Сімейна комбінована гіперліпідемія: сучасні уявлення про патофізіологію, діагностику і корекцію

Огляд літератури

Автор(и)

  • В. А. Чернишов ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2021-2-47

Ключові слова:

сімейна комбінована гіперліпідемія, патогенез, діагностика, коморбідні стани, гіполіпідемічна терапія

Анотація

Огляд присвячено сучасним уявленням про патофізіологію, діагностику і корекцію сімейної комбінованої гіперліпідемії (СКГЛ) — найпоширенішої серед первинних дисліпідемій як у загальній популяції (1 — 3 %), так і серед пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда (20 — 38 %). Наголошено, що СКГЛ являє собою гетерогенний стан, у розвитку якого беруть участь різні генетичні детермінанти. Показано, що основною відомою біохімічною ознакою СКГЛ є надлишок у крові аполіпопротеїд В (АпоВ)‑вмісних ліпопротеїдів, тому гени білків, котрі беруть участь в їх метаболізмі, можуть претендувати на роль генів, які визначають розвиток СКГЛ. Наведено сучасні дані щодо генетичної характеристики СКГЛ та її патофізіології. Особливу увагу приділено діагностиці СКГЛ, виділено найбільш значущі її діагностичні ознаки. Оскільки СКГЛ не є моногенним розладом, а її фенотип характеризується високим рівнем холестерину ліпопротеїдів низької густини і/або тригліцеридів, це порушення ліпідного обміну часто не діагностується. Поєднання концентрацій АпоВ ≥ 120 мг/дл і тригліцеридів ≥ 1,5 ммоль/л (≥ 133 мг/дл) із сімейним анамнезом раннього дебюту серцево‑судинного захворювання можна використовувати для виявлення пацієнтів з імовірним діагнозом СКГЛ. Розглянуто вплив СКГЛ на кардіоваскулярний ризик, який почасти реалізується через її асоціацію з метаболічними коморбідними станами, такими як цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, котрі є етіологічними чинниками серцево‑судинних захворювань і підвищують кардіоваскулярний ризик через спільні патофізіологічні механізми, зокрема інсулінорезистентність м’язової та жирової тканини і гіперпродукцію печінкою ліпопротеїдів дуже низької густини. Висвітлено сучасні підходи до корекції СКГЛ відповідно до чинних рекомендацій, згідно з якими доцільно провести її корекцію як первинної атерогенної дисліпідемії та розпочинати втручання з впливу на чинники кардіоваскулярного ризику, котрі модифікуються (тютюнопаління, споживання алкоголю, надлишкова маса тіла, ожиріння). Обговорюються диференційовані підходи до корекції порушень ліпідного обміну при СКГЛ, починаючи з вибору гіполіпідемічного засобу першої лінії (статин, фібрат) або їх комбінованого застосування залежно від провідного фенотипу дисліпідемії, виявленого під час діагностики СКГЛ. Розглянуто сучасні комбінації гіполіпідемічних препаратів із додаванням до статинів і фібратів ω3‑жирних кислот, езетимібу та інгібіторів PCSK9 (алірокумабу, еволокумабу) з позиції їх впливу як на зниження кардіоваскулярного ризику, так і на складові фенотипу дисліпідемії, котрі спостерігають при СКГЛ.

Біографія автора

В. А. Чернишов, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., пров. наук. співр. відділу клінічної епідеміології неінфекційних захворювань

Посилання

Berezin AE. Hereditary hyperlipoproteinemias: the principals of diagnostics, prevention and treatment. Therapia. 2009;12 (42):20-25 [in Russian].

Lipovetskiy BM. Hereditary dyslipidemias: a manual for physicians. St.Petersbourg: SpetsLit:128 [in Russian].

Mamedov MN. Expediency of the use of fibrates for primary and secondary prevention of cardiovascular complications. Kardiologia. 2006;12:39-47 [in Russian].

Chernyshov VA. Combined hypolipidemic therapy: the possibilities in correction of dyslipidemias and reduction of cardiovascular risk. The News of Medicine and Pharmacy. 2011;389. Kardiologia:5-9 [in Ukrainian].

Chernyshov VA, Rudyk YuS. Correction of hypercholesterolemia in clinical practice: inhibitors of PCSK9 is a new direction in hypolipidemic therapy. Rational Pharmacotherapy. 2018;4 (49):5-14.

AlHajri L, AlHadhrami A, AlMheiri S, AlMufawa Y, AlHashimi Z. The efficacy of evolocumab in the management of hyperlipidemia: a systematic review. Ther Adv Cardiovasc Dis. 2017;11:155-169. doi: 10.1177/1753944717698925.

Almeda-Valdes P, Cuevas-Ramos D, Mehta R et al. Factors associated with postprandial lipemia and apolipoprotein A V levels in individuals with familial combined hyperlipidemia. BMC Endocr Disord. 2014;14:90. doi: 10.1186/1472-6823-14-90.

Anderson TJ, Gregoire J, Hegele RA et al. 2012 update of the Canadian cardiovascular society guidelines for the diagnosis and treatment of dyslipidemia for the prevention of cardiovascular disease in the adult. Can J Cardiol. 2013;29:151-167. doi: 10.1016/j.cjca.2012.11.032.

Arai H, Ishibashi S, Bujo H et al. Management of type IIb dyslipidemia. J Asher Thromb. 2012;19(2):105-114. doi: 10.5551/jat.10447.

Baila-Rueda L, Cenarro A, Lamiquiz-Moneo I et al. Cholesterol over synthesis markers define familial combined hyperlipidemia versus other genetic hypercholesterolemias independently of body weight. J Nutr Biochem. 2018;53:48-57. doi: 10.1016/j.jnutbio.2017.10.005.

Banach M, Nikolic D, Rizzo M, Toth PP. IMPROVE-IT : what have we learned?. Curr Opin Cardiol. 2016;31, N4:426-433. doi: 10.1097/HC0.0000000000000305.

Bello-Chavolla OY, Kuri-Garcia A, Rios-Rios M, et.al. Familial combined hyperlipidemia: current knowledge, perspectives, and controversies. Rev Invest Clin. 2018;70:224-236. doi: 10.24875/RIC.18002575.

Brahm AJ, Hegele RA. Combined hyperlipidemia: familial but not (usually) monogenic. Curr Opin Lipidol. 2016;27(2):131-140. doi: 10.1097/MOL. 0000000000000270.

Brouwers MC, van Greevenbroek MM, Troutt JS et al. Plasma proprotein convertase subtilisin kexin type 9 is a heritable trait of familial combined hyperlipidaemia. Clin Sci. 2011;121:397-403. doi: 10.1042/CS20110129.

Choi HD, Chae SM. Comparison of efficacy and safety of combination therapy with statins and omega-3 fatty acids versus statin monotherapy in parients with dyslipidemia. A systematic review and meta-analysis. Medicine. 2018;97:50-57. doi: 10.1097/MD.000000000000013593.

Conlon DM, Thomas T, Fedotova T et al. Inhibition of apolipoprotein B synthesis stimulates endoplasmic reticulum autophagy that prevents steatosis. J Clin Invest. 2014;126:3852-3867. doi: 10.1172/JCI86028.

Cruz-Bautista I, Mehta R, Cabiedes J et al. Determinants of VLDL composition and apoB-containing particles in familial combined hyperlipidemia. Clin Chim Acta. 2015;438:160-165. doi: 10.1016/j.cca.2014.08.018.

Dallinga-Thie GM, Kroon J, Boren J, Chapman MJ. TG-rich lipoproteins and remnants: targets for therapy?. Curr Cardiol Rep. 2016;18:67. doi: 10.1007/s11886-016-0745-6.

De Castro-Oros I, Cenarro A, Tejedor MT et al. Common genetic variants contribute to primary hypertriglyceridemia without differences between familial combined hyperlipidemia and isolated hypertriglyceridemia. Circ Cardiovasc Genet. 2014;7, N6:814-821. doi: 10.1161/CIRCGENETICS.114.000522.

de Vries MA, Alipour A, Klopp B et al. Glucose-dependent leukocyte activation in patients with type 2 diabetes mellitus, familial combined hyperlipidemia and healthy controls. Metabolism. 2015;64(2):213-217. doi: https://doi:org/10.1016/j.metabol.2014.10.011.

Di Taranto MD, Staiano A, D’Agostino MN et al. Association of USF1 and APOA5 polymorphisms with familial combined hyperlipidemia in an Italian population. Mol Cell Probes. 2015;29(1):19-24. doi: 10.1016/j.mcp.2014.10.002.

Ellis KL, Hooper AJ, Burnett JR, Watts GF. Progress in the care of common inherited atherogenic disorders of apolipoprotein B metabolism. Nat Rev Endocrinol. 2016;12:467-484. doi: 10.1038/nredo.2016.69.

ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS). Eur Heart J. 2020;41:111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455.

Johansen RF, Sondergaard E, Sorensen LP et al. Basal and insulin regulated VLDL1 and VLDL 2 kinetics in men with type 2 diabetes. Diabetologya. 2016;59:833-843. doi: 10.1007/s00125-015-3856-5.

Khan SH. Molecular and metabolic pathogenesis of familial combined hyperlipidemia and association with metabolic syndrome. JGM. 2019;1(3):34-45. doi: 10.14302/issn.2572-5424.jgm-19-3024.

Klop B, Verseyden C, Ribalta J et al. MTP gene polymorphisms and postprandial lipemia in familial combined hyperlipidemia: effects of treatment with atorvastatin. Clin Investig Arterioscler. 2014;26(2):49-57. doi: 10.1016/j.arteri.2013.11.006.

Laurila PP, Soronen J, Kooijman S et al. USF1 deficiency activates brown adipose tissue and improves cardiometabolic health. Sci Transl Med. 2016;8:323. doi: 10.1126/scitranslmed.aad0015.

Le NA, Diffenderfer MR, Thongtang N et al. Rosuvastatin enhances the catabolism of LDL apoB-100 in subjects with combined hyperlipidemia in a dose dependent manner. Lipids. 2015;50(5):447-458. doi: 10.1007/s11745-015-4005-0.

Lopez-Velazquez JA, Silva-Vidal KV, Ponciano-Rodriguez G et al. The prevalence of nonalcoholic fatty liver disease in the Americas. AmHepatol. 2014;13(2):166-178. PubMed. PMID: 24552858.

Martin SS, Abd TT, Jones SR, Michos ED. Blumenthal RS, Blaha MJ. 2013 ACC/AHA cholesterol treatment guideline: what was done well and what could be done better. J Am Coll Cardiol. 2014;63(24):2674-2678. doi: 10.1016/j.jacc.2014.02.578.

Mata P, Alonso R, Ruiz-Garcia A et al. Familial combined hyperlipidemia: consensus document. Semergen. 2014;40(7):373-380. doi: 10.1016/j.semerg.2014.07.007.

Minicocci I, Prisco C, Montali A et al. Contribution of mutations in low density lipoprotein receptor (LDLR) and lipoprotein lipase (LPL) genes to familial combined hyperlipidemia (FCHL): a reappraisal by using a resequencing approach. Atherosclerosis. 2015;242(2):618-624. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2015.06.036.

Morita SY. Metabolism and modification of apolipoprotein B-containing lipoproteins involved in dyslipidemia and atherosclerosis. Biol Pharm Bull. 2016;39(1):1-24. doi: 10.1248/bpb.b15-00716.

Ooi EM, Chan DC, Hodson L et al. TG-rich lipoprotein metabolism in women: role of apoC-II and apoC-III. Eur J Clin Invest. 2016;46(8):730-736. doi: 10.1111/eci.12657.

Ripatti P, Ramo JT, Soderlund S. The contribution of GWAS loci in familial dyslipidemias. PLoS Genet. 2016;12. e1006078. https://doi.org/120.1371/journal.pgen.1006078.

Sahebkar A, Watts GF. New therapies targeting apoB metabolism for high-risk patients with inherited dyslipidaemias: what can the clinician expect?. Cardiovasc Drugs Ther. 2013;27(6):559-567. doi: 10.1007/s10557-013-6479-4.

Schlein C, Talukder S, Heine M et al. FGF-21 lowers plasma triglycerides by accelerating lipoprotein catabolism in white and brown adipose tissues. Cell Metab. 2016;23(3):441-453. doi: 10.1016/j.cmet.2016.01.006.

Sentinelli F, Minicocci I, Montali A et al. Association of RXR-gamma gene variants with familial combined hyperlipidemia genotype and haplotype analysis. J Lipids. 2013;517943. doi: 10.1155/2013/517943.

Skoumas I, Masoura C, Aznaouridis K et al. Impact of cardiometabolic risk factors on major cardiovascular events in patients with familial combined hyperlipidemia. Circ J. 2013;77(1):163-168. doi: 10.1253/circj.cj-12-0320.

Thongstang N, Diffenderfer MR, Ooi EM et al. Metabolism and proteomics of large and small dense LDL in combined hyperlipidemia: effects of rosuvastatin. J Lipid Res. 2017;58(7):1315-1324. doi: 10.1194/jlr.M073882.

Tikka A, Jauhiainen M. The role of ANGPTL3 in controlling lipoprotein metabolism. Endocrine. 2016;52(2):187-193. doi: 10.1007/s12020-015-0838-9.

van Greevenbroek MM, Stalenhoef AF, de Graaf J, Brouwers MC. Familial combined hyperlipidemia: from molecular insights to tailored therapy. Curr Opin Lipidol. 2014;25(3):176-182. doi: 10.1097/MOL. 000000000000068.

Wang Y, Wang BF, Tong J, Chang B, Wang BY. USF-1 genetic polimorphisms confer a high risk of nonalcoholic fatty liver disease in Chinese population. Int J Clin Exp Med. 2015;8(2):2545-2553. PMID: 25932200 PMCID: PMC 4402847.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-24

Номер

Розділ

Огляди