Спільні шляхи розвитку, мішені та біомаркери обструктивного апное сну і подагри

Автор(и)

  • Chen Jianchun Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай
  • Zhou Pan Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай
  • Tan Wei Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай
  • Zheng Wuyan Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай
  • Nataliia Oshmianska Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-83

Ключові слова:

подагра, обструктиве апное сну, коморбідність, метаболічний синдром, сечова кислота, синтез пуринів.

Анотація

У період з 2011 до 2020 р. проведено чотири масштабних демографічних дослідження для виявлення подагри у пацієнтів з обструктивним апное сну (ОАС), а також одне дослідження для виявлення захворюваності апное сну у пацієнтів з подагрою. Всі нещодавно опубліковані роботи підтверджують зв’язок між розвитком ОАС і збільшенням рівня сечової кислоти в сироватці крові як на тлі клінічно значущого подагричного артриту, так і без нього. Однак лише в одному великому дослідженні за останні 10 років оцінено розвиток ОАС на тлі подагри. Згідно з отриманими даними захворюваність на ОАС становила 14,3 на 1000 людино-років у пацієнтів з подагрою порівняно із 3,9 на 1000 людино-років без подагри (відношення ризиків — 2,07, 95 % довірчий інтервал — 2,00 — 2,15), що значно вище, ніж захворюваність на подагру у пацієнтів з ОАС, навіть з урахуванням гіпертонії та гіперліпідемії.
Ці дослідження підтверджують зв’язок між двома захворюваннями, але не відомо, наскільки це зумовлено спільними чинниками ризику і як взаємопов’язані механізми розвитку. Старший вік та обмежена мобільність у пацієнтів з подагрою значно підвищують ризик для життя під час епізодів ОАС. У випадках, коли лікування обох захворювань проводиться паралельно, збільшуються обсяг медикаментозної терапії та ризик негативних побічних ефектів. Це зумовлює необхідність застосування диференційованого підходу до спостереження за пацієнтами з комбінацією подагра-ОАС, яке відрізняється від спостереження за пацієнтами з ізольованою подагрою, а також адекватного лікування обох захворювань.
В огляді наведено нову інформацію щодо механізмів розвитку комбінації подагра-ОАС, зокрема щодо спільних шляхів, мішеней та біомаркерів, а також імовірні умови, за яких ОАС прогресує у пацієнтів з подагрою. В останніх публікаціях існує деяка суперечливість  клінічних даних, що дає змогу виділити різні підтипи комбінації пацієнтів з подагрою-ОАС: в поєднанні з метаболічним синдромом (найпоширеніший підтип), з дисфункцією нирок без ожиріння та інші (дієтичні розлади, генетичні захворювання, ацидоз).

Біографії авторів

Chen Jianchun, Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай

Чень Цзяньчунь

Zhou Pan, Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай

Чжоу Пан

Tan Wei, Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай

Тан Вей

Zheng Wuyan, Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай

Чжен Уян

Nataliia Oshmianska, Ревматичний госпіталь Ченду, провінція Сичуань, Китай

Наталія Ошмянська

Посилання

Abdelaty N.M., Elprince M., Ismail N.A. et al. Elevated C­reactive protein in patients with obstructive sleep apnea hypopnea syndrome // World Allergy Organization Journal. — 2007. — doi: 10.1097/01.wox.0000302158.23423.47.

Acharya C., Sharma A., Kantharia N. Involvement of oxidative stress in patients of gout and antioxidant effect of allopurinol // International Journal of Medical Science and Public Health. 2015. — 4 (2). — P. 168. doi: 10.5455/ijmsph.2015.0310201435.

Arias M.A., Garcia­Rio F., Alonso­Fernandez A. et al. CPAP decreases plasma levels of soluble TNF­receptor 1 in obstructive sleep apnoea // European Respiratory Journal. — 2008. — 32 (4). — P. 1009 — 1015. doi: 10.1183/09031936.00007008.

Aurora R.N., Bista S.R., Casey K.R. et al. The Treatment of Central Sleep Apnea Syndromes in Adults: Practice Parameters with an Evidence­Based Literature Review and Meta­Analyses // Journal of Clinical Sleep Medicine. 2016. — 12 (05). — P. 757 — 761. doi: 10.5664/jcsm.5812.

Bakker J.P., Malhotra A., Patel SR. Obstructive Sleep Apnea: Epidemiology of Sleep Apnea // Essentials of Sleep Medicine. — 2011. — P. 91 — 113. doi: 10.1007/978­1­60761­735­8_5.

Bandaru P., Shankar A. Association between serum uric acid levels and diabetes mellitus // International Journal of Endocrinology. 2011. — 6. doi: https://doi.org/10.1155/2011/604715.

Berry R.B., Albertario C.L., Harding B. et al. The AASM manual for the scoring of sleep and associated events: rules, terminology and technical specifications. — 2018. — Darien, Ilinois: American Academy of Sleep Medicine.

Bibbins­Domingo K., Grossman D.C., Curry S.J. et al. Screening for OBSTRUCTIVE SLEEP APNEA IN ADULTS // Jama. 2017. — 317 (4), 407. doi: 10.1001/jama.2016.20325.

Blagojevic­Bucknall M., Mallen C., Muller S. et al. The Risk of Gout Among Patients With Sleep Apnea: A Matched Cohort Study // Arthritis & Rheumatology. 2018. — 71 (1), 154 — 160. doi: 10.1002/art.40662.

Coughlin K., Davies G.M., Gillespie M. B. Phenotypes of obstructive sleep apnea // Otolaryngologic Clinics of North America. 2020. — 53 (3), 329 — 338. doi: 10.1016/j.otc.2020.02.010.

Drager L.F., Genta P.R., Pedrosa R.P. et al. Characteristics and predictors of obstructive sleep apnea in patients with systemic hypertension // Am. J. Cardiology. 2010. — 105 (8), 1135 — 1139. doi: 10.1016/j.amjcard.2009.12.017.

Durme C.V., Spaetgens B., Driessen J. et al. Obstructive sleep apnea and the risk of gout: a population­based case­control study // Arthritis Research & Therapy. — 2020. — 22 (1). doi: 10.1186/s13075­020­02176­1.

Farney R.J., Lugo A., Jensen R.L. et al. Simultaneous use of antidepressant and antihypertensives increases likelihood of diagnosis of obstructive sleep apnea syndrome // Chest. 2004. — 125 (4). — P. 1279 — 1285. doi: 10.1378/chest.125.4.1279.

Fiori C.Z., Martinez D., Gonçalves. et al. Effect of diuretics and sodium­restricted diet on sleep apnea severity: study protocol for a randomized controlled trial // Trials. — 2015. — 16 (1). doi: 10.1186/s13063­015­0699­9.

Freedman N. Treatment of obstructive sleep apnea // Sleep Medicine Clinics. — 2020. — 15 (2). — P. 205 — 218. doi: 10.1016/j.jsmc.2020.02.007.

Fuchs F. D., Fuchs S. C., Martinez D. Obstructive sleep apnea — hypertension link: almost there? // Journal of Thoracic Disease. — 2017. — 9 (10). — P. 3537 — 3540. doi: 10.21037/jtd.2017.08.162.

Gruber A., Horwood F., Sithole J. et al. Obstructive sleep apnoea is independently associated with the metabolic syndrome but not insulin resistance state // Cardiovascular Diabetology. — 2006. — 5. — P. 22. https://doi.org/10.1186/1475­2840­5­22.

Haque T., Rahman S., Islam S. et al. Assessment of the relationship between serum uric acid and glucose levels in healthy, prediabetic and diabetic individuals // Diabetology Metabolic Syndrome. — 2019. — 11 (1). doi: 10.1186/s13098­019­0446­6.

Kapur V.K., Auckley D.H., Chowdhuri S. et al. Clinical Practice Guideline for Diagnostic Testing for Adult Obstructive Sleep Apnea: An American Academy of Sleep Medicine Clinical Practice Guideline // Journal of Clinical Sleep Medicine. — 2017. — 13 (03). — P. 479 — 504. doi: 10.5664/jcsm.6506.

Kasai T., Arcand J., Allard J.P. et al. Relationship Between Sodium Intake and Sleep Apnea in Patients With Heart Failure // Journal of the American College of Cardiology. — 2011. — 58 (19). — P. 1970 — 1974. doi: 10.1016/j.jacc.2011.08.012.

Kim C.W., Chang Y., Sung E. et al. Sleep duration and quality in relation to chronic kidney disease and glomerular hyperfiltration in healthy men and women // PLoS One. — 2017. — 12 (4). doi: 10.1371/journal.pone.0175298.

Kohler M., Ayers L., Pepperell J.C. et al. Effects of continuous positive airway pressure on systemic inflammation in patients with moderate to severe obstructive sleep apnoea // Thorax. — 2008. — 64 (1). — P. 67 — 73. doi: 10.1136/thx.2008.097931.

Krasnokutsky S., Romero A.G., Bang D. et al. Impaired arterial responsiveness in untreated gout patients compared with healthy non­gout controls: association with serum urate and C­reactive protein // Clinical Rheumatology. — 2018. — 37 (7). — P. 1903 — 1911. doi: 10.1007/s10067­018­4029­y.

Landis R.C., Yagnik D.R., Florey O. et al. Safe disposal of inflammatory monosodium urate monohydrate crystals by differentiated macrophages // Arthritis & Rheumatism. — 2002. — 46 (11). — P. 3026 — 3033. doi: 10.1002/art.10614.

Mclean L., Becker M. A. Etiology and pathogenesis of gout // Rheumatology. — 2011. — doi: 10.1016/b978­0­323­06551­1.00183­4.

Muraki I., Tanigawa T., Yamagishi K. et al. Nocturnal intermittent hypoxia and C reactive protein among middle­aged community residents: a cross­sectional survey // Thorax. — 2010. — 65 (6). — P. 523 — 527. doi: 10.1136/thx.2009.128744.

Nagao H., Nishizawa H., Tanaka Y. et al. Hypoxanthine Secretion from Human Adipose Tissue and its Increase in Hypoxia // Obesity. — 2018. — 26 (7). — P. 1168 — 1178. doi: 10.1002/oby.22202.

Pallayova M., Steele K.E., Magnuson T. H. et al. Sleep apnea predicts distinct alterations in glucose homeostasis and biomarkers in obese adults with normal and impaired glucose metabolism // Cardiovascular Diabetology. — 2010. — 9 (1). — P. 83. doi: 10.1186/1475­2840­9­83.

Papanas N., Steiropoulos T., Maltezos T. et al. HbA1c Is associated with severity of obstructive sleep apnea syndrome in nondiabetic men // Vascular Health and Risk Management. — 2009. — 751. https://doi.org/10.2147/vhrm.s7057.

Perez­Ruiz F., Becker M. Inflammation: a possible mechanism for a causative role of hyperuricemia/gout in cardiovascular disease // Current Medical Research and Opinion. — 2015. — 31 (sup2), 9 — 14. doi: 10.1185/03007995.2015.1087980.

Redline S., Storfer­Isser A., Rosen C.L. et al. Association between metabolic syndrome and sleep­disordered breathing in adolescents // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. — 2007. — 176 (4). — P. 401 — 408. doi: 10.1164/rccm.200703­375oc.

Saito Y., Hanaoka S., Fukumizu M. et al. Polysomnographic studies of Lesch­Nyhan syndrome // Brain and Development. 1998. — 20 (8), 579 — 585. doi: 10.1016/s0387­7604 (98)00052­7.

Sannasi L. Impact of obstructive sleep apnoea on blood glucose control and pulmonary functions in type 2 diabetes mellitus // Journal of Medical Science And Clinical Research. — 2019. — 7 (9). doi: 10.18535/jmscr/v7i9.33.

Shi T.T., Min M., Sun C. et al. A meta­analysis of the association between gout, serum uric acid level, and obstructive sleep apnea // Sleep and Breathing. — 2019. — 23 (4). — P. 1047 — 1057. doi: 10.1007/s11325­019­01827­1.

Singh J.A., Cleveland JD. Gout and the risk of incident obstructive sleep apnea in adults 65 years or older: an observational study // Journal of Clinical Sleep Medicine. — 2018. — 14 (09). — P. 1521 — 1527. doi: 10.5664/jcsm.7328.

Steiropoulos P., Papanas N., Nena E. et al. Inflammatory markers in middle­aged obese subjects: does obstructive sleep apnea syndrome play a role? // Mediators of Inflammation. — 2010. — 2010. — P. 1 — 6. doi: 10.1155/2010/675320.

Tasali E., Ip M. S. Obstructive sleep apnea and metabolic syndrome: alterations in glucose metabolism and inflammation // Proceedings of the American Thoracic Society. 2008. — 5 (2). — P. 207 — 217. doi: 10.1513/pats.200708­139mg.

Toraldo D.M., Benedetto M.D., Scoditti E. et al. Obstructive sleep apnea syndrome: coagulation and treatment with continuous positive airway pressure // Sleep and Breathing. — 2015. — 20 (2). — P. 457 — 465. doi: 10.1007/s11325­015­1227­6.

Vale J., Manuel P., Oliveira E. et al. Obstructive sleep apnea and diabetes mellitus // Revista Portuguesa De Pneumologia (English Edition). — 2015. — 21 (2). — P. 55 — 60. doi: 10.1016/j.rppnen.2014.07.005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-18

Номер

Розділ

Точка зору