Поліморфізм гена АСЕ та особливості ниркових порушень у хворих на цукровий діабет 2 типу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2022-1-39Ключові слова:
цукровий діабет, діабетична нефропатія, поліморфізм гена АСЕАнотація
Мета — визначити поширеність поліморфізму Alu I/D гена ангіотензинперетворювального ферменту (АСЕ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу з діабетичною нефропатією (ДН) та довести існування зв’язку між перебігом захворювання і генетичним профілем.
Матеріали та методи. Обстежено 73 хворих на ЦД 2 типу з ДН, які перебували на лікуванні в клініці Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої НАМН України. Контрольну групу утворено із 19 здорових осіб. Після первинного обстеження залежно від поліморфного варіанту гена АСЕ хворих розподілили на три групи: І — носії D/D поліморфізму гена АСЕ (n = 23), ІІ — носії І/D поліморфізму гена АСЕ (n = 32), ІІІ — носії І/І поліморфізму гена АСЕ (n = 18). Ампліфікацію ДНК і генотипування здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу з використанням набору реагентів «SNP‑Экспресс‑Shot» («Литех», РФ) згідно з інструкцією виробника за допомогою системи детекції продуктів полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу CFX96 Touch (BioRad).
Результати. Розподіл генотипів поліморфізму Alu I/D гена АСЕ відповідав рівновазі Харді‑Вайнберга в усіх групах і суттєво не відрізнявся від такого в європейських популяціях. При порівнянні хворих з ДН, носіїв різних поліморфних варіантів I/D гена АСЕ, за стадіями хронічної хвороби нирок, рівнем креатиніну та швидкістю клубочкової фільтрації статистично значущої різниці не виявлено. Хворі на ЦД 2 типу, гомозиготні за алелем І/І гена АСЕ, мають статистично значущо нижчий вміст альбуміну в сечі (16,80 (12,61 — 34,20) мкг/мл) порівняно з гетерозиготами I/D (26,07 (20,91 — 44,27) мкг/мл, р < 0,05), що демонструє негативний вплив алеля D на прогресування уражень нирок у цієї категорії хворих, навіть у разі однакової швидкості клубочкової фільтрації.
Висновки. Хворі з ДН, гомозиготні за алелем І гена АСЕ, мають менш виражене ушкодження нирок, порівняно з гетерозиготами I/D, про що свідчить статистично значущо нижчий рівень альбумінурії. Це доводить зв’язок алеля D з прогресуванням уражень нирок при ЦД 2 типу. Визначення поліморфізму гена АСЕ у хворих на ЦД 2 типу дає змогу виділити групи ризику розвитку ДН і проводити індивідуальну корекцію схеми фармакологічної терапії.
Посилання
Holovach IYu, Diachek OV. Mikrosudynni uskladnennia tsukrovoho diabetu 2-ho typu: neobkhidnist intensyvnoho kontroliu hiperhlikemii. Praktykuiuchyi likar. 2015;N 3:21-26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2015_3_6. (In Ukrainain).
Andersen S, Tarnow L, Cambien F et al. Renoprotective effects of losartan in diabetic nephropathy: interaction with ACE insertion/deletion genotype? Kidney Int. 2002;62(1):192-198. doi: 10.1046/j.1523-1755.2002.00410.x.
ArzuErgen H, Hatemi H, Agachan B et al. Angiotensin-I converting enzyme gene polymorphism in Turkish type 2 diabetic patients. Exp Mol Med. 2004;36:345-350. doi: https://doi.org/10.1038/emm.2004.45.
Brunton S. Pathophysiology of type 2 diabetes: the evolution of our understanding. J Fam Pract. 2016;45(4): e0416. URL: https://www.mdedge.com/dermatology/article/111412/pathophysiology-type-2-diabetes-evolution-our-understanding.
Cheema BS, Kohli H.S, Sharma R et al. RAS gene polymorphismsand renal responsiveness to RAS inhibition therapy in type 2 diabetic Asian Indians. J Pharmacogenom Pharmacoproteomics. 2013;4(1). e1000114. doi: 10.4172/2153-0645.1000114.
Cidl K, Strelcova L, Vasku A et al. Angiotensin I–converting enzyme (ACE): A review of I/D polymorphism in the world populations. Scr Med (Brno). 1997;70 (2/3):81-87.
Fawwaz S, Balbaa M, Fakhoury H et al. Association between angiotensin-converting enzyme insertion/deletion gene polymorphism and end-stage renal disease in lebanese patients with diabetic nephropathy. Kidney Dis Transpl. 2017;28(2):325-329. doi: 10.4103/1319-2442.202789.
Hubert C, Houot A, Corvol P et al. Structure of the angiotensin I-converting enzyme gene. Two alternate promoters correspond to evolutionary steps of a duplicated gene. J Biol Chem. 1991;266 (23):15377-15383. URL: https://www.jbc.org/article/S0021-9258 (18)98626-6/pdf.
Marre M, Bernadet P, Gallois Y et al. Relationships between angiotensin I converting enzyme gene polymorphism, plasma levels, and diabetic retinal and renal complications. Diabetes. 1994;43(3):384-388. doi: 10.2337/diab.43.3.384.
Mattei MG, Hubert C, Alhene GF. Angiotensin I converting enzyme gene on chromosome 17. Cytogenet Cell Genet. 1989;51:1041-1045.
Ng DP, Tai BC, Koh D et al. Angiotensin I converting enzyme insertion/deletion polymorphism and its association with diabetic nephropathy: A meta-analysis of studies reported between 1994 and 2004 and comprising 14,727 subjects. Diabetologia. 2005;48(5):1008-1016. doi: 10.1007/s00125-005-1726-2.
Parving H.-H., De Zeeuw D, Cooper ME et al. ACE gene polymorphism and losartan treatment in type 2 diabetic patients with nephropathy. J Am Soc Nephrol. 2008;19(4):771-779. doi: 10.1681/ASN.2007050582.
Rigat B, Hubert C, Alhenc-Gelas F et al. An insertion/deletion polymorphism of the human angiotensin I-converting enzyme gene accounting for half the variance of serum enzyme levels. J Clin Invest. 1990;86:1343-1346. doi: 10.1172/JCI114844.
Rigat B, Hubert C, Soubrier F. PCR detection of the insertion/deletion polymorphism of the human angiotensin converting enzyme gene (DCP1) (dipeptidyl carboxypeptidase. Nucleic Acids Res. 1992;20 (6): e1433. doi: 10.1093/nar/20.6.1433-a.
Sikdar M, Purkait P, Raychoudhury. et al. ACE gene insertion/deletion polymorphism and type-2 diabetic nephropathy in Eastern Indian population. Human Biol Rev. 2013;N 2:66-76. URL: https://www.researchgate.net/publication/235411502_ACE_Gene_InsertionDeletion_Polymorphism_and_Type-2_Diabetic_Nephropathy_in_Eastern_Indian_Population.
Solé X, Guinó E, Valls J et al. SNPStats: a web tool for the analysis of association studies. Bioinformatics. 2006;22 (15):1928-1929. doi: 10.1093/bioinformatics/btl268.
Tiret L, Rigat B, Visvikis S et al. Evidence, from combined segregation and linkage analysis, that a variant of the angiotensin I-converting enzyme (ACE) gene controls plasma ACE levels. Am J Hum Genet. 1992;51(1):197-205. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1682892/pdf/ajhg00065-0202.pdf.
Wang F, Fang Q, Yu N et al. Association between genetic polymorphism of the angiotensin-converting enzyme and diabetic nephropathy: a meta-analysis comprising 26,580 subjects. J Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2012;13(1):161-174. doi: 10.1177/1470320311417655.
Wang Y, Peng W, Wu C et al. The association of ACE gene polymorphism with diabetic kidney disease and renoprotective efficacy of valsartan. J Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2016;17(3). doi: 10.1177/1470320316666749.
Yu ZY, Chen LS, Zhang LC et al. Meta-analysis of the relationship between ACE I/D gene polymorphism and end-stage renal disease in patients with diabetic nephropathy. Nephrology (Carlton). 2012;5 (17):480-487. doi: 10.1111/j.1440-1797.2012.01592.x.
Yudkin JS. The emerging role of ACE inhibitors in diabetes: From theory to therapeutic management. J Diabet Compl. 1996;10(3):129-132. doi: 10.1016/1056-8727 (96)00034-7.
