Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку

Автор(и)

  • О. В. Коркушко ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • В. П. Чижова ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • В. В. Кузнєцов ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • К. О. Апихтін ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • Н. М. Кошель ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • М. С. Черська ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України»
  • Т. О. Проскура ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • І. А. Самоць ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»
  • Н. С. Наумчук ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2021-1-5

Ключові слова:

варіабельність ритму серця, гіперглікемія, старіння, дисциркуляторна атеросклеротична енцефалопатія, серцево-судинний індекс, ліпідний профіль

Анотація

Мета — з’ясувати особливості та взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму, рівнем глюкози натще і показниками ліпідного профілю у практично здорових осіб та осіб з атеросклеротичною дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) похилого віку.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 77 осіб різного віку, яких розподілили на групи практично здорових осіб (середнього віку — 19 осіб, похилого віку — 27 осіб) та осіб з ознаками ДЕ (15 та 16 осіб відповідно). У групах осіб похилого віку виділили підгрупи залежно від рівня глікемії натще (концентрація глюкози < 6,1 та ³ 6,1 ммоль/л). Систолічний і діастолічний артеріальний тиск вимірювали у сидячому положенні щонайменше через 10 хв відпочинку. Рівень глюкози в плазмі крові визначали стандартним глюкозооксидазним методом, показники ліпідограми — за допомогою автоматичного аналізатора. Для оцінки ризику розвитку серцево‑судинних захворювань обчислювали показники серцево‑судинного ризику (індекс Castelli та індекс Boizel). Усім пацієнтам з виявами енцефалопатії проведено 24‑годинне голтерівське моніторування електрокардіограми, здоровим особам — 5‑хвилинний запис електрокардіограми.

Результати. Частота виявлення гіперглікемії натще у пацієнтів з ознаками ДЕ 1 — 2 стадії в 3,4 разу (р < 0,05) перевищувала показник у практично здорових осіб аналогічного віку. Виявлено наявність статистично значущого зв’язку між віком і холестерином ліпопротеїдів високої густини (r = +0,47; р < 0,05), коефіцієнтом атерогенності (r = –0,40; р < 0,05), індексом Castelli (r = –0,40; р < 0,05), індексом Boizel (r = –0,31; р < 0,05), частотою серцевих скорочень (ЧСС) (r = –0,45; р < 0,05), а також між індексом Boizel та ЧСС (r = +0,44; р < 0,05), LF/HF (r = +0,57; р < 0,05), між ЧСС та LF/HF, між тригліцеридами і ЧСС (r = +0,43; р < 0,05), LF/HF (r = +0,53; р < 0,05) та між холестерином ліпопротеїдів дуже низької густини і ЧСС (r = +0,44; р < 0,05), LF/HF (r = +0,53; р < 0,05). Установлено, що гіперглікемія та дисліпідемія суттєво впливають на показники варіабельності ЧСС в осіб з виявами енцефалопатії.

Висновки. З віком в осіб з ознаками ДЕ 1 — 2 стадії статистично значущо в 3,4 разу збільшується частота виявлення гіперглікемії натще порівняно з практично здоровими особами аналогічного віку. У групі практично здорових осіб віком понад 60 років відзначено тенденцію до зменшення спектральних показників варіабельності серцевого ритму LF і HF, що свідчить про зниження варіабельності серцевого ритму. При розвитку ДЕ 1 — 2 стадії, навіть у середньому віці, виявлено статистично значуще зменшення величини HF (парасимпатичного впливу) та статистично значуще зростання величини LF (симпатичної активності). В осіб похилого віку з ознаками ДЕ 1 — 2 стадії з нормоглікемією та гіперглікемією натще на тлі дисліпідемії відбувається активація симпатичної ланки автономної нервової системи, що супроводжується зростанням індексу судинних ускладнень. В осіб із гіперглікемією натще при ДЕ 1 — 2 стадії ця тенденція має вираженіший характер. Цей факт може бути підтвердженням того, що в розвитку предіабетичних порушень (гіперглікемії натще) одним із механізмів патогенезу є порушення центральних механізмів регуляції, що призводить до порушення вегетативного балансу з переважанням симпатикотонії та зниженням парасимпатичного впливу на серце, що спричиняє розвиток автономної кардіальної нейропатії.

 

Біографії авторів

О. В. Коркушко, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

член-кореспондент Національної академії наук України, д. мед. н., проф., керівник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, Академік Національної Академії медичних наук України

В. П. Чижова, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

д. мед. н., гол. наук. співр. відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

В. В. Кузнєцов, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

д. мед. н., гол. наук. співр. відділу судинної патології головного мозку

К. О. Апихтін, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

к. мед. н., наук. співр. відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

Н. М. Кошель, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

к. біол. н., пров. наук. співр. лабораторії математичного моделювання процесів старіння

М. С. Черська, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України»

к. мед. н., зав. консультативно-діагностичним відділення

Т. О. Проскура, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

лікар відділу судинної патології головного мозку

І. А. Самоць, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

наук. співр. відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

Н. С. Наумчук, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

-

Посилання

Baevsky RM. Evaluation of adaptive capacity of the organism and the risk of disease. Moscow, Mediсine Publ, 1997:265. https://studopedia.info/2-119369.html. [in Russian]

Streltsova LI,Tkacheva ON, Dudinskaya EN,Akasheva DU, Plokhova EV, Strazhesko ID, Boytsov SA.1 Age-Related Changes of Heart Rate Variability at Various Insulin Sensitivity and Telomere Length. Cardiology. 2017;7:52-60. doi: 10.18087/cardio.2017.7.10006 [in Russian].

Korkushko OV, Pisaruk AV, Lishnevskaya V. Y. Age and pathological changes of daily heart rate variability. Vestnik aritmologii. 1999;14:30-33. http://www.vestar.ru/article.jsp?id = 2279 [in Russian].

Korkushko OV, Pisaruk AV, Shatilo VB. еt al. Analiz variabel’nosti ritma serdca v klinicheskoj praktike [Heart rate analysis in clinical practice]. Kiev 2002:192. http://geront.kiev.ua/base-of-publications-on-gerontology/vistavki/321-korkushko-ov-do-85-richchya-z-dnya-narodzhennya-monografiji.htm [in Russian].

Kurjanova EV. Autonomic regulation of the heart rate: results and prospects of research: monograph / Kurjanova EV. 2nd ed., rev. and add. Astrakhan: The publishing house «Astrakhan University», 2011:139 [in Russian].

Novikov EM, Stebletsov SV, Ardashev VN, Kirillova TB, Tarabanina NB. ECG-based investigation methods: heart rate variability and dispersion mapping. [Kremlin Medicine Journal]. 2019;4:81-89 [in Russian].

Skrypnyk NV, Gryb VA, Didushko O. M. Osoblyvosti patogenezu ta likuvannya diabetychnoyi avtonomnoyi neyropatiyi (oglyad literatury) [Peculiarities of pathogenesis and treatment of diabetic autonomic neuropathy (review)]. Liky Ukrayiny. 2012;2:6-14 [in Ukrainian].

American Diabetes Assosiation: Standards of Medical Care in Diabetes –2020. // Diabetes Care;43, suppl. 1.

Baez-Duarte В, Zamora-Gínez I, González-Duarte R et al. Triglyceride/high-density lipoprotein cholesterol (TG/HDL-C) index as a reference criterion of risk for metabolic syndrome (MetS) and low insulin sensitivity in apparently healthy subjects. Gac Med Mex. 2017;153(2):152-158.

Baez-Duarte B, Sánchez-Guillén MC, Pérez-Fuentes R et al. β-Cell function is associated with metabolic syndrome in Mexican subjects. Diabetes Metab Syndr Obes. 2010;3:301-309.

Friedewald WT, Kevy IR, Fredrickson DS. Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. Clin Chem. 1972;18:499-502.

Heart rate variability, standards of measurement,physiological interpretation and clinical use. Task force of the European Society of Cardiology and the North American Society of pacing and electrophysiology. Eur Heart J. 1996;17:354-381.

Hillebrand S et al. Heart rate variability and first cardiovascular event in populations without known cardiovascular disease: meta-analysis and dose-response meta-regression. Europace. 2013;15(5):742-749. doi: https://doi.org/10.1093/europace/eus341.

Salazar MR, Carbajal HA, Espeche WG et al. Comparison of two surrogate estimates of insulin resistance to predict cardiovascular disease in apparently healthy individuals. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2017;27(4):366-373. doi: 10.1016/j.numecd.2016.12.002.

Shaffer F, Ginsberg JP. An overview of heart rate variability metrics and norms. Front Public Health. 2017;N 5. 258. doi: 10.3389/fpubh.2017.00258.

Singh B, Bharti N. Software tools for heart rate variability analysis. Int J Recent Sci Res. 2015;6:3501-3506.

American Diabetes Assosiation: Standards of Medical Care in Diabetes –2020. Abridged for Primary Care Providers. Clinical Diabetes. 2020;38(1):10-38. https://doi.org/10.2337/cd20-as01.

Ziemssen T, Siepmann T. The investigation of the cardiovascular and sudomotor autonomic nervous system — a review. Front Neurol. 2019;53:1-13. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00053.

The Expert Committee on the Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus. Report of the Expert Committee on the Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus. // Diabetes Care. 1997;20:1183-1197.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-14

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження