DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-75

Сучасні фітотерапевтичні підходи до вдосконалення комплексного лікування хворих з явищами синдрому подразненого кишечника та дисбіозу в контексті коморбідних процесів (огляд літератури та власні дослідження)

O. I.  Voloshyn, L. O.  Voloshyna, V. L.  Vasiuk, M. V.  Patratiy

Анотація


Мета — висвітлити нові відомості про механізми виникнення синдрому подразненого кишечника (СПК) і дисбіозу кишечника (ДК) у разі коморбідності та можливості вдосконалення їх комплексного лікування з використанням полікомпонентних рослинних лікарських засобів.
Матеріали та методи. Здійснено науковий пошук у сучасних друкованих виданнях та наукових базах, Державному реєстрі лікарських засобів України. Наведено результати власних досліджень з використанням полікомпонентних рослинних лікарських засобів при СПК і ДК.
Результати. Сучасні наукові дані свідчать про патогенетичну роль мікрофлори кишечника у виникненні найпоширеніших захворювань внутрішніх органів та взаємний несприятливий вплив інших дигестивних та екстрадигестивних коморбідних захворювань на вияви, перебіг та результати лікування СПК і ДК у віковому аспекті. Коморбідність, кількість якої зростає з віком, міжсистемно і клінічно вираженіша, поглиблює та ускладнює патогенетичні взаємозв’язки із СПК і ДК та потребує доповнень до загальновизнаних принципів лікування СПК і ДК з урахуванням патогенетичної картини в системі травлення, а також судинних та імунологічних порушень. Автори на підставі аналізу літератури з фітотерапії та фармацевтичного ринку України апробували на великому контингенті хворих (n = 680) із СПК, ДК та коморбідними процесами чотири полікомпонентні фітозасоби з різнонаправленими механізмами диференційованої дії відповідно до виявлених клінічно-вікових коморбідних порушень. Досягнуто поліпшення загальних результатів комплексного лікування хворих у вигляді прискорення регресу клінічних виявів хвороб, зменшення частоти рецидивів, подовження тривалості ремісій.
Висновки. Слід ураховувати патогенетичні особливості формування СПК і ДК в осіб молодого, зрілого, літнього та старечого віку з наявністю вікових коморбідних процесів щодо клінічної картини, судинно-метаболічного, імунологічного стану та прогнозу. Для підвищення ефективності лікування слід додатково до існуючих стандартів лікування призначати полікомпонентні рослинні лікарські засоби з різноспрямованими системними механізмами дії.

Ключові слова


синдром подразненого кишечника; дисбіоз кишечника; коморбідні захворювання; лікування; полікомпонентні лікарські засоби.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Анохина Г. А., Харченко Н. В. Роль кишечной микрофлоры в норме и при патологии // Здоров’я України. — 2007. — № 7 (1). — С. 12 — 14.

Борщ С. К. Комбінована терапія порушень мікробіоценозів для профілактики і лікування синдрому подразненого кишечника та інших захворювань // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 2. — С. 75 — 83.

Волошин О. І., Васюк В. Л., Волошина Л. О., Малкович Н. М., Сенюк Б. П., Глубоченко О. В. Основи фітотерапії і гомеопатії. Вид. друге. — Чернівці: Місто, 2017. — 608 с.

Волошин О. І., Гарник Т. П., Волошина Л. О., Сенюк Б. П. Особ­ливості фітотерапії в комплексному лікуванні і реабілітації хворих з явищами синдрому подразненого кишечника та дисбіозу (огляд літератури та власні дослідження) // Фітотерапія. Часопис. — 2013. — № 2. — С. 4 — 10.

Гарник Т. П., Фролов В. М., Круглова О. В., Петрищева В. О. Ефективність сучасного комбінованого фітозасобу ентобану при лікуванні хворих з кишковим дисбіозом та синдромом подразненого кишечника та його вплив на процеси ліпопероксидацїї // Фітотерапія. Часопис. — 2010. — № 2. — С. 32 — 38.

Губська О. Ю., Кузмінець А.А, Коляда О. К. та ін. Стан кишкового мікробіому в пацієнтів з остеоартритом // Сучасна гастроентерол. — 2019. — № 5. — С. 18 — 25. dоі: https://doi.org/10.30978/MG­2019­5­18.

Звягинцева Т.Д, Чернобай А. И. Механизмы развития синдрома раздраженного кишечника и лечение абдоминальной боли в свете Римских критериев IV / Т // Сучасна гастроентерол. — 2018. — № 4. — С. 74 — 82. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_4_13.

Звягинцева Т. Д., Чернобай А. И. Функциональные заболевания органов пищеварения и их сочетание в свете современных представлений: от патогенеза до лечения // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 61 — 72.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник / За ред. акад. А. М. Гродзінського. — К.: УРЕ, 1991. — 543 с.

Паньків В. І., Юзвенко Т. Ю. Взаємозв’язок субклінічної дисфункції щитоподібної залози і метаболічного синдрому // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. — 2017. — № 2. — С. 39 — 43. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2017_2_7.

Пасічна І. О., Вдовиченко В. І. Сучасні уявлення про гендерні та вікові особливості синдрому подразненого кишечника // Сучасна гастроентерол. — 2019. — № 6. — С. 68 — 73. doi: https://doi.org/10.30978/MG­2019­6­68.

Пирс С., Разви С. Субклинический гипотиреоз: практические рекомедации // Thyroid. intern. — 2012. — № 1. — С. 3 — 10.

Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под ред. О. Я. Бабака, Н. В. Харченко. — Изд. третье. К., 2010. — С. 160 — 190.

Скрипник І. М., Криворучко І. Г., Гопко О. Ф., Приходько Н. П. Сучасні можливості корекції вісцеральної гіперчутливості у хворих на синдром подразненого кишечника // Сучасна гастроентерол. — 2020. — № 2. — С. 37 — 44. doi: https://doi.org/10.30978/MG­2020­2­37.

Стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я в галузі народної медицини на 2014 — 2023 рр.» — ВООЗ, Женева­Гонконг, 2013. — 80 с.

Ткач С. М., Дорофеев А. Э., Сизенко А. К., Купчик Л. М. Роль кишечной микробиоты и питания при синдроме раздраженной кишки // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 2. — С. 96 — 105. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_2_13.

Ткач С. М., Пучков К. С., Сизенко А. К. Кишечная микрофлора в норме и патологии. Современные подходы к диагностике и корекции кишечного дисбиоза / К: ООО «Твіста ЛТД», 2014. — 147 с.

Фадеенко Г. Д., Гриднев А. Е., Дубров К. Ю. Новые направления в лечении синдрома раздраженного кишечника: акцент на микробиоз // Сучасна гастроентерол. — 2018. — № 6 (104). — С. 56 — 61. doi: 10.30978/MG­2018­6­56.

Фадєєнко Г. Д., Несен А. О. Коморбідність і інтегративна роль терапії внутрішніх органів // Укр. терапевт. журн. — 2015. — № 2. — С. 7 — 15.

Alammar N., Wang L., Saberi B., Nanavati J., Holtmann G., Shinohara R. T., Mullin G. E. The impact of peppermint oil on the irritable bowel syndrome: a meta­analysis of the pooled clinical data // BMC Complement Altern Med. — 2019. Jan. 17. — N 19 (1). — Р. 21. doi: 10.1186/s12906­018­2409­0.

Baumler S., Heilpflanzen: Praxis Heute / München: Urban@Fisher, 2007. — 989 s.

Botschuijver S., Roeselers G., Levin E. et al. Intestinal Fungal Dysbiosis Is Associated With Visceral Hypersensitivity in Patients With Irritable Bowel Syndrome and Rats // Gastroenterology. — 2017. Oct. — N 153 (4). — Р. 1026 — 1039. doi: 10.1053/j.gastro.2017.06.004. Epub 2017 Jun 15. PMID: 28624575.

Buono J. L., Carson R. T., Flores N. M. Health­related quality of life, work productivity, and indirect costs among patients with irritable bowel syndrome with diarrhea // Health Qual Life Outcomes. — 2017. — N 15 (1). — Р. 35. Published 2017 Feb 14. doi: 10.1186/s12955­017­0611­2.

Bleau C., Karelis A. D., St­Pierre D. H., Lamontagne L. Crosstalk between intestinal microbiota, adipose tissue and skeletal muscle as an early event in systemic low­grade inflammation and the development of obesity and diabetes // Diabetes Metab Res. Rev. — 2015. — N 31 (6). — Р. 545 — 561. doi: 10.1002/dmrr.2617. Epub 2014 Dec 8. PMID: 25352002.

Drossman D. A. Improving the treatment of irritable bowel syndrome with the Rome IV multidimensional clinical profile // Gastroenterology and Hepatology. — 2017. — N 13. — Р. 694 — 696.

Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV­Functional GI Disorders: Disorders of Gut­Brain Interaction // Gastroenterology. — 2016. — N 150 (6). — Р. 1257 — 1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035. PMID: 27147121.

Endo Y., Shoji T., Fukudo S. Epidemiology of irritable bowel syndrome // Ann. Gastroenterol. — 2015. — N 28 (2). — Р. 158 — 159.

Johnsen P. H., Hilpüsch F., Cavanagh J. P., Leikanger I. S., Kolstad C., Valle P. C., Goll R. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate­to­severe irritable bowel syndrome: a double­blind, randomised, placebo­controlled, parallel­group, single­centre trial // Lancet. — Gastroenterol. Hepatol. — 2018. — N 3 (1). — Р. 17 — 24. doi: 10.1016/S2468­1253 (17)30338­2. Epub 2017 Nov 1. PMID: 29100842.

Keely S., Walker M. M., Marks E., Talley N. J. Immune dysregulation in the functional gastrointestinal disorders // Eur. // J. Clin. Invest. — 2015. — N 45 (12). — Р. 1350 — 1359. doi: 10.1111/eci.12548. Epub 2015 Nov 9. PMID: 26444549.

Kim Y. S., Kim N. Sex­Gender Differences in Irritable Bowel Syndrome // J. Of Neurogastroenterol. and Motil. — 2018. — N 24 (4). — Р. 544 — 558. doi: 10.5056/jnm18082. PMID: 30347934. — PMCID: PMC6175559.

Martin C. R., Osadchiy V., Kalani A., Mayer E. A. The Brain­Gut­Microbiome Axis // Cell. Mol. Gastroenterol. Hepatol. — 2018. — N 6 (2). — Р. 133 — 148. doi: 10.1016/j.jcmgh.2018.04.003.

Mukhtar K., Nawaz H., Abid S. Functional gastrointestinal disorders and gut­brain axis: What does the future hold? // World J. Gastroenterol. — 2019. — N 25 (5). — Р. 552 — 566. doi: 10.3748/wjg.v25.i5.552.

Ohman L., Simrén M. Intestinal microbiota and its role in irritable bowel syndrome (IBS) // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2013. — N 15 (5). — Р. 323. doi: 10.1007/s11894­013­0323­7.

Rajilić­Stojanović M., Jonkers D. M., Salonen A. et al. Intestinal microbiota and diet in IBS: causes, consequences, or epiphenomena? // Am. J. Gastroenterol. — 2015. — N 110 (2). — Р. 278 — 287. doi: 10.1038/ajg.2014.427.

Schott E. M., Farnsworth C. W. Grier A. et al. Targeting the gut microbiote to treat the osteoarthritis of obesity // JCI Insight. — 2018. — Vol. 3, N8. — Р. 95997. doi: 10.1172/jci.insight.95997.

Syer S. D., Blackler R. W., Martin R. et al. NSAID enteropathy and bacteria: a complicated relationship // J. of Gastroenterol. — 2015. — Vol. 50, N4. — P. 387 — 393.

Shanahan F., Quigley E. M. Manipulation of the microbiota for treatment of IBS and IBD­challenges and controversies // Gastroenterology. — 2014. — N 146 (6). — Р. 1554 — 1563. doi: 10.1053/j.gastro.2014.01.050.

Vieira S. M., Pagovich O. E., Kriegel M. A. Diet, microbiota and autoimmune diseases // Lupus. — 2014. — N 23 (6). — Р. 518 — 526. doi: 10.1177/0961203313501401.




© Український терапевтичний журнал, 2021
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2021