Швидкість поширення пульсової хвилі та її діагностичне значення при серцево-судинних захворюваннях. Огляд літератури та результати власних спостережень
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2021-3-81Ключові слова:
жорсткість стінки артерій, демпфувальна функція, швидкість поширення пульсової хвилі, методи визначення судинної ригідності, «судинне старіння»Анотація
Протягом останнього десятиліття у зв’язку з невпинним зростанням смертності від серцево‑судинних захворювань науковці вивчали можливість раннього виявлення судинного ураження та шукали нові біомаркери. Відомо, що адекватна гемодинаміка визначається демпфувальними властивостями магістральних судин, тому особливий інтерес становлять їх пружньо‑еластичні властивості. Важливо виявити зміни структури артерій до появи клінічних симптомів судинного захворювання. Саме таким маркером є жорсткість стінки артерій. Один з головних методів вивчення властивостей артерій — визначення швидкості поширення пульсової хвилі, яка, за даними експертів, є незалежним предиктором серцево‑судинних ускладнень. Методи оцінки еластичності або жорсткості стінки артерій набувають дедалі більшої популярності, оскільки дають змогу оцінити не лише структуру, а й функцію судин. Для оцінки структурно‑функціонального стану великих судин застосовують прямі методи візуалізації (ультразвукове дослідження, магнітно‑резонансна томографія) та непрямі методики (контурний аналіз пульсової хвилі, плетизмографія, сфігмографія тощо). У клінічній і амбулаторній практиці найбільш затребуваними є неінвазивні, доступні та легко відтворювані методики. Наведено способи визначення підвищеної локальної та регіонарної жорсткості стінки артерій за допомогою таких апаратів, як Complior, SphygmoCor, PulsePen, «ПоліСпектр СПВ», VaSera‑1000 тощо. Однак є потреба в нових методах оцінки жорсткості стінки судин. Для спрощення та поліпшення визначення швидкості поширення пульсової хвилі нами запропоновано метод на основі фотоплетизмографії. Висвітлено головні переваги та недоліки, виявлені під час дослідження. Метою публікації є необхідність поінформувати лікарів про важливість дослідження жорсткості стінки артерії, найбільш поширені та затребувані в клінічній практиці способи її визначення, стани, за яких слід оцінювати судинну ригідність, існуючі обмеження, а також невирішені питання в цій галузі.
Посилання
Adzeriho IJe. Arterial’naja gipertenzija: uprugo-jelasticheskie svojstva krupnyh arterial’nyh sosudov i jeffektivnost’ antigipertenzivnoj terapii: monografija. Medicinskie novosti. 2010;10:24-30 [in Russian].
Vasjuk JuA, Ivanova SV, Shkol’nik EL. i dr. Soglasovannoe mnenie rossijskih jekspertov po ocenke arterial’noj zhestkosti v klinicheskoj praktike: Uch. posobie. Kardiovaskuljarnaja terapija i profilaktika. 2016;2:4-19 [in Russian].
Livenceva MM, Chernjak SV, Nechesova TA. Harakteristika svojstv sosudistoj stenki pri arterial’noj gipertenzii i korrekcija vyjavlennyh narushenij s pomoshh’ju preparata «Jekvator». Medicinskie novosti. 2015;8:45 [in Russian].
Lopatin JuM, Iljuhin OV, Iljuhina MV. i dr. Jelastichnost’ arterij i skorost’ pul’sovoj volny u bol’nyh s hronicheskoj serdechnoj nedostatochnost’ju razlichnoj jetiologii. Serdechnaja nedostatochnost’. 2004;T. 4, № 5. C. 130-131 [in Russian].
Miljagin VA, Miljagina IV, Grekova MV. i dr. Novyj avtomatizirovannyj metod opredelenija skorosti rasprostranenija pul’sovoj volny. Funkcional’naja diagnostika. 2004;1:33-39 [in Russian].
Minkin RB. Bolezni serdechno-sosudistoj sistemy. Sankt-Peterburg: Akacija, 1994. 271 s [in Russian].
Nazarova OA, Maslennikova OM, Fomin FJu. Ocenka jelasticheskih svojstv sosudov v klinike vnutrennih boleznej. Ivanovo, 2007. 96 c [in Russian].
Nazarova OA, Nazarova AV. Porazhenie sosudov pri arterial’noj gipertenzii: monografija. Vestn Ivanovskoj medicinskoj akademii. 2012;T. 17(2):60-66 [in Russian].
Nedogoda SV, Lopatin JuM, Chaljabi TA. i dr. Izmenenie skorosti rasprostranenija pul’sovoj volny pri arterial’noj gipertenzii. Juzhno-Ros med zhurn. 2002;3:39-43 [in Russian].
Nikitin JuP, Lapickaja IV. Arterial’naja zhestkost’: pokazateli, metody opredelenija i metodologicheskie trudnosti. Kardiol. 2005;11:113-120 [in Russian].
Orlova JaA, Ageev FT. Zhestkost’ arterij kak integral’nyj pokazatel’ serdechno-sosudistogo riska: fiziologija, metody ocenki i medikamentoznoj korrekcii. Serdce. 2006;5(2):65-69 [in Russian].
Orlova JaA, Kulev BD, Rogoza AN. i dr. Vlijanie kombinirovannoj terapii ingibitorom APF jenalaprilom i tiazidopodobnym diuretikom hlortalidonom na funkcional’noe sostojanie magistral’nyh arterij u ambulatornyh bol’nyh s arterial’noj gipertoniej. Arterial’naja gipertenzija. 2004;T.10(4):202-205 [in Russian].
Rogoza AN, Balahonova TV, Chihladze NM. i dr. Sovremennye metody ocenki sostojanija sosudov u bol’nyh arterial’noj gipertoniej. Moskva: Atmosfera. 2008;72 s [in Russian].
Savickij NN. Biofizicheskie osnovy krovoobrashhenija i klinicheskie metody izuchenija gemodinamiki. 3-e izd., ispr. i dop. L.: Medicina, Leningr. otd-nie, 1974. 311 s [in Russian].
Usanov DA, Skripal’ AV, Vagarin AJu, Rytik AP. Metody i apparatura dlja diagnostiki sostojanija serdechno-sosudistoj sistemy po harakteristikam pul’sovoj volny. Saratov: Izd-vo Saratov. un-ta, 2009. 96 s [in Russian].
Fofanov PN. Uchebnoe posobie po mehanokardiografii. L.: VMedA im. S. M. Kirova, 1977. 111 s [in Russian].
Amar J, Ruidavets JB, Chamontin B et al. Arterial stiffness and cardiovascular risk factors in a population-based study. J Hypertens. 2001;19,N 3:381-387.
Asmar R, Benetos A, London G et al. Aortic distensibility in normotensive, untreated and treated hypertensive patients. Blood Pressure — 1995;4:48-54.
Asmar R, Benetos A, Topouchian J et al. Assessment of arterial distensibility by automatic pulse wave velocity measurement. Validation and clinical application studies. Hypertension. 1995;26(3):485-490.
Basal NO et al. Locally modulates human iliac artery function in vivo. Hypertension. 2005;46(1):227-231.
Blacher J, Guerin AP, Verbeke FH et al. Impact of aortic stiffness on on survival in end-stage renal disease. Circulation. 1999;99(18):2434-2439.
Boutouyne P, Laurent S, Girerd X et al. Common carotid artery stiffness and patterns of left ventricular hypertrophy in hypertensive patients. Hypertension. 1995;25 (4 Pt 1):651-656.
Boutouyrie P. New techniques for assessing arterial stiffness. Diabetes Metab. 2008;34, suppl. 1:21-26.
ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertension. 2013;31:1281-1357.
Hallok P. Arterial elasticity in man. Arch Inter Med. 1934;54:770-798.
Laurent S, Cockcroft J, van Bortel L et al. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications. Eur Heart J. 2006;27:2588-2605.
London GM. Cardiovascular disease in chronic renal failure: pathophysiologic aspects. Semin Dial. 2003;16(2):85-94.
Nilsson HM, Boutouyrie P, Laurent S. Vascular aging: A tale of EVA and ADAM in cardiovascular risk assessment and prevention. Hypertension. 2009;54(1):3-10.
Nilsson PM, Lurbe E, Laurent S. The early life origins of vascular ageing and cardiovascular risk: the EVA syndrome [review]. Journal of Hypertension. 2008;26:1049-1057.
Oliver JJ, Webb DJ. Noninvasive assessment of arterial stiffness and risk of atherosclerotic events. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 2003;23:554.
Safar ME, Laurent S et al. Systolic hypertension in patients with arteriosclerosis obliterans of the lower limbs / Angiology. 1987;38:287-285.
Safar ME, O’Rourke MF. Handbook of Hypertension. Elsevier, 2006:598.
Van Bortel LM, Laurent S, Boutouyrie P et al. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity. Journal of Hypertension. 2012;30, suppl. 3:445-448.
Vlachopoulos C, Aznaouridis K, Stefanadis C. Prediction of cardiovascular events and all-cause mortality with arterial stiffness. A systematic review and meta-analysis. J Am Coll Cardiol. 2010;55 (13):1318-1327.
WHO Global Health Workforce Statistics [online database]. Health workforce. 2018 Geneva: World Health Organization http://who.int/hrh/statistics/hwfstats/en/.
