Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою

Автор(и)

  • А. О. Рождественська Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2021-1-26

Ключові слова:

неалкогольна жирова хвороба печінки, гіпертонічна хвороба, ультрасонографія, US-FLI, FIB-4, NFS

Анотація

Мета — визначити особливості ультрасонографічних показників печінки у пацієнтів з коморбідним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та гіпертонічної хвороби (ГХ).

Матеріали та методи. Обстежено 115 хворих на НАЖХП на стадії неалкогольного стеатогепатиту. До основної групи (n = 63) залучено пацієнтів з коморбідним перебігом НАЖХП на тлі ГХ, до групи порівняння (n = 52) — пацієнтів з ізольованою НАЖХП, до контрольної групи — 20 практично здорових осіб. На підставі клініко‑лабораторних даних розраховано індекси ступеня фіброзу печінки Fibrosis‑4 (FIB‑4) та NAFLD fibrosis score (NFS). Під час ультразвукового дослідження проведено комплексну оцінку ультрасонографічних ознак ураження печінки та суміжних органів і напівкількісну оцінку стеатозу печінки за ультразвуковим індикатором жирових змін у печінці (Ultrasound fatty liver indicator (US‑FLI)).

Результати. З основних ультразвукових ознак стеатозу в усіх пацієнтів з НАЖХП на тлі ГХ зафіксовано статистично значуще збільшення розміру печінки, підвищення ехогенності паренхіми печінки, зміни судинного малюнка, перевантаження системи портального кровотоку. Середній результат тесту US‑FLI у групі з коморбідним перебігом НАЖХП та ГХ становив 6 балів (95 % довірчий інтервал — 5,24 — 6,12), що було статистично значущо більше порівняно з групою з ізольованою НАЖХП (3 бали, 95 % довірчий інтервал 2,91 — 3,74; p < 0,001). Показники FIB‑4 і NFS також були статистично значущо вищими у пацієнтів з НАЖХП і ГХ. Виявлено збільшення ризику фіброзу за досліджуваними шкалами у пацієнтів з коморбідністю НАЖХП та ГХ і значний вплив супутньої ГХ на прогресування фібротичних змін паренхіми печінки при НАЖХП.

Висновки. Супутня ГХ у пацієнтів з НАЖХП привносить девіації в ультрасонографічний профіль печінки, що маніфестує статистично значущо частішим виявленням основних ознак стеатозу, більш виразними змінами кількісних ультразвукових показників та якісними ознаками стеатозу паренхіми печінки за результатами тесту US‑FLI. Результати розрахунку неінвазивних індексів фіброзу свідчать про інтенсифікацію процесів фіброзування у паренхімі печінки у пацієнтів з НАЖХП та ГХ. Отримані дані дають підставу розглядати ГХ як тригерний чинник прогресування фібротичних змін печінки у пацієнтів з НАЖХП.

 

Біографія автора

А. О. Рождественська, Харківський національний медичний університет

аспірантка, асистент кафедри внутрішньої медицини № 1

Посилання

O. Ya. Babak, K. A. Lapshyna, А. M. Chernyak.Complex treatment of non-alcoholic fatty liver disease:

experience of the use of hepatoprotectors. Modern Gastroenterology. 2018;2 (100):32-36 [in Ukrainian].

Dynnyk NV. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky: mozhlyvosti neinvazyvnoi diahnostyky. Praktykuiuchyi likar. 2015;3:36-40 [in Ukrainian].

Oparyn AA, Oparyn AH, Fedchenko IuH, Blahoveshchenskaia AV. Ultrazvukovoe yssledovanye pecheny v norme y patolohyy. Skhidnoievropeiskyi zhurnal vnutrishnoi ta simeinoi medytsyny. 2016;2:43-54. doi: https://doi.org/10.15407/internalmed2016.02.041 [in Russian].

Ballestri S, Nascimbeni F, Baldelli E et al. Ultrasonographic fatty liver indicator detects mild steatosis and correlates with metabolic/histological parameters in various liver diseases. Metabolism. 2017;72:57-65. doi: https://doi.org/10.1016/j.metabol.2017.04.003

Ferraioli, G., Soares Monteiro LB. Ultrasound-based techniques for the diagnosis of liver steatosis. World journal of gastroenterology. 2019;25 (40):6053-6062. doi: https://doi.org/10.3748/wjg.v25.i40.6053

Iruzubieta P, González M, Cabezas J et al. Diagnosis and characterization of non-alcoholic fatty liver disease. Liver Research and Clinical Management. IntechOpen, 2018. doi: https://doi.org/10.5772/intechopen.72668

Ismaiel A, Leucuta DC, Popa SL, Fagoonee S, Pellicano R, Abenavoli L, Dumitrascu DL. Non-invasive biomarkers in predicting non-alcoholic steatohepatitis and assessing liver fibrosis: systematic review and meta-analysis. Panminerva Medica. 2020;9. doi: https://doi.org/10.23736/S0031-0808.20.04171-3. Epub ahead of print. PMID: 33165307.

Liu, H. K., Yang, M. C., Su, Y. T. et al. Novel ultrasonographic fatty liver indicator can predict hepatitis in children with non-alcoholic fatty liver disease. Frontiers in Pediatrics. 2019;6. doi: https://doi.org/10.3389/fped.2018.00416

Lonardo A, Nascimbeni F, Mantovani A et al. Hypertension, diabetes, atherosclerosis and NASH: Cause or consequence?. Journal of Hepatology;68(2):335-352. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2017.09.021

Nelson SM, Hoskins JD, Lisanti C et al. Ultrasound fatty liver indicator: a simple tool for differentiating steatosis from nonalcoholic steatohepatitis: validity in the average obese population. Journal of Ultrasound in Medicine. 2019;9999:1-11. doi: https://doi.org/10.1002/jum.15154

Oikonomou D, Georgiopoulos G, Katsi, V. et al. Non-alcoholic fatty liver disease and hypertension. European Journal of Gastroenterology & Hepatology. 2018;30(9):979-985. doi: https://doi.org/10.1097/meg.0000000000001191

Singh, S., Allen, A. M., Wang, Z. et al. Fibrosis progression in nonalcoholic fatty liver vs. nonalcoholic steatohepatitis: a systematic review and meta-analysis of paired-biopsy studies. Clinal Gastroenterology and Hepatology. 2015;13:643-654. doi: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2014.04.014.

Sun W, Cui H, Li N et al. Comparison of FIB-4 index, NAFLD fibrosis score and BARD score for prediction of advanced fibrosis in adult patients with non-alcoholic fatty liver disease: A meta-analysis study. Hepatology Research. 2016;46(9):862-870. doi: https://doi.org/10.1111/hepr.12647.

Tapper EB, Lok AS. Use of liver imaging and biopsy in clinical practice. The New England Journal of Medicine. 2017;377(8) — P. 756-768. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMra1610570

Vasunta RL, Kesaniemi YA, Ylitalo AS et al. High ambulatory blood pressure values associated with non-alcoholic fatty liver in middle-aged adults. Journal of Hypertension. 2015;30 (10):2015-2019. doi: https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e3283576faf.

Vilar-Gomez E, Chalasani N. Non-invasive assessment of non-alcoholic fatty liver disease: Clinical prediction rules and blood-based biomarkers. Journal of Hepatology. 2018;68(2):305-315. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2017.11.013.

Younossi Z, Anstee QM, Marietti M et al. Global burden of NAFLD and NASH: trends, predictions, risk factors and prevention. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2018;15(1):11-20. doi: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2017.109.

References

Babak OJa, Lapshyna KA, Chernjak A. M. Complex treatment of non-alcoholic fatty liver disease:experience of the use of hepatoprotectors [in Ukrainian]. Modern Gastroenterology [in Ukrainian]. 2018;2 (100):32-36.

Dynnyk N. Non-alcoholic fatty liver disease: possibilities for noninvasive diagnosis [in Ukrainian]. The Praktitioner [in Ukrainian]. 2015;3 : 36-40.

Oparin AA, Oparin AG, Fedchenko YG, Blagoveschenska A. V. Ultrasound research of the liver in normal and pathology [in Russian]. East European Journal of Internal and Family Medicine [in Ukrainian].2016;2 : 43-54. doi: 10.15407/internalmed2016.02.041

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-14

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження