Вплив порушень сну на формування та перебіг серцево-судинних захворювань. Огляд літератури

Автор(и)

  • О. О. Буряковська ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • Г. С. Ісаєва ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2022-1-68

Ключові слова:

інсомнія, порушення сну, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет

Анотація

В основі формування порушень сну, гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету (ЦД) 2 типу лежать декілька спільних механізмів патогенезу. Насамперед слід ураховувати можливу активацію симпатоадреналової системи, яка спричиняє патогенез гіпертонії і завжди супроводжує відсутність якісного сна. Встановлено, що рівень маркерів системного запалення підвищується як при хронічному порушенні сну, так і при ГХ та ЦД 2 типу. Підвищення вмісту альдостерону також характерне для порушень сну, ГХ і ЦД. У декількох дослідженнях продемонстровано роль ендотеліальної дисфункції в розвитку хронічних порушень сну. Недотримання харчової поведінки, а саме споживання висококалорійної їжі перед сном, є чинником ризику розвитку як ЦД, так і порушень сну. В нормі існують циркадні ритми регуляції артеріального тиску, продукції та секреції інсуліну, які можуть спостерігатися при циркадних порушеннях сну. Ще одним чинником, що спричиняє формування порушень сну у пацієнтів з ГХ та ЦД, є зростання рівня тривожності та депресії, які також часто супроводжують обидва стани.
Не встановлено, які саме чинники спричиняють розвиток безсоння у хворих на ГХ і ЦД. Відсутні дані щодо частоти різних порушень сну у цієї групи хворих в українській популяції. Не досліджено ролі гормонів стресу у формуванні хронічних порушень сну. Найважливішим чинником, на думку практикуючого лікаря, є вплив препаратів для лікування ГХ і ЦД на якість сну. Не вивчено ролі немедикаментозної корекції (навчання пацієнтів основам гігієни сну) в лікуванні та профілактиці порушень сну.
Таким чином, безсоння може бути як чинником ризику ГХ та ЦД, так і часто супроводжувати їх, значною мірою впливаючи на якість життя хворих, ефективність лікування та прогноз у цієї групи пацієнтів.

Біографії авторів

О. О. Буряковська, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

доктор філософії, наук. співр. відділу комплексного зниження хронічних неінфекціонних захворювань

Г. С. Ісаєва, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., зав. відділу комплексного зниження хронічних неінфекційних захворювань

Посилання

Ackermann K, Plomp R, Lao O et al. Effect of sleep deprivation on rhythms of clock gene expression and melatonin in humans. Chronobiol Int. 2013;30(7):901-909. doi: 10.3109/07420528.2013.784773.

Anothaisintawee T, Reutrakul S, van Cauter E, Thakkinstian A. Sleep disturbances compared to traditional risk factors for diabetes development: systematic review and meta-analysis. Sleep Med Rev. 2016;30:11-24. doi: 10.1016/j.smrv.2015.10.002.

Araghi MH, Thomas GN, Taheri S. The potential impact of sleep duration on lipid biomarkers of cardiovascular disease. Clin Lipidol. 2012;7:443-453. https://doi.org/10.2217/clp.12.43.

Ayada C, Toru, Korkut Y. The relationship of stress and blood pressure effectors. Hippokratia. 2015;19(2):99-108.

Banegas JR, Navarro-Vidal B, Ruilope LM et al. Trends in hypertension control among the older population of Spain from 2000 to 2001 to 2008 to 2010: role of frequency and intensity of drug treatment. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2015;8(1):67-76. doi: 10.1161/CIRCOUTCOMES.114.001191.

Bertisch SM, Pollock BD, Mittleman MA et al. Insomnia with objective short sleep duration and risk of incident cardiovascular disease and all-cause mortality: Sleep Heart Health Study. Sleep. 2018;41. zsy047.

Broussard J.., Brady M. J. The impact of sleep disturbances on adipocyte function and lipid metabolism. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2010;24:763-773.

Buysse DJ. Insomnia. JAMA. 2013;309(7):706-716. doi: 10.1001/jama.2013.193.

Cappuccio FP, Stranges S, Kandala NB et al. Gender-specific associations of short sleep duration with prevalent and incident hypertension: the Whitehall II study. Hypertension. 2007;50. 693e700.

Cespedes EM, Dudley KA, Sotres-Alvarez D et al. Joint associations of insomnia and sleep duration with prevalent diabetes: the Hispanic Community Health Study/Study of Latinos (HCHS/SOL). J Diabetes. 2016;8:387-397. doi: 10.1111/1753-0407.12308

Cirelli C, Benca R, Eichler AF. Insufficient Sleep: Definition, Epidemiology, and Adverse Outcomes. 2017. Available from: https://www.uptodate.com/contents/insufficient-sleep-definition-epidemiology-andadverse-outcomes (accessed on 21 November 2018).

Dahl RE. The consequences of insufficient sleep for adolescents: Links between sleep and emotional regulation. Phi Delta Kappan. 1999;80:354-359.

Daley M, Morin CM, LeBlanc M, Gregoire J.-P., Savard J. The economic burden of insomnia: direct and indirect costs for individuals with insomnia syndrome, insomnia symptoms, and good sleepers. Sleep. 2009;32:55-64.

Dean GE, Weiss C, Morris JL, Chasens ER. Impaired sleep: A multifaceted geriatric syndrome. Nurs Clin N Am. 2017;52(3):387-404.

Deng HB, Tam T, Zee BC et al. Short sleep duration increases metabolic impact in healthy adults: A population-based cohort study. Sleep. 2017;40 (10). doi: 10.1093/sleep/zsx130.

Dettoni JL, Consolim-Colombo FM, Drager LF et al. Cardiovascular effects of partial sleep deprivation in healthy volunteers. J Appl Physiol. 2012;113(2). 232e6. doi: 10.1152/japplphysiol.01604.2011.

Donga E, van Dijk M, van Dijk JG et al. A single night of partial sleep deprivation induces insulin resistance in multiple metabolic pathways in healthy subjects. Clin Endocrinol Metab. 2010;95:2963-2968. doi: 10.1210/jc.2009-2430.

Engeda J, Mezuk B, Ratliff S, Ning Y. Association between duration and quality of sleep and the risk of pre-diabetes: evidence from NHANES. Diabet Med. 2013;30:676-680.

Fernandez-Mendoza J, Vgontzas AN, Liao D et al. Insomnia with objective short sleep duration and incident hypertension: the Penn State Cohort. Hypertension. 2012;60. 929e35.

Ford DE, Kamerow DB. Epidemiologic study of sleep disturbances and psychiatric disorders. An opportunity for prevention? JAMA. 1989;262:1479-1484.

Gale JE, Cox HI, Qian J, Block GD, Colwell CS, Matveyenko AV. Disruption of circadian rhythms accelerates development of diabetes through pancreatic beta-cell loss and dysfunction. J Biol Rhythms. 2011;26(5):423-433. doi: 10.1177/0748730411416341.

Gangwisch JE, Heymsfield SB, Boden-Albala B et al. Short sleep duration as a risk factor for hypertension: analyses of the first National Health and Nutrition Examination Survey. Hypertension. 2006;47. 833e9.

Gonzaga C, Bertolami A, Bertolami M, Amodeo C, Calhoun D. Obstructive sleep apnea, hypertension and cardiovascular diseases. J Hum Hypertension. 2015;29:705-712.

Gottlieb DJ, Redline S, Nieto FJ et al. Association of usual sleep duration with hypertension: the Sleep Heart Health Study. Sleep. 2006;29. 1009e14.

Grandner MA, Jackson N, Gerstner JR.., Knutson K. L. Sleep symptoms associated with intake of specific dietary nutrients. J Sleep Res. 2014;23(1):22-34. doi: 10.1111/jsr.12084.

Green MJ, Espie CA, Popham F, Robertson T, Benzeval M. Insomnia symptoms as a cause of type 2 diabetes incidence: a 20 year cohort study. BMC Psychiatry. 2017;17:94.

Guo X, Zheng L, Wang J, Zhang X, Li J, Sun Y. Epidemiological evidence for the link between sleep duration and high blood pressure: a systematic review and meta-analysis. Sleep Med. 2013;14. 324e32.

Haack M, Serrador J, Cohen D, Simpson N.., Meier-Ewert H., Mullington JM. Increasing sleep duration to lower beat-to-beat blood pressure: a pilot study. J Sleep Res. 2013;22(3). 295e304.

Hafner M, Stepanek M, Taylor J, Troxel WM, van Stolk C. Why sleep matters-the economic costs of insufficient sleep: A cross-country comparative analysis. Rand Health Q. 2017;6(4):11.

Innes KE, Selfe TK, Agarwal P. Restless legs syndrome and conditions associated with metabolic dysregulation, sympathoadrenal dysfunction, and cardiovascular disease risk: a systematic review. Sleep Med Rev. 2012;16. 309e39.

Johnson EO. Epidemiology of insomnia: from adolescence to old age. Sleep Medicine Clinics. 2006;1(3):305-317. doi: 10.1016/j.jsmc.2006.06.006.

Khan MS, Aouad R. The Effects of insomnia and sleep loss on cardiovascular disease. Sleep Med Clin. 2017;12(2):167-177. doi: 10.1016/j.jsmc.2017.01.005.

Knutson KL, van Cauter E, Rathouz PJ et al. Association between sleep and blood pressure in midlife: the CARDIA sleep study. Arch Intern Med. 2009;169. 1055e61.

Kronholm E, Hlrmа M, Hublin C, Aro AR, Partonen T. Self-reported sleep duration in Finnish general population. J Sleep Res. 2006;15:276-290.

Kronholm E, Partonen T, Laatikainen T et al. Trends in self-reported sleep duration and insomnia-related symptoms in Finland from 1972 to 2005: a comparative review and re-analysis of Finnish population samples. J Sleep Res. 2008;17. 54e62.

Krueger PM, Friedman EM. Sleep duration in the United States: A cross-sectional population-based study. Am J Epidemiol. 2009;169:1052-1063.

Kruisbrink M, Robertson W, Ji C, Miller MA, Geleijnse JM, Cappuccio FP. Association of sleep duration and quality with blood lipids: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. BMJ. Open. 2017;7 (12). e018585. doi: 10.1136/ bmjopen-2017-018585.

Lanfranchi PA, Pennestri MH, Fradette L, Dumont M, Morin CM, Montplaisir J. Nighttime blood pressure in normotensive subjects with chronic insomnia: implications for cardiovascular risk. Sleep. 2009;32. 760e6.

Leger D, Guilleminault C.., Bader G., Luvy E, Paillard M. Medical and socio-professional impact of insomnia. Sleep. 2002;25:625-629.

Legramante JM, Galante A. Sleep and hypertension: a challenge for the autonomic regulation of the cardiovascular system. Circulation. 2005;112. 786e8.

Lin CL, Chien WC, Chung CH, Wu FL. Risk of type 2 diabetes in patients with insomnia: a population-based historical cohort study. Diabetes Metab Res Rev. 2018;34(1). doi: 10.1002/dmrr.2930.

Lin P, Chang KT, Lin YA, Tzeng IS, Chuang HH, Chen J. Y. Association between self-reported sleep duration and serum lipid profile in a middle-aged and elderly population in Taiwan: a community-based, cross-sectional study. BMJ. Open. 2017;7 (10). e015964. doi: 10.1136/bmjopen-2017-015964.

Lindberg E, Janson C, Johannessen A et al. Sleep time and sleep-related symptoms across two generations — results of the community-based RHINE and RHINESSA studies. Sleep Med. 2020;69:8-13. doi: 10.1016/j.sleep.2019.12.017.

Lindner A, Fornadi K, Lazar AS et al. Periodic limb movements in sleep are associated with stroke and cardiovascular risk factors in patients with renal failure. J Sleep Res. 2012;21. 297e307.

Lockley SW, Skene DJ, Arendt J. Comparison between subjective and actigraphic measurement of sleep and sleep rhythms. J Sleep Res. 1999;8. 175e83.

Lombardi F, Parati G. An update on: cardiovascular and respiratory changes during sleep in normal and hypertensive subjects. Cardiovasc Res. 2000;45. 200e11.

Lusardi P, Mugellini A, Preti P, Zoppi A, Derosa G, Fogari R. Effects of a restricted sleep regimen on ambulatory blood pressure monitoring in normotensive subjects. Am. J Hypertens. 1996;9. 503e5.

Magee CA, Iverson DC, Caputi P. Factors associated with short and long sleep. Prev Med. 2009;49:461-467.

Makarem N, St-Onge MP, Liao M, Lloyd-Jones DM, Aggarwal B. Association of sleep characteristics with cardiovascular health among women and differences by race/ethnicity and menopausal status: findings from the American Heart Association Go Red for Women Strategically Focused Research Network. Sleep Health. 2019;5(5):501-508. doi: 10.1016/j.sleh.2019.05.005.

Mirza M, Shen WK, Sofi A, Jahangir A, Mori N, Tajik AJ. Frequent periodic leg movement during sleep is associated with left ventricular hypertrophy and adverse cardiovascular outcomes. J Am Soc Echocardiogr. 2013;26. 783e90.

Mоller-Levet CS, Archer SN, Bucca G et al. Effects of insufficient sleep on circadian rhythmicity and expression amplitude of the human blood transcriptome. Proc Natl Acad Sci U SA. 2013;110 (12). E1132-1141. doi: 10.1073/pnas.1217154110.

Nadeem R, Singh M, Nida M et al. Effect of obstructive sleep apnea hypopnea syndrome on lipid profile: a meta-regression analysis. J Clin Sleep Med. 2014;10(5):475-489. doi: 10.5664/jcsm.3690.

Narisawa H, Komada Y, Miwa T et al. Prevalence, symptomatic features, and factors associated with sleep disturbance/insomnia in Japanese patients with type-2 diabetes. Neuropsychiatr Dis Treat. 2017;13:1873-1880.

Nevado-Holgado AJ, Kim CH, Winchester L, Gallacher J., Lovestone S. Commonly prescribed drugs associate with cognitive function: a cross-sectional study in UK Biobank. BMJ. Open. 2016;6 (11). e012177. doi: 10.1136/bmjopen-2016-012177.

Nilsson PM, Rööst M, Engström G, Hedblad B, Berglund G. Incidence of diabetes in middle-aged men is related to sleep disturbances. Diabetes Care. 2004;27:2464-2469.

Nishitani N, Sakakibara H, Akiyama I. Short sleeping time and job stress in Japanese white-collar workers. Open Sleep J. 2013;6:104-109.

Ohayon MM, Smirne S. Prevalence and consequences of insomnia disorders in the general population of Italy. Sleep Med. 2002;3:115-280.

Ohkuma T, Fujii H, Iwase M et al. Impact of sleep duration on obesity and the glycemic level in patients with type 2 diabetes: the Fukuoka Diabetes Registry. Diabetes Care. 2013;36:611-617. doi: 10. 2337/dc12-0904.

Okamura T, Hashimoto Y, Hamaguchi M, Obora A., Kojima T., Fukui M. Short sleep duration is a risk of incident nonalcoholic fatty liver disease: a population-based longitudinal study. J Gastrointestin Liver Dis. 2019;28(1):73-81. doi: 10.15403/jgld.2014.1121.281.alc.

Petrov ME, Howard VJ, Kleindorfer D, Grandner MA, Molano JR, Howard G. Over-the-counter and prescription sleep medication and incident stroke: the REasons for Geographic and Racial Differences in Stroke study. J Stroke. Cerebrovasc Dis. 2014;23:2110-2116.

Quera-salva M. A., Orluc A, Goldenberg F, Guilleminault C. Insomnia and use of hypnotics: study of a French population. Sleep. 1991;14:386-391.

Riemann D, Nissen C, Palagini L, Otte A, Perlis ML, Spiegelhalder K. The neurobiology, investigation, and treatment of chronic Insomnia. Lancet. Neurol. 2015;14:547-558.

Rouleau CR, Toivonen K, Aggarwal S.., Arena R., Campbell T. S. The association between insomnia symptoms and cardiovascular risk factors in patients who complete outpatient cardiac rehabilitation. Sleep Med. 2017;32:201-207. doi: 10.1016/j.sleep.2017.01.005.

Samizo K, Kawabe E, Hinotsu S et al. Comparison of losartan with ACE inhibitors and dihydropyridine calcium channel antagonists: a pilot study of prescription-event monitoring in Japan. Drug Saf. 2002;25 (11):811-821. doi: 10.2165/00002018-200225110-00005.

Sayk F, Teckentrup C, Becker C et al. Effects of selective slow-wave sleep deprivation on nocturnal blood pressure dipping and daytime blood pressure regulation. Am J Physiol. Regul Integr Comp Physiol. 2010;298. R191e7.

Silva-Costa A, Griep RH, Rotenberg L. Associations of a short sleep duration, insufficient sleep, and insomnia with self-rated health among nurses. PLoS ONE. 2015;10. e0126844.

Skomro RP, Ludwig S, Salamon E, Kryger MH. Sleep complaints and restless legs syndrome in adult type 2 diabetics. Sleep Med. 2001;2:417-422.

Smiley A, King D, Harezlak J, Dinh P, Bidulescu A. The association between sleep duration and lipid profiles: the NHANES 2013-2014. J Diabetes Metab Disord. 2019;18(2):315-322. doi: 10.1007/s40200-019-00415-0.

Tanabe N, Fujita T, Fujii Y, Orii T. Investigation of the factors that contribute to the onset of insomnia in hypertensive patients by using a post-marketing surveillance database, Yakugaku Zasshi. Journal of the Pharmaceutical Society of Japan. 2011;131(5):669-677. doi: 10.1248/yakushi.131.669.

Taylor DJ, Mallory LJ, Lichstein KL, Durrence HH, Riedel BW, Bush AJ. Comorbidity of chronic insomnia with medical problems. Sleep. 2007;30(7):213-218. doi: 10.1093/sleep/30.2.213.

The Internathional Classification of Sleep Disoders. Third Edition. American Academy of sleep medicine, 2014. Available from: http://www.aasmnet. org/store/product.aspx?pid=849.

Tochikubo O, Ikeda A, Miyajima E, Ishii M. Effects of insufficient sleep on blood pressure monitored by a new multibiomedical recorder. Hypertension. 1996;27. 1318e24.

Ulfberg J, Nystrom B, Carter N, Edling C. Prevalence of restless legs syndrome among men aged 18 to 64 years: an association with somatic disease and neuropsychiatric symptoms. Mov Disord. 2001;16. 1159e63.

Vgontzas A, Pavloviz JM. Sleep disorders and migraine: Review of literature and potential pathophysiology mechanisms. Headache. 2018;58(7):1030-1039. doi: 10.1111/head.13358.

Von Ruesten A, Weikert C, Fietze I, Boeing H. Association of sleep duration with chronic diseases in the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC)-Potsdam Study. PLoS One. 2012;7. e30972.

Vozoris NT. Insomnia symptoms are not associated with dyslipidemia: A population-based study. Sleep. 2016;39(3):551-558. doi: 10.5665/sleep.5524.

Wang Q, Xi B, Liu M, Zhang Y, Fu M. Short sleep duration is associated with hypertension risk among adults: a systematic review and meta-analysis. Hypertens Res. 2012;35. 1012e8.

Weyerer S., Dilling H. Prevalence and treatment of insomnia in the community: Results from the Upper Bavarian field study. Sleep. 1991;14:392-398.

Winkelman JW, Finn L, Young T. Prevalence and correlates of restless legs syndrome symptoms in the Wisconsin Sleep Cohort. Sleep Med. 2006;7. 545e52.

Yaggi HK, Araujo AB, McKinlay JB. Sleep duration as a risk factor for the development of type 2 diabetes. Diabetes Care. 2006;29:657-661.

Yoda K, Inaba M, Hamamoto K et al. Association between poor glycemic control, impaired sleep quality, and increased arterial thickening in type 2 diabetic. PLoS One. 2015;10. e0122521. doi: 10.1371/journal. pone.0122521.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Номер

Розділ

Огляди