Контроль бронхіальної астми, асоційованої з ожирінням, залежно від віку дебюту та Arg16Gly поліморфізму гена β2-адренорецептора

Автор(и)

  • В. В. Качковська Сумський державний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2021-3-28

Ключові слова:

бронхіальна астма, ожиріння, дебют, рівень контролю, Arg16Gly поліморфізм гена β2-адренорецептора

Анотація

Мета — вивчити рівень контролю ранньої та пізньої бронхіальної астми (БА), асоційованої з ожирінням, залежно від Arg16Gly поліморфізму гена b2‑адренорецептора (b2‑АР).

Матеріали та методи. Обстежено 553 хворих на БА та 95 практично здорових осіб. Пацієнтів розподілили на дві клінічні групи залежно від віку дебюту БА: 282 хворих із пізнім дебютом астми та 271 — із раннім початком. Визначення Arg16Gly поліморфізму гена b2‑АР проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з аналізом рестрикційних фрагментів. Для оцінки контролю БА використовували опитувальник ACQ‑5. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою програми SPSS‑17.

Результати. Повний контроль астми був у 189 (34,2 %) пацієнтів, частковий — у 162 (29,3 %), відсутній — у 202 (36,5 %). Серед хворих на БА 152 (27,5 %) мали нормальну масу тіла, 206 (37,3 %) — зайву масу тіла, 195 (35,2 %) — ожиріння. В усіх пацієнтів верифіковано вісцеральний тип ожиріння. Результати аналізу контролю залежно від індексу маси тіла показали статистично значущо нижчий його рівень у хворих на БА з ожирінням порівняно із пацієнтами з нормальною та зайвою масою тіла (всі р = 0,001). Рівень контролю був нижчим у хворих на ранню БА з ожирінням порівняно із пізньою БА (р = 0,33). Виявлено залежність рівня контролю від Arg16Gly поліморфізму гена b2‑АР у хворих на ранню БА з ожирінням. За наявності генотипу Gly/Gly за Arg16Gly поліморфізмом гена b2‑АР рівень контролю у хворих на ранню БА був статистично значущо нижчим порівняно із таким у носіїв генотипів Arg/Gly і Arg/Arg. Контроль пізньої БА не залежав від Arg16Gly поліморфізму гена b2‑АР.

Висновки. Виявлено нижчий рівень контролю у хворих на БА з ожирінням порівняно з пацієнтами з нормальною та зайвою масою тіла. Загальна оцінка контролю є нижчою у хворих із ранньою БА з ожирінням порівняно із пізньою БА. Рівень контролю залежав від Arg16Gly поліморфізму гена b2‑АР лише у хворих на ранню БА з ожирінням. Генотип Gly/Gly за Arg16Gly поліморфізмом гена b2‑АР асоціювався з нижчим рівнем контролю у хворих на ранню БА.

 

Біографія автора

В. В. Качковська, Сумський державний університет

к. мед. н., асистент кафедри внутрішньої медицини з центром респіраторної медицини

Посилання

Ferreira MA, Mathur JM, Vonk A. Genetic architectures of childhood- and adult-onset asthma are partly distinct. Am J Human Genetics. 2019;104:665-684. doi: 10.1016/j.ajhg.2019.02.022.

Global strategy for asthma management and prevention 2014. Retrieved from: https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2019/01/2014-GINA.

Guguen C, Launois C, Dormoy V et al. Obesity and asthma: mechanisms and therapeutic options. Rev Mal Respir. 2020;37 (2):134-143. doi: 10.1016/j.rmr.2019.03.015.

Hallstrand TS, Fischer ME, Wurfel MM et al. Genetic pleiotropy between asthma and obesity in a community-based sample of twins. J Allergy Clin Immunol. 2005;116 (6):1235-1241. doi: 10.1016/j.jaci.2005.09.016.

Holguin F, Bleecker ER, Busse WW et al. Obesity and asthma: an association modified by age of asthma onset. J Allergy Clin Immunol. 2011;127 (6). 1486-1493. doi: 10.1016/j.jaci.2011.03.036.

Irani C, Adib S, Halaby G et al. Obesity/overweight and asthma control in LEBANESE adults: a cross-sectional study. BMC Public Health. 2019;19:769. doi: 10.1186/s12889-019-7116-3.

Juel CT, Ulrik CS. Obesity and asthma: impact on severity, asthma control, and response to therapy. Respiratory Care May. 2013;58 (5):867-873. doi: 10.4187/respcare.02202.

Lang JE, Bunnell HT, Hossain J.. et al. Being overweight or obese and the development of asthma. Pediatrics. 2018;142 (6):e2018-2119. doi: https://doi.org/10.1542/peds.2018-2119.

Paiva AC, Marson FA, Ribeiro JD et al. Asthma: Gln27Glu and Arg16Gly polymorphisms of the beta2-adrenergic receptor gene as risk factors. Allergy Asthma Clin Immunol. 2014;10:8. doi: 10.1186/1710-1492-10-8.

Peters U, Dixon AE, Forno E. Obesity and asthma. J Allergy Clin Immunol. 2018;141 (4):1169-1179. doi: 10.1016/j.jaci.2018.02.004.

Tan DJ, Walters EH, Perret JL et al. Age-of-asthma onset as a determinant of different asthma phenotypes in adults: a systematic review and meta-analysis of the literature. Exp Rev Respir Med. 2015;9:109-123. doi: 10.1586/17476348.2015.1000311.

Tan DJ, Walters EH, Perret JL et al. Clinical and functional differences between early-onset and late-onset adult asthma: a population-based Tasmanian Longitudinal Health Study. Thorax. 2016;71:981-987. doi: 10.1136/thoraxjnl-2015-208183.

Tashiro H, Shore SA. Obesity and severe asthma. Allergology Intern. 2019;68 (2):135-142. https://doi.org/10.1016/j.alit.2018.10.004.

Villeneuve T, Guilleminault L. Asthma and obesity in adults. Rev Mal Respir. 2020;37 (1):60-74. doi: 10.1016/j.rmr.2019.03.016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-13

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження