Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2021-1-56Ключові слова:
серцево-судинні захворювання, кислотозалежні патології, інгібітори протонної помпи, езомепразолАнотація
Важливе місце в структурі серцево‑судинних патологій посідають тромбоемболічні захворювання. Найефективнішими превентивними препаратами у таких хворих визнано антикоагулянти і антиагреганти, які дають змогу знизити ризик як первинних, так і вторинних тромбоемболічних ускладнень. Однак їх недоліком є високий потенціал серйозних побічних ефектів, насамперед з боку шлунково‑кишкового тракту. Тому таким пацієнтам для профілактики стресових виразок і кровотеч антитромбоцитарні препарати, тромболізис та гепаринотерапію проводять обов’язково з використанням інгібіторів протонної помпи. Наведено дані доказової медицини щодо одного з інгібіторів протонної помпи — препарату «Езолонг», який містить езомепразол (брендовий генерик компанії Organosyn). Цей лікарський засіб з технологією негайного вивільнення є сучасною формою з поліпшеними властивостями і більш тривалим та передбачуваним ефектом. Окрім високої протекторної ефективності препарат «Езолонг» вирізняється доброю переносимістю, що пояснюється особливостями фармакодинаміки та фармакокінетики препарату. За сукупністю клінічних ефектів і профілем безпечності він є препаратом вибору для хворих із серцево‑судинними захворюваннями. «Езолонг» має різні лікарські форми. Наявність ін’єкційної форми дає змогу досягти ще швидшого надходження діючої речовини в організм, що важливо при терапії гострих патологій, а також за неможливості перорального застосування препарату. У формі капсул «Езолонг» забезпечує зручність прийому, точність дозування, високу прихильність до терапії пацієнтів, які отримують лікування амбулаторно.
Посилання
Bordin DS. Kak vybrat’ ingibitor protonnoj pompy bol’nomu GJeRB. Klinicheskaja farmakologija. 2010;2:53-58 [in Russian].
Zaharova NV. Podvodnye kamni dlitel’noj kislotosupressii ingibitorami protonnoj pompy. Lechashhij vrach. 2014;8:21-26 [in Russian].
Kljaritskaja IL, Balabanceva AP, Krivoj VV. Sravnitel’naja jeffektivnost’ razlichnyh ingibitorov protonnoj pompy v lechenii gastrojezofageal’noj refljuksnoj bolezni. Obzor. Krims’kij terapevtichnij zhurnal. 2010;1:19-22 [in Russian].
Lapina TL. Bezopasnost’ ingibitorov protonnoj pompy. Klinicheskie perspektivy gastrojenterologii, gepatologii. 2009;4:29-35 [in Russian].
Red’kin RG, Orloveckaja NF, Dan’kevich OS. Ingibitory protonnoj pompy: «neprijatnye neozhidannosti», k kotorym my gotovy. Odes’kij medichnij zhurnal. 2018;5 (169):23-27. ISSN 2226-2008 El. dzherelo. 2018 r [in Russian].
Samsonov AA. Ingibitory protonnoj pompy — preparaty vybora v lechenii kislotozavisimyh zabolevanij. Farmateka. 2007;6:10-15 [in Russian].
Tkach SM. The peculiarities of metabolism, clinical advantages and safety of esomeprazole in acid-related pathology. Suchasna gastroenterologіja [Modern Gastroenterology]. 2015;1 (81):44-52 [in Russian].
ACC/AHA Guideline Focused Update on Duration of Dual Antiplatelet Therapy in Patients With Coronary Artery Disease. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. JACC. 2016;68, N 10.
Bell N, Burget D, Howden CW, Wilkinson J, Hunt RH. Appropriate acid suppression for the management of gastro-oesophageal reflux disease. Digestion. 1992;51(1):59-67.
Frere B et al. Effect of cytochrome Р450 polymorphisms on platelet reactivity after treatment with clopidogrel in acute coronary syndrome.. Am J Cardiol. 2008;101(8):1088-1093.
Furuta T, Iwaki T, Umemura K. [13C]-Pantoprazole breath test as a predictor of the anti-platelet function of clopidogrel. Eur J Clin Pharmacol. 2010;66:457-463
Juurlink D et al. A population–based study of the drug interaction between proton pump inhibitors and clopidogrel. CMAJ. 2009;180(7):713-718.
Kofler S, Wolf C, Shvets N et al. The proton pump inhibitor pantoprazole and its interaction with enteric-coated mycophenolate sodium in transplant recipients. J Heart Lung Transpl. 2011;30(5):565-571.
Kotseva K, De Backer G, De Bacquer D et al. Lifestyle and impact on cardiovascular risk factor control in coronary patients across 27 countries: Results from the European Society of Cardiology ESC-EORP EUROASPIRE V registry. European Journal of Preventive Cardiology. 2019;26(8):824-835. doi: 10.1177/2047487318825350.
Li X, Andersson T, Ahlstrom M et al. Comparison of inhibitory effects of the proton pump-inhibiting drugs omeprazole, esomeprazole, lansoprazole, pantoprazole, and rabeprazole on human cytochrome P450 activities. Drug Metab Dispos. 2004;32(8):821-827.
Loren L, Hennekens C. Proton pump inhibitor and clopidogrel interaction: fact or fiction?. Am J Gastroenterol. 2010;105:34-41.
Shuldiner A. Assosiation of cytochrome P450 CYP2C19 genotype with antiplatelaet effect and clinical efficacy of clopidogrel therapy. JAMA. 2009;302:849-857.
Tarnawsk T. Clopidogrel and proton pump inhibitors — where do we stand in 2012?. World J Gastroenterol. 2012;18:2161-2171.
McNicholl AG, Linares PM, Nyssen OP, Calvet X, Gisbert JP. Meta-analysis: esomeprazole or rabeprazole vs. first-generation pump inhibitors in the treatment of Helicobacter pylori infection. Aliment Pharmacol Ther. 2012;36(5):414-425.
Siller-Matula JM, Schwameis M, Blann A, Mannhalter C, Jilma B. Thrombin as a multi-functional enzyme: Focus on in vitro and in vivo effects. Thromb Haemost. 2011;106:1020-1033.
Tazaki J. Prediction of clopidogrel low responders by rapid CYP2C19 activity test.. J Atheroscler Tromb. 2011;18:156-165.
Wedemeyer R, Blume H. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton pump inhibitors: an update. Drug Saf. 2014;37 (4):201-211. doi: 10.1007/s40264-014-0144-0.
