Особливості впливу чинників ризику та кардіометаболічних розладів на перебіг гіпертонічної хвороби з коморбідними ускладненнями
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2021-2-5Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, коморбідні ускладнення, ожиріння, метаболічні чинники, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу, дисліпідеміяАнотація
Мета — визначити клінічні особливості впливу чинників ризику та кардіометаболічних розладів на перебіг гіпертонічної хвороби (ГХ) з коморбідними ускладненнями.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження 580 пацієнтів, з них 260 (44,8 %) жінок і 320 (55,2 %) чоловіків віком від 20 до 88 років (середній вік — (59,34 ± 8,48) року) з ГХ ІІ — III стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої НАМН України. Всім пацієнтам вимірювали артеріальний тиск, масу тіла, зріст. Обчислювали показники розподілу жирової тканини: відсоток жирових відкладень (ВЖВ), загальну масу жиру (ЗМЖ) та індекс маси жиру (ІМЖ) за відомими формулами. Оцінювали показники вуглеводного, ліпідного та пуринового обміну.
Результати. Тяжкість ГХ асоціювалася із вищим рівнем артеріального тиску (р < 0,001), вищим функціональним класом хронічної серцевої недостатності (р < 0,001), частішим виявленням гіперглікемії натще (р < 0,001), розвитком цукрового діабету 2 типу (р < 0,001) та діабетичної нефропатії (р < 0,001). Наявність надлишкової маси тіла і ожиріння, як і маркери вісцерального ожиріння (ВЖВ, ЗМЖ, ІМЖ), статистично значущо корелювали із низьким рівнем повсякденної фізичної активності (p £ 0,002), вищим ступенем артеріальної гіпертензії (p £ 0,001), вищим функціональним класом хронічної серцевої недостатності (p £ 0,001), наявністю гіпертрофії лівого шлуночка (p < 0,001), розвитком супутнього цукрового діабету 2 типу (p £ 0,001). На відміну від індексу маси тіла вищі показники ВЖВ, ЗМЖ та ІМЖ додатково статистично значущо корелювали із старішим віком, анамнезом тютюнопаління і надлишкового споживанням алкоголю та наявністю супутньої патології щитоподібної залози. Оцінка ліпідного профілю виявила статистично значущу кореляцію між ВЖВ, ЗМЖ, ІМЖ і рівнем тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів дуже низької густини та холестерину ліпопротеїдів високої густини. Маркери вісцерального ожиріння статистично значущо корелювали із тригліцеридглюкозним індексом (р £ 0,001). Згідно із результатами факторного аналізу тяжкість ГХ зумовлена насамперед метаболічними розладами, пов’язаними із порушеннями ліпідного обміну та розвитком інсулінорезистентності різного ступеня, що у чоловіків найсильніше корелює із рівнем тригліцеридів (r = +0,899), атерогенним індексом сироватки крові (r = +0,872), тригліцеридглюкозним індексом (r = +0,788), у жінок — із вмістом холестерину ліпопротеїдів високої густини (r = –0,770), коефіцієнтом атерогенності (r = +0,768), рівнем тригліцеридів (r = +0,749). На відміну від популяції жінок для чоловіків, хворих на ГХ, виділено додаткову компоненту ознак, яка характеризує наявність супутніх хронічних захворювань підшлункової залози (r = +0,754) на тлі анамнезу вживання алкоголю (r = +0,627) і/або супутньої неалкогольної жирової хвороби печінки (r = +0,558).
Висновки. Тяжкість гіпертонічної хвороби в обстежених хворих насамперед зумовлена метаболічними розладами, пов’язаними із порушеннями ліпідного обміну та розвитком інсулінорезистентності різного ступеня на тлі вісцерального ожиріння.
Посилання
Bala C, Gheorghe-Fronea O, Pop D et al. The association between six surrogate insulin resistance indexes and hypertension: a population-based study. Metab Syndr Relat Disord. 2019;17(6):328-333. doi: 10.1089/met.2018.0122.
Catapano AL, Graham I, De Backer G, Wiklund O, Chapman MJ, Drexel H, Hoes AW, Jennings CS, Landmesser U, Pedersen TR, Reiner Z, Riccardi G, Taskinen MR, Tokgozoglu L, Verschuren WMM, Vlachopoulos C, Wood DA, Zamorano JL, on behalf of Authors/Task Force Members. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. Eur Heart J. 2016;37, Iss. 39, 14:2999-3058. doi: http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehw272.
Cicero FG, Grassi D, Tocci G. Nutrients and Nutraceuticals for the Management of High Normal Blood Pressure: An Evidence‑Based Consensus Document. High Blood Pressure & Cardiovascular Prevention Published online. 22 January 2019. doi.org/10.1007/s40292-018-0296-6.
Fadieienko GD, Nesen AA, Babenko OV. Irritable bowel syndrome: risk factors and treatment features in persons of organized student population. Modern Gastroenterology. 2017;5 (97):12-17.
Hosseini SM. Triglyceride — glucose index simulation. JCBR. 2017;Vol:11-16.
Khamseh ME, Malek M, Abbasi R. Triglyceride Glucose Index and Related Parameters (Triglyceride Glucose-Body Mass Index and Triglyceride Glucose-Waist Circumference) Identify Nonalcoholic Fatty Liver and Liver Fibrosis in Individuals with Overweight/Obesity. Metabolic Syndrome and Related Disorders Published Online. 1 Dec 2020 https://doi.org/10.1089/met.2020.0109.
Lanfranco D’Elia, Pasquale Strazzullo. Excess Body Weight, Insulin Resistance and Isolated Systolic Hypertension: Potential Pathophysiological Links. High Blood Press Cardiovasc Prev. 2018 Mar;25(1):17-23. doi: 10.1007/s40292-017-0240-1.
Lean ME, Leslie WS, Barnes AC et al. Primary care-led weight management for remission of type 2 diabetes (DiRECT): an open-label, cluster-randomised trial. Lancet. Lond Engl. 2018;391:541-551.
Leay-Kiaw Er, Semon Wu, Hsin-Hua Chou. et al. Triglyceride Glucose-Body Mass Index Is a Simple and Clinically Useful Surrogate Marker for Insulin Resistance in Nondiabetic Individuals. PLoS One. 2016;11(3):e0149731. doi: 10.1371/journal.pone.0149731.
Nesen AA, Chernyshov VA. Trigger risk factors in metabolic syndrome and comorbidity. Ukrainian Journal of Cardiology. XX National Congress of Ukrainian Cardiology, 25-27 September 2019, Kyiv. 2019;26(1):91.
Nesen AA, Chernyshov VA, Shkapo VL, Valentinova IA. Triglyceride-Glucose Index in patients with metabolic factors and essential hypertension. 3 International scientific and practical conference «Information systems and technologies in medicine» (ISM-2020). Kharkiv, Ukraine, 26-27 November 2020 р:141.
Nesen A, Shkapo V, Chernyshov V, Valentinova I. The Interconnection of Insulin Resistance Indices with Metabolic Factors of Cardiovascular Risk in Patients with Hypertension. METABOLISM Clinical and Experimental — Vol. 116 -. March 2021 — Р. 83.
Nesen Andriy, Zlatkina Vira, Chernyshov Volodymir, Shkapo Volodymir, Starchenko Tatyana. The severity of insulin resistance in hypertensive patients depending on triglyceride-glucose index. 22nd European Congress of Endocrinology (eECE 2020), 5-9 September 2020 / BIOSCIENTIFICA — Volume 70. AEP400. www.endocrine.org.
Persu А, Lopez-Sublet M, El-Hady Algharably EA, Kreutz R. Starting Antihypertensive Drug Treatment With Combination Therapy. Hypertension 2021;77:800-805. .
Piepoli MF, Abreu A, Albus C et al. Update on cardiovascular prevention in clinical practice: A position paper of the European Association of Preventive Cardiology of the European Society of Cardiology. European J of Preventive Cardiology. 2020;Vol 27, Issue 2:181-205.
Shkapo VL, Nesen АА, Babenko OV et al. The influence of cardiovascular complications on the quality of life of patients with comorbid pathology. O’Zbekiston Kardiologiyasi — 2016;2:372.
Shkapo VL, A. O. Nesen, T. G. Starchenko, V. V. Zlatkina. Impact of antihypertensive therapy on quality of life in high cardiovascular risk patients with comorbidal pathology. Science and technology of the present time: priority development directions of Ukraine and Poland / International Multidisciplinary Conference, Republic of Poland (Wolomin) — 2018. Vol. 75-78.
Strelitz J, Ahern AL, Long G. H. et al. Moderate weight change following diabetes diagnosis and 10 year incidence of cardiovascular disease and mortality. Diabetologia. 2019;62:1391-1402.
Timmis A, Townsend N, Gale C et al. European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2017. Eur Heart J. 2018;39:508-579.
Valentino G, Bustamante MJ, Orellana L et al. Body fat and its relationship with clustering of cardiovascular risk factors. Nutr Hosp. 2015;31(5):2253-2260.
Webb D, Dales J, Zaccardi F et al. Intensive versus standard multifactorial cardiovascular risk factor control in screen-detected type 2 diabetes: 5-year and longer-term modelled outcomes of the ADDITION-Leicester study. Diabetes Metab Res Rev. 2019;35. e3111.
World Health Organization. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) Situation Report — 48. World Health Organization. Available at https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situationreports/20200308-sitrep-48-covid-19.pdf?sfvrsn = 16f7ccef_4. March 8, 2020. Accessed: March 9, 2020.
Yaling Li, Rui Zheng, Jie Li. et al. Association between triglyceride glucose-body mass index and non-alcoholic fatty liver disease in the non-obese Chinese population with normal blood lipid levels: a secondary analysis based on a prospective cohort study. Lipids in Health and Disease. 2020;19 (229). https://doi.org/10.1186/s12944-020-01409-1.
Zaid M, Ameer F, Munir R et al. Anthropometric and metabolic indices in assessment of type and severity of dyslipidemia. J Physiol Anthropol. 2017;36:19-29.
Zeng Q, Dong SY, Sun XN et al. Percent body fat is a better predictor of cardiovascular risk factors than body mass index. Braz J Med Biol Res. 2012;45(7):591-600.
