Асоціації індексу інсулінорезистентності METS‑IR зі складовими кардіометаболічного ризику у пацієнтів з гіпертонічною хворобою

Анотація

Мета — уточнити можливі асоціації індексу інсулінорезистентності (ІР) METS‑IR з рівнем артеріального тиску (АТ), параметрами вісцерального ожиріння (ВО), показниками ліпідного, вуглеводного і пуринового обміну в осіб з гіпертонічною хворобою (ГХ) — представників неорганізованої популяції Харківського регіону.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження даних 165 пацієнтів (74 (44,8 %) жінок і 91 (55,1 %) чоловіка віком від 20 до 65 років (середній вік — (56,42 ± 1,18) року) з ГХ I — II стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої НАМН України. Неускладнена ГХ поєднувалася зі складовими кардіометаболічного ризику (КМР) (надлишковою масою тіла (НМТ), ВО, порушенням толерантності до глюкози, гіперурикемією, неалкогольною жировою хворобою печінки та дисліпопротеїнемією). Осіб з цукровим діабетом 2 типу в дослідження не залучали. Із історій хвороби пацієнтів вибирали дані антропометричних вимірювань, зокрема індекс маси тіла (ІМТ), на підставі якого за відомими формулами обчислювали параметри ВО (відсоток жирових відкладень (ВЖВ), загальна маса жиру (ЗМЖ), індекс маси жиру (ІМЖ)), а також дані про АТ, виміряний за методом С. М. Короткова, вміст глюкози і сечової кислоти (СК) у сироватці крові, визначений відповідно глюкозооксидазним і фосфорновольфрамовим методами. Аналіз стану ліпідного обміну проведено за показниками ліпідного профілю (загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїнів високої густини (ХС ЛПВГ), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїнів дуже низької густини (ХС ЛПДНГ), холестерин ліпопротеїнів низької густини (ХС ЛПНГ), коефіцієнт атерогенності (КА), холестерин (ХС) не‑ЛПВГ (різниця між ЗХС і ХС ЛПВГ)). Також обчислювали величину ліпідних співвідношень, за якими можна оцінити функціонування ліпідотранспортних систем (прямого транспорту ХС, зворотного транспорту ХС і ліпопротеїнліполізу), що тісно асоціюються з ІР.

Результати. Встановлено, що в осіб з ГХ у поєднанні з НМТ і ВО вторинні порушення ліпідного обміну більшою мірою, ніж глікемія та урикемія, підвищують КМР, що підтверджується кореляцією індексу METS‑IR з показниками ліпідного обміну і ліпідними співвідношеннями, які характеризують стан систем прямого, зворотного транспорту ХС та ліпопротеїнліполізу. Показано, що у пацієнтів з ГХ і ВО порівняно з особами, що мають НМТ, спостерігаються виразніші розлади в системі ліпопротеїнліполізу ТГ‑вмісних ЛПДНГ, які призводять до зменшення утворення ЛПВГ, порушення зворотного транспорту ХС та поєднуються з підвищенням індексу METS‑IR. Незалежно від ІР суттєвих кореляцій індексу METS‑IR з рівнем АТ, сироватковим вмістом глюкози, параметрами ВО (ІМТ, ВЖВ, ЗМЖ, ІМЖ) в осіб з НМТ і ВО не виявлено. Зафіксовано слабку асоціацію індексу METS‑IR із сироватковим вмістом СК (r = 0,337; p = 0,004 для НМТ і r = 0,301; p = 0,004 для ВО). Однак за наявності ІР в осіб з НМТ виявлено асоціації індексу METS‑IR з віком (r = 0,391; p = 0,029), ВЖВ (r = 0,544; p = 0,002), ЗМЖ (r = 0,436; p = 0,014), ІМЖ (r = 0,513; p = 0,003) і вмістом у крові СК (r = 0,443; p = 0,013).

Висновки. Індекс METS‑IR для оцінки КМР і наявності ІР доцільно визначати в осіб без цукрового діабету 2 типу з ІМТ > 25 кг/м², гіпертригліцеридемією і/або низьким вмістом ХС ЛПВГ у сироватці крові незалежно від рівня глікемії.