Сучасні фітотерапевтичні підходи до вдосконалення комплексного лікування хворих з явищами синдрому подразненого кишечника та дисбіозу в контексті коморбідних процесів (огляд літератури та власні дослідження)

Автор(и)

  • O. I.  Voloshyn Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
  • L. O.  Voloshyna Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
  • V. L.  Vasiuk Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
  • M. V.  Patratiy Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-75

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, дисбіоз кишечника, коморбідні захворювання, лікування, полікомпонентні лікарські засоби.

Анотація

Мета — висвітлити нові відомості про механізми виникнення синдрому подразненого кишечника (СПК) і дисбіозу кишечника (ДК) у разі коморбідності та можливості вдосконалення їх комплексного лікування з використанням полікомпонентних рослинних лікарських засобів.
Матеріали та методи. Здійснено науковий пошук у сучасних друкованих виданнях та наукових базах, Державному реєстрі лікарських засобів України. Наведено результати власних досліджень з використанням полікомпонентних рослинних лікарських засобів при СПК і ДК.
Результати. Сучасні наукові дані свідчать про патогенетичну роль мікрофлори кишечника у виникненні найпоширеніших захворювань внутрішніх органів та взаємний несприятливий вплив інших дигестивних та екстрадигестивних коморбідних захворювань на вияви, перебіг та результати лікування СПК і ДК у віковому аспекті. Коморбідність, кількість якої зростає з віком, міжсистемно і клінічно вираженіша, поглиблює та ускладнює патогенетичні взаємозв’язки із СПК і ДК та потребує доповнень до загальновизнаних принципів лікування СПК і ДК з урахуванням патогенетичної картини в системі травлення, а також судинних та імунологічних порушень. Автори на підставі аналізу літератури з фітотерапії та фармацевтичного ринку України апробували на великому контингенті хворих (n = 680) із СПК, ДК та коморбідними процесами чотири полікомпонентні фітозасоби з різнонаправленими механізмами диференційованої дії відповідно до виявлених клінічно-вікових коморбідних порушень. Досягнуто поліпшення загальних результатів комплексного лікування хворих у вигляді прискорення регресу клінічних виявів хвороб, зменшення частоти рецидивів, подовження тривалості ремісій.
Висновки. Слід ураховувати патогенетичні особливості формування СПК і ДК в осіб молодого, зрілого, літнього та старечого віку з наявністю вікових коморбідних процесів щодо клінічної картини, судинно-метаболічного, імунологічного стану та прогнозу. Для підвищення ефективності лікування слід додатково до існуючих стандартів лікування призначати полікомпонентні рослинні лікарські засоби з різноспрямованими системними механізмами дії.

Біографії авторів

O. I.  Voloshyn, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

О. І. Волошин

L. O.  Voloshyna, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

Л. О. Волошина

V. L.  Vasiuk, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

В. Л. Васюк

M. V.  Patratiy, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

М. В. Патратій

Посилання

Анохина Г. А., Харченко Н. В. Роль кишечной микрофлоры в норме и при патологии // Здоров’я України. — 2007. — № 7 (1). — С. 12 — 14.

Борщ С. К. Комбінована терапія порушень мікробіоценозів для профілактики і лікування синдрому подразненого кишечника та інших захворювань // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 2. — С. 75 — 83.

Волошин О. І., Васюк В. Л., Волошина Л. О., Малкович Н. М., Сенюк Б. П., Глубоченко О. В. Основи фітотерапії і гомеопатії. Вид. друге. — Чернівці: Місто, 2017. — 608 с.

Волошин О. І., Гарник Т. П., Волошина Л. О., Сенюк Б. П. Особ­ливості фітотерапії в комплексному лікуванні і реабілітації хворих з явищами синдрому подразненого кишечника та дисбіозу (огляд літератури та власні дослідження) // Фітотерапія. Часопис. — 2013. — № 2. — С. 4 — 10.

Гарник Т. П., Фролов В. М., Круглова О. В., Петрищева В. О. Ефективність сучасного комбінованого фітозасобу ентобану при лікуванні хворих з кишковим дисбіозом та синдромом подразненого кишечника та його вплив на процеси ліпопероксидацїї // Фітотерапія. Часопис. — 2010. — № 2. — С. 32 — 38.

Губська О. Ю., Кузмінець А.А, Коляда О. К. та ін. Стан кишкового мікробіому в пацієнтів з остеоартритом // Сучасна гастроентерол. — 2019. — № 5. — С. 18 — 25. dоі: https://doi.org/10.30978/MG­2019­5­18.

Звягинцева Т.Д, Чернобай А. И. Механизмы развития синдрома раздраженного кишечника и лечение абдоминальной боли в свете Римских критериев IV / Т // Сучасна гастроентерол. — 2018. — № 4. — С. 74 — 82. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_4_13.

Звягинцева Т. Д., Чернобай А. И. Функциональные заболевания органов пищеварения и их сочетание в свете современных представлений: от патогенеза до лечения // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 61 — 72.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник / За ред. акад. А. М. Гродзінського. — К.: УРЕ, 1991. — 543 с.

Паньків В. І., Юзвенко Т. Ю. Взаємозв’язок субклінічної дисфункції щитоподібної залози і метаболічного синдрому // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. — 2017. — № 2. — С. 39 — 43. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2017_2_7.

Пасічна І. О., Вдовиченко В. І. Сучасні уявлення про гендерні та вікові особливості синдрому подразненого кишечника // Сучасна гастроентерол. — 2019. — № 6. — С. 68 — 73. doi: https://doi.org/10.30978/MG­2019­6­68.

Пирс С., Разви С. Субклинический гипотиреоз: практические рекомедации // Thyroid. intern. — 2012. — № 1. — С. 3 — 10.

Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под ред. О. Я. Бабака, Н. В. Харченко. — Изд. третье. К., 2010. — С. 160 — 190.

Скрипник І. М., Криворучко І. Г., Гопко О. Ф., Приходько Н. П. Сучасні можливості корекції вісцеральної гіперчутливості у хворих на синдром подразненого кишечника // Сучасна гастроентерол. — 2020. — № 2. — С. 37 — 44. doi: https://doi.org/10.30978/MG­2020­2­37.

Стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я в галузі народної медицини на 2014 — 2023 рр.» — ВООЗ, Женева­Гонконг, 2013. — 80 с.

Ткач С. М., Дорофеев А. Э., Сизенко А. К., Купчик Л. М. Роль кишечной микробиоты и питания при синдроме раздраженной кишки // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 2. — С. 96 — 105. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_2_13.

Ткач С. М., Пучков К. С., Сизенко А. К. Кишечная микрофлора в норме и патологии. Современные подходы к диагностике и корекции кишечного дисбиоза / К: ООО «Твіста ЛТД», 2014. — 147 с.

Фадеенко Г. Д., Гриднев А. Е., Дубров К. Ю. Новые направления в лечении синдрома раздраженного кишечника: акцент на микробиоз // Сучасна гастроентерол. — 2018. — № 6 (104). — С. 56 — 61. doi: 10.30978/MG­2018­6­56.

Фадєєнко Г. Д., Несен А. О. Коморбідність і інтегративна роль терапії внутрішніх органів // Укр. терапевт. журн. — 2015. — № 2. — С. 7 — 15.

Alammar N., Wang L., Saberi B., Nanavati J., Holtmann G., Shinohara R. T., Mullin G. E. The impact of peppermint oil on the irritable bowel syndrome: a meta­analysis of the pooled clinical data // BMC Complement Altern Med. — 2019. Jan. 17. — N 19 (1). — Р. 21. doi: 10.1186/s12906­018­2409­0.

Baumler S., Heilpflanzen: Praxis Heute / München: Urban@Fisher, 2007. — 989 s.

Botschuijver S., Roeselers G., Levin E. et al. Intestinal Fungal Dysbiosis Is Associated With Visceral Hypersensitivity in Patients With Irritable Bowel Syndrome and Rats // Gastroenterology. — 2017. Oct. — N 153 (4). — Р. 1026 — 1039. doi: 10.1053/j.gastro.2017.06.004. Epub 2017 Jun 15. PMID: 28624575.

Buono J. L., Carson R. T., Flores N. M. Health­related quality of life, work productivity, and indirect costs among patients with irritable bowel syndrome with diarrhea // Health Qual Life Outcomes. — 2017. — N 15 (1). — Р. 35. Published 2017 Feb 14. doi: 10.1186/s12955­017­0611­2.

Bleau C., Karelis A. D., St­Pierre D. H., Lamontagne L. Crosstalk between intestinal microbiota, adipose tissue and skeletal muscle as an early event in systemic low­grade inflammation and the development of obesity and diabetes // Diabetes Metab Res. Rev. — 2015. — N 31 (6). — Р. 545 — 561. doi: 10.1002/dmrr.2617. Epub 2014 Dec 8. PMID: 25352002.

Drossman D. A. Improving the treatment of irritable bowel syndrome with the Rome IV multidimensional clinical profile // Gastroenterology and Hepatology. — 2017. — N 13. — Р. 694 — 696.

Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV­Functional GI Disorders: Disorders of Gut­Brain Interaction // Gastroenterology. — 2016. — N 150 (6). — Р. 1257 — 1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035. PMID: 27147121.

Endo Y., Shoji T., Fukudo S. Epidemiology of irritable bowel syndrome // Ann. Gastroenterol. — 2015. — N 28 (2). — Р. 158 — 159.

Johnsen P. H., Hilpüsch F., Cavanagh J. P., Leikanger I. S., Kolstad C., Valle P. C., Goll R. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate­to­severe irritable bowel syndrome: a double­blind, randomised, placebo­controlled, parallel­group, single­centre trial // Lancet. — Gastroenterol. Hepatol. — 2018. — N 3 (1). — Р. 17 — 24. doi: 10.1016/S2468­1253 (17)30338­2. Epub 2017 Nov 1. PMID: 29100842.

Keely S., Walker M. M., Marks E., Talley N. J. Immune dysregulation in the functional gastrointestinal disorders // Eur. // J. Clin. Invest. — 2015. — N 45 (12). — Р. 1350 — 1359. doi: 10.1111/eci.12548. Epub 2015 Nov 9. PMID: 26444549.

Kim Y. S., Kim N. Sex­Gender Differences in Irritable Bowel Syndrome // J. Of Neurogastroenterol. and Motil. — 2018. — N 24 (4). — Р. 544 — 558. doi: 10.5056/jnm18082. PMID: 30347934. — PMCID: PMC6175559.

Martin C. R., Osadchiy V., Kalani A., Mayer E. A. The Brain­Gut­Microbiome Axis // Cell. Mol. Gastroenterol. Hepatol. — 2018. — N 6 (2). — Р. 133 — 148. doi: 10.1016/j.jcmgh.2018.04.003.

Mukhtar K., Nawaz H., Abid S. Functional gastrointestinal disorders and gut­brain axis: What does the future hold? // World J. Gastroenterol. — 2019. — N 25 (5). — Р. 552 — 566. doi: 10.3748/wjg.v25.i5.552.

Ohman L., Simrén M. Intestinal microbiota and its role in irritable bowel syndrome (IBS) // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2013. — N 15 (5). — Р. 323. doi: 10.1007/s11894­013­0323­7.

Rajilić­Stojanović M., Jonkers D. M., Salonen A. et al. Intestinal microbiota and diet in IBS: causes, consequences, or epiphenomena? // Am. J. Gastroenterol. — 2015. — N 110 (2). — Р. 278 — 287. doi: 10.1038/ajg.2014.427.

Schott E. M., Farnsworth C. W. Grier A. et al. Targeting the gut microbiote to treat the osteoarthritis of obesity // JCI Insight. — 2018. — Vol. 3, N8. — Р. 95997. doi: 10.1172/jci.insight.95997.

Syer S. D., Blackler R. W., Martin R. et al. NSAID enteropathy and bacteria: a complicated relationship // J. of Gastroenterol. — 2015. — Vol. 50, N4. — P. 387 — 393.

Shanahan F., Quigley E. M. Manipulation of the microbiota for treatment of IBS and IBD­challenges and controversies // Gastroenterology. — 2014. — N 146 (6). — Р. 1554 — 1563. doi: 10.1053/j.gastro.2014.01.050.

Vieira S. M., Pagovich O. E., Kriegel M. A. Diet, microbiota and autoimmune diseases // Lupus. — 2014. — N 23 (6). — Р. 518 — 526. doi: 10.1177/0961203313501401.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-18

Номер

Розділ

Огляди