Роль фактора пригнічення міграції макрофагів у прогнозуванні ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2021-4-19Ключові слова:
фактор пригнічення міграції макрофагів, гострий інфаркт міокарда, біомаркери, ремоделювання лівого шлуночкаАнотація
Мета — оцінити роль циркулюючих маркерів запалення та фактора пригнічення міграції макрофагів (macrophage migration inhibitory factor (MIF)) у розвитку ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) через 6 міс після гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 120 хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST та успішно проведеним первинним черезшкірним коронарним втручанням (ЧКВ). Для оцінки ремоделювання ЛШ проводили трансторакальну ехокардіографію з допплерографією протягом 24 — 48 год після ЧКВ та через 6 міс спостереження. Рівень MIF і маркерів запалення вимірювали до та після реваскуляризації. Пацієнтів розподілили на дві групи за медіаною рівня MIF < 2501 пг/мл (перша група, n = 60) та > 2501 пг/мл (друга група, n = 60).
Результати. Пацієнти з високим рівнем циркулюючого MIF мали більшу частоту ускладнень у госпітальний та віддалений період (р = 0,024), зокрема вперше виявлену серцеву недостатність та її прогресування з повторними госпіталізаціями. Наявність високого рівня MIF у хворих другої групи супроводжувалася статистично значущим збільшенням кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного об’ємів ЛШ (р = 0,028 та р = 0,031 відповідно), розвитком вторинної мітральної регургітації (р = 0,024) і зниженням систолічної функції ЛШ (р = 0,037). За допомогою ROC‑аналізу встановлено порогові значення MIF для прогнозування ремоделювання ЛШ (> 2694 пг/мл, чутливість 69,2 %, специфічність 71,4 %, площа під ROC‑кривою (AUC) — 0,714, 95 % довірчий інтервал 0,509 — 0,870; р = 0,0375) та систолічної дисфункції ЛШ (> 2484 пг/мл, чутливість 90,0 %, специфічність 58,0 %, AUC — 0,782, 95 % довірчий інтервал 0,675 — 0,867; p = 0,0003). За результатами уніваріантного та мультиваріантного аналізу встановлено, що вміст MIF (р = 0,028) та розчинного супресора туморогенезу‑2 (р = 0,042) найбільш достовірно прогнозували ремоделювання ЛШ. Виявлено кореляційний зв’язок між рівнями MIF і лейкоцитів у крові (r = 0,33; p = 0,0001), С‑реактивного білка (r = 0,19; p = 0,032), тропоніну (r = 0,44; p = 0,002).
Висновки. Раннє підвищення рівня біомаркера MIF асоційоване з розвитком патологічних структурно‑функціональних змін ЛШ у хворих, які перенесли ГІМ з елевацією сегмента ST.
Посилання
Berezin A. E., Berezin A. A. Adverse cardiac remodelling after acute myocardial infarction: old and new biomarkers. Dis Markers. 2020;2020:1215-802. doi: 10.1155/2020/1215802.
Bernhagen J. Protective cardiac conditioning by an atypical cytokine. Clin Sci (Lond). 2019;133 (8):933-937. doi: 10.1042/CS20190036.
Chan W., White D. A. et al. Macrophage migration inhibitory factor for the early prediction of infarct size. J Am Heart Assoc. 2013;2 (5):e000226. doi: 10.1161/JAHA.113.000226.
Chen X., Meng Y., Shao M et al. Prognostic value of pre-infarction angina combined with mean platelet volume to lymphocyte count ratio for no-reflow and short-term mortality in patients with st-segment elevation myocardial infarction undergoing percutaneous coronary intervention. Med Sci Monit. 2020;26:e919300. doi: 10.12659/MSM.919300.
Eagle K. A., Lim M. J., Dabbous O. H., Pieper K. S., Goldberg R. J. et al. A validated prediction model for all forms of acute coronary syndrome: estimating the risk of 6-month post-discharge death in an international registry. JAMA. 2004;291:2727-2733. doi: 10.1001/jama.291.22.2727.
Frangogiannis N. G. Cardiac fibrosis. Cardiovasc Res. 2021;117 (6):14501488. doi: 10.1093/cvr/cvaa324.
Galli A., Lombardi F. Postinfarct left ventricular remodelling: A prevailing cause of heart failure. Cardiol Res Pract. 2016;2016. — 2579832. doi: 10.1155/2016/2579832.
Homsak E., Gruson D. Soluble ST2: A complex and diverse role in several diseases. Clin Chim Acta. 2020;507:75-87. doi: 10.1016/j.cca.2020.04.011.
Ibanez B., James S., Agewall S., Antunes M. J., Bucciarelli-Ducci C., Bueno H et al. ESC Scientific Document Group, 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation:The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2018;39 (2):119-177. doi: 10.1093/eurheartj/ehx393.
Jankauskas S. S., Wong DWL, Bucala R., Djudjaj S., Boor P. Evolving complexity of MIF signaling. Cell Signal. 2019;57. 7688. doi: 10.1016/j.cellsig.2019.01.006.
Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V., Afilalo J., Armstrong A., Ernande L et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the american society of echocardiography and the european association of cardiovascular imaging. J Am Soc Echocardiography. 2015;28 (1):139. doi: 10.1016/j.echo.2014.10.003.
Lønborg J., Kelbæk H., Holmvang L., Vejlstrup N., Jørgensen E., Helqvist S et al. ST peak during primary percutaneous coronary intervention predicts final infarct size, left ventricular function, and clinical outcome. J Electrocardiol. 2012;45 (6):70816. doi: 10.1016/j.jelectrocard.2012.06.028.
Luedike P., Alatzides G., Papathanasiou M et al. Circulating macrophage migration inhibitory factor (MIF) in patients with heart failure. Cytokine. 2018;110:104-109. doi: 10.1016/j.cyto.2018.04.033.
Mach F., Baigent C., Catapano A. L. et al. ESC Scientific Document Group, 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular
risk: The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS). Eur Heart J. 2020;41 (1):111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455.
Mao S., Liang Y., Chen P., Zhang Y., Yin X., Zhang M. In-depth proteomics approach reveals novel biomarkers of cardiac remodelling after myocardial infarction: An exploratory analysis. J Cell Mol Med. 2020;24 (17):10042-10051. doi: 10.1111/jcmm.15611.
Morrow D. A., Antman E. M., Charlesworth A., Cairns R., Murphy S. A., de Lemos J.A. et al. TIMI risk score for ST- elevation myocardial infarction: a convenient, bedside, clinical score for risk assessment at presentation. An intravenous nPA for treatment of infarcting myocardium early II trial substudy. Circulation. 2000;102:2031-2037. doi: 10.1161/01.cir.102.17.2031.
Noels H., Weber C., Koenen R. R. Chemokines as therapeutic targets in cardiovascular disease. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2019;39 (4):583-592. doi: 10.1161/ATVBAHA.118.312037.
Petyunina O. V., Kopytsya M. P., Berezin A. E. Macrophage inhibitory factor predicted late cardiac remodeling in acute myocardial infarction patients underwent successful percutaneous coronary intervention. Prensa Med Argent. 2019;105. 6.160. doi: 10.47275/0032-745X-160.
Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D., Bueno H., Cleland JGF, Coats AJS. et al. ESC Scientific Document Group, 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016;37 (27):2129-2200. doi: 10.1093/eurheartj/ehw128.
Prabhu S. D., Frangogiannis N. G. The biological basis for cardiac repair after myocardial infarction: from inflammation to fibrosis. Circ Res. 2016;119 (1):91112. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.116.303577.
Refaat H., Tantawy A., Gamal A. S., Radwan H. Novel predictors and adverse long-term outcomes of No-reflow phenomenon in patients with acute ST elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention. Indian Heart J. 2021;73 (1):3543. doi: 10.1016/j.ihj.2020.12.008.
Ruze A., Chen B. D., Liu F., Chen X. C. et al. Macrophage migration inhibitory factor plays an essential role in ischemic preconditioning-mediated cardioprotection. Clin Sci (Lond). 2019;133 (5):665-680. doi: 10.1042/CS20181013.
Rezkalla S. H., Stankowski R. V., Hanna J. Management of no-reflow phenomenon in the catheterization laboratory. JACC Cardiovasc Interv. 2017;10 (3):215-223.
Di Serafino L., Bartunek J., Heyndrickx G., Dierickx K., Scognamiglio G., Tesorio T., De Bruyne B., Trimarco B., Wijns W., Barbato E. Macrophage migration inhibitory factor (MIF) is associated with degree of collateralization in patients with totally occluded coronary arteries. Int J Cardiol. 2018;262. 1419. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.03.094.
Seropian I. M., Sonnino C., Tassell B. W. et al. Inflammatory markers in ST-elevation acute myocardial infarction. Eur Heart J Acute Cardiovascular Care. 2016;5 (4):382-395. doi: 10.1177/2048872615568965.
Storozhenko T. Y., Vishnevskaya I. R., Kopytsya M. P., Berezin A. E. Macrophage migration inhibitory factor levels predict no-reflow in ST-segment elevation myocardial infarction. Pharmacophore. 2021;12 (4):5667. doi: 10.51847/u9xkywv7iv.
Unal I. Defining an optimal cut-point value in ROC analysis: an alternative approach. Computational and Mathematical Methods in Medicine. 2017;2017. 3762651. doi: 10.1155/2017/3762651.
Voss S., Krüger S., Scherschel K et al. Macrophage migration inhibitory factor (MIF) expression increases during myocardial infarction and supports pro-inflammatory signaling in cardiac fibroblasts. Biomolecules. 2019;9 (2):38. doi: 10.3390/biom9020038.
White D. A., Yidan Su, Kanellakis P et al. Differential roles of cardiac and leukocyte derived macrophage migration inhibitory factor in inflammatory responses and cardiac remodelling post myocardial infarction. J Mol Cell Cardiol. 2014;69. 3242. doi: 10.1016/j.yjmcc.2014.01.015.
Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti Rosei E., Azizi M., Burnier M et al. ESC Scientific Document Group, 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). Eur Heart J. 2018;39 (33):3021-3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.
Xiangning Deng, Xinyu Wang, Youyi Zhang et al. Higher macrophage migration inhibitory factor levels identify reperfusion inefficiency in patients with acute myocardial infarction. J Am Coll Cardiol. 2018;71 (11):62. doi: 10.1016/S0735-1097 (18)30603-X.
Zhang Q., Hu M., Ma S. Association of soluble suppression of tumorigenicity with no-reflow phenomenon and long-term prognosis in patients with non-st-segment elevation acute coronary syndrome after percutaneous coronary intervention. J. Atheroscler Thromb. 2021. doi: 10.5551/jat.59832.
Zhang T., Xu C., Zhao R., Cao Z. Diagnostic value of sST2 in cardiovascular diseases: a systematic review and meta-analysis. Front Cardiovasc Med. 2021;8:697-837. doi: 10.3389/fcvm.2021.697837.
Zhao Q., Men L., Li X. M. et al. Circulating MIF levels predict clinical outcomes in patients with st-elevation myocardial infarction after percutaneous coronary intervention. Can J Cardiol. 2019;35 (10):1366-1376. doi: 10.1016/j.cjca.2019.04.028.
