68 пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) з помірно зниженою ФВ, з них 36 із супутнім ЦД 2 типу та 32 без ЦД 2 типу, та 18 практично здорових осіб. Усім учасникам дослідження проведено антропометричні (зріст, маса тіла, індекс маси тіла), лабораторні (клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням рівня аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, креатиніну, глюкози, калію, натрію та магнію, ліпідного спектра, імуноферментний аналіз з визначенням вмісту глікованого гемоглобіну та N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP), інструментальні (ехокардіоскопія (ЕхоКС), електрокардіографія) обстеження та опитування для оцінки якості життя (EQ‑5D‑5L). Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою пакета статистичних програм SPSS 19.0.
Результати.Пацієнти із СН з помірно зниженою ФВ та супутнім ЦД 2 типу порівняно з хворими без ЦД мали статистично значущо гірші показники вуглеводного обміну, значно вищу середню концентрацію NT‑proBNP у сироватці крові, більшу масу міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) та величину індексу ММЛШ (іММЛШ) за результатами трансторакальної ЕхоКС, гіршу якість життя за результатами опитувальника EQ‑5D‑5L за відсутності статистично значущої різниці за віком та фракцією викиду лівого шлуночка між групами. Виявлено сильніший кореляційний зв’язок між NT‑proBNР та іММЛШ у пацієнтів без ЦД 2 типу та відсутність кореляційного зв’язку між NT‑proBNР та ММЛШ у пацієнтів із супутнім ЦД 2 типу, що може бути наслідком певного впливу ЦД 2 типу на процес конверсії pro‑BNP.
Висновки. Між групою пацієнтів із СН з помірно зниженою ФВ та супутнім ЦД 2 типу і групою із СН з помірно зниженою ФВ без ЦД 2 типу виявлено статистично значущу різницю за якістю життя, показниками вуглеводного обміну, вмістом NT‑proBNP, індексом маси тіла і даними ЕхоКС.
Посилання
Rudyk Ju. S., Medenceva E. A. Rol’ markera fibroza st2 i polimorfizma gena angiotenzinogena v progressirovanii hronicheskoj serdechnoj nedostatochnosti u bol’nyh saharnym diabetom tipa 2. Georgian Medical News. 2018;2:105-112.
Benjamin E. J., Virani S. S., Callaway C. W. et al. American Heart Association Council on Epidemiology and Prevention Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee Heart Disease and Stroke Statistics-2018 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2018;137 (12):e67–e492. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000558.
Boczor S., Daubmann A., Eisele M. et al. Quality of life assessment in patients with heart failure: validity of the German version of the generic EQ-5D-5L™. BMC public health. 2019;19(1):1464. doi: https://doi.org/10.1186/s12889-019-7623-2.
Braunwald E. Heart failure. JACC Heart failure. 2013;1(1):1-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.jchf.2012.10.002.
Chirinos J. A., Bhattacharya P., Kumar A. et al. Impact of Diabetes Mellitus on Ventricular Structure, Arterial Stiffness, and Pulsatile Hemodynamics in Heart Failure With Preserved Ejection Fraction. J Am Heart Assoc. 2019;8(4). e011457. doi: https://doi.org/10.1161/JAHA.118.011457.
Dei Cas A., Fonarow G. C., Gheorghiade M., Butler J. Concomitant diabetes mellitus and heart failure. Curr Рrobl Сardiol. 2015;40(1):7-43. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2014.09.002.
Dei Cas A., Khan S. S., Butler J. et al. Impact of diabetes on epidemiology, treatment, and outcomes of patients with heart failure. JACC Heart failure. 2015;3(2):136-145. doi: https://doi.org/10.1016/j.jchf.2014.08.004.
Echouffo-Tcheugui J. B., Xu H., DeVore A. D. et al. Temporal trends and factors associated with diabetes mellitus among patients hospitalized with heart failure: Findings from Get With The Guidelines-Heart Failure registry. American Heart Journal. 2016;182:9-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2016.07.025.
Gentile F., Sciarrone P., Zamora E. et al. Body mass index and outcomes in ischaemic versus non-ischaemic heart failure across the spectrum of ejection fraction. Eur J Prev Cardiol. 2021;28(9):948-955. doi: https://doi.org/10.1177/2047487320927610.
Guo Z., Liu L., Yu F. et al. The causal association between body mass index and type 2 diabetes mellitus-evidence based on regression discontinuity design. Diabetes Metab Res Rev. 2021;37(8). e3455. doi: https://doi.org/10.1002/dmrr.3455.
Jankowska A., Golicki D. EQ-5D-5L-based quality of life normative data for patients with self-reported diabetes in Poland. PloS One. 2021;16(9). e0257998. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0257998.
Khan M. S., Felker G. M., Piña I. L. et al. Reverse cardiac remodeling following initiation of sacubitril/valsartan in patients with heart failure with and without diabetes. JACC Heart failure. 2021;9(2):137-145. doi: https://doi.org/10.1016/j.jchf.2020.09.014.
Krittayaphong R., Boonyasirinant T., Saiviroonporn P. et al. Correlation between NT-pro BNP levels and left ventricular wall stress, sphericity index and extent of myocardial damage: a magnetic resonance imaging study. J Card Fail. 2008;14(8):687-694. doi: https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2008.05.002.
Lam C., Voors A. A., Piotr P. et al. Time to rename the middle child of heart failure: heart failure with mildly reduced ejection fraction. Eur Heart J. 2020;41 (25):2353-2355. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa158.
Ledwidge M., Gallagher J., Conlon C. et al. Natriuretic peptide-based screening and collaborative care for heart failure: the STOP-HF randomized trial. JAMA. 2013;310(1):66-74. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2013.7588.
Lehrke M., Marx, N. Diabetes mellitus and heart failure. Eur Heart J. 2017;130 (6S):S40–S50. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2017.04.010.
McDonagh T. A., Metra M., Adamo M. et al. ESC Scientific Document Group 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Euro Heart J. 2021;42 (36):3599-3726. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368.
Mozaffarian D., Benjamin E. J., Go A. S. et al. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics-2015 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2015;131(4):e29–e322. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000152.
Nichols G. A., Gullion C. M., Koro C. E. et al. The incidence of congestive heart failure in type 2 diabetes: an update. Diabetes Сare. 2004;27(8):1879-1884. doi: https://doi.org/10.2337/diacare.27.8.1879.
Ozawa H., Fukui K., Komukai S. et al. Maximum body mass index before onset of type 2 diabetes is independently associated with advanced diabetic complications. BMJ. Open Diabetes Res. Care. 2021;9(2). e002466. doi: https://doi.org/10.1136/bmjdrc-2021-002466.
Pareek M. The interplay between fasting glucose, echocardiography, and biomarkers: pathophysiological considerations and prognostic implications. Dan Мed J. 2017;64(9). B5400.
Park J. J., Mebazaa A., Hwang I. C. et al. Phenotyping heart failure according to the longitudinal ejection fraction change: myocardial strain, predictors, and outcomes. J Am Heart Assoc. 2020;9 (12). e015009. doi: https://doi.org/10.1161/JAHA.119.015009.
Ponikowski P., Voors, A. A., Anker S. D. et al. Document Reviewers. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC). Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur J Heart Fail. 2016;18(8):891-975. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.592.
Rudyk I. S., Medentseva O. O., Gasanov I. C., Babichev D. P. Influence of various risk factors on the level of ST2 biomarker in patients with heart failure and diabetes mellitus type 2. Pol Merkur Lekarski. 2021;49 (290):95-98. PMID: 33895752.
Shah A. M., Hung C. L., Shin S. H. et al. Cardiac structure and function, remodeling, and clinical outcomes among patients with diabetes after myocardial infarction complicated by left ventricular systolic dysfunction, heart failure, or both. Am Heart J. 2011;162(4):685-691. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2011.07.015.
Tsuji K., Sakata Y., Nochioka K. et al., CHART-2 Investigators. Characterization of heart failure patients with mid-range left ventricular ejection fraction-a report from the CHART-2 Study. Eur J Heart Fail. 2017;19 (10):1258-1269. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.807.
Wasserman M. A., Shea E., Cassidy C. et al. Recommendations for the Adult Cardiac Sonographer Performing Echocardiography to Screen for Critical Congenital Heart Disease in the Newborn: From the American Society of Echocardiography. J Am Soc Echocardiogr. 2021;34(3):207-222. doi: https://doi.org/10.1016/j.echo.2020.12.005.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
