Можливість застосування левотироксину у хворих із серцевою недостатністю
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2021-3-5Ключові слова:
серцева недостатність, автоімунний тиреоїдит, левотироксин, фракція викиду, перебіг захворюванняАнотація
Мета — вивчити вплив застосування левотироксину на перебіг серцевої недостатності у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 218 хворих із серцевою недостатністю (СН) на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 109 (50,0 %) у зв’язку з гіпотиреозом, котрий розвинувся на тлі автоімунного тиреоїдиту, протягом 2 років до залучення в дослідження отримували левотироксин (ЛТ) в індивідуально підібраних дозах та на момент залучення в дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівень тиреотропного гормону, вільних трийодтироніну і тироксину, реверсивного трийодтироніну. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років.
Результати. Хворі, котрі отримували ЛТ, порівняно з пацієнтами, які не застосовували цей препарат, мали менші розміри (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) та об’єм (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) лівого шлуночка (ЛШ) та на 22,9 % більшу величину фракції викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001), нижчий на 26,3 % сироватковий рівень N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (р = 0,009). У підгрупі хворих, які приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/ кг маси тіла, ФВ ЛШ не відрізнялася від такої пацієнтів, котрі не застосовували цей препарат. При використанні дози 0,7 — 1,19 мкг/ кг маси тіла ФВ ЛШ була більшою порівняно з пацієнтами, які не приймали ЛТ (на 37,9 %), та хворими, які отримували ЛТ у дозі 0,1 — 0,33 мкг/ кг маси тіла (на 36,9 %). Найвищою ФВ ЛШ була у пацієнтів, які приймали ЛТ у дозі > 1,20 мкг/ кг маси тіла. Прийом ЛТ протягом 2 років знижував ризик повторної госпіталізації з приводу декомпенсації СН (відношення шансів — 0,490 (95 % довірчий інтервал: 0,281 — 0,857), р = 0,018). За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання знижувався при застосуванні ЛТ у дозі > 0,53 мкг/ кг маси тіла (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016).
Висновки. Застосування ЛТ у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом при СН мало дозозалежний позитивний вплив на ФВ ЛШ. Найбільше значення ФВ ЛШ зареєстрували у хворих, які приймали ЛТ у дозі > 1,2 мкг/ кг маси тіла. Використання ЛТ у дозі > 0,53 мкг/ кг маси тіла при нетоксичному зобі сприяло статистично значущому зниженню частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією СН протягом 2 років.
Посилання
Pivovar SN, Rudyk YUS, Beletskaya OM. Kardioprotektivnyye mekhanizmy gormonov shchitovidnoy zhelezy. [Ukrainian Therapeutic Journal]. 2013;3:95-102 [in Russian].
Pligovka VN, Fadeyenko GD. Vliyaniye bessimptomnoy giperurikemii na metabolicheskiye pokazateli i tolshchinu kompleksa intima u bol’nykh gipertonicheskoy bolezn’yu s ozhireniyem i gipofunktsiyey shchitovidnoy zhelezy. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014; 4 (2) (114): 177–182 [in Russian].
Brokhin M, Klein I. Low T3 syndrome in a patient with acute myocarditis. Clin Cornerstone. 2005;7:S28-S29.
Cooper DS, Doherty GM, Haugen BR, Kloos RT, Lee SL, Mandel SJ, Mazzaferri EL, McIver B, Pacini F, Schlumberger M, Sherman SI, Steward DL, Tuttle RM. Revised American Thyroid Association management guidelines for patients with thyroid nodules and differentiated thyroid cancer. Thyroid 2009. 19 (11):1167-214. doi: 10.1089/ thy.2009.0110.
Gerdes AM, Iervasi G. Thyroid replacement therapy and heart failure. Circulation. 2010;122(4):385-393.
Goldman S, McCarren M, Morkin E, Ladenson PW, Edson R, Warren S, Ohm J, Thai H, Churby L, Barnhill J, O’Brien T, Anand I, Warner A, Hattler B, Dunlap M, Erikson J, Shih MC, Lavori P. DITPA (3,5-Diiodothyropropionic Acid), a thyroid hormone analog to treat heart failure. phase II trial veterans affairs cooperative study. Circulation. 2009;119:3093-3100. PubMed. 19506112.
Hammond H. K., White F. C., Buxton IL Increased myocardial beta-receptors and adrenergic responses in hyperthyroid pigs. Am J Physiol. 1987;252:H283-H290. doi: 10.1152/ajpheart.1987.252.2.H283.
Klemperer JD, Klein IL, Ojamaa K. Triiodothyronine therapy lowers the incidence of atrial fibrillation after cardiac operations. Ann Thorac Surg. 1996;61:1323-1327.
Klemperer J. D., Zelano J., Helm RE Triiodothyronine improves left ventricular function without oxygen wasting effects after global hypothermic ischemia. J Thorac Cardiovasc Surg. 1995;109:457-465.
Knobel M. Which Is the Ideal Treatment for Benign Diffuse and Multinodular Non-Toxic Goiters?. J Endocrinol Invest. 2016;39:357-73. doi.10.1007 s40618-015-0391-7.
Kolesnikova E, Potapenko A. Effect of the cardiometabolic risk factors on vascular aging in patients with non-alcoholic fatty liver disease concomitant with subclinical hypothyroidism. Georgian Medical News. 2017;N 9 (270):69-75.
Malik FS, Mehra MR, Uber PA, Park MH, Scott RL, Van Meter CH. Intravenous thyroid hormone supplementation in heart failure with cardiogenic shock. J Card Fail. 1999;5:31-37.
Moruzzi P., Doria E., Agostoni P. G. Medium-term effectiveness of L-thyroxine treatment in idiopathic dilated cardiomyopathy. Am J Med. 1996;101:461-467.
No authors listed. The Coronary Drug Project Study. JAMA. 1972;220:996-1008.
Novitzky D., Fontanet H., Snyder M. Impact of triiodothyronine on the survival of high-risk patients undergoing open heart surgery. Cardiology. 1996;87:509-555.
Novitzky D. Novel actions of thyroid hormone. The role of triiodothyronine in cardiac transplantation. Thyroid. 1996;6:531-536.
Pingitore A., Galli E., Barison A., Iervasi A., Scarlattini M., Nucci D., L’Abbate A., Mariotti R., Iervasi G. Acute effects of triiodothyronine (T3) replacement therapy in patients with chronic heart failure and low-T3 syndrome. a randomized, placebo-controlled study. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93:1351-1358.
Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JG.F., Coats AJ.S., Falk V, Gonzбlez-Juanatey JR, Harjola VP, Jankowska EA, Jessup M, Linde C, Nihoyannopoulos P, Parissis JT, Pieske B, Riley JP, Rosano GM.C., Ruilope LM, Ruschitzka F, Rutten F.H, Meer P, ESC Scientific Document Group. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016;8:123. doi.10.1093 eurheartjehw128.
Ranasinghe A. M., Quinn D. W., Pagano D., Edwards N., Faroqui M., Graham T. R., Keogh B. E., Mascaro J., Riddington D. W., Rooney S. J., Townend J. N., Wilson I. C., Bonser R. S. Glucose-insulin-potassium and tri-iodothyronine individually improve hemodynamic performance and are associated with reduced troponin I release after on-pump coronary artery bypass grafting. Circulation. 2006;114 (suppl.):I -245-I-250.
Youhua Zhang, Eduard I. Dedkov, Bianca Lee, Ying Li, Khusbu Pun, A. Martin Gerdes. Thyroid hormone replacement therapy attenuates atrial remodeling and reduces atrial fibrillation inducibility in a rat myocardial infarction — heart failure Model. J Card Fail. 2014;December. 20 (12):1012-1019. doi.10.1016j.cardfail. 2014.10.003.
