Обґрунтування застосування пентоксифіліну в комплексній терапії COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-48Ключові слова:
пентоксифілін, «Вазитрен», «цитокіновий шторм», COVID-19, метилксантини.Анотація
Під час пандемії COVID-19 світове наукове співтовариство шукає ефективні та якісні засоби боротьби з вірусом та його ускладненнями. Досі немає вірус-специфічних методів лікування COVID-19. Основні види лікування — терапія, яка підтримує або контролює перебіг хвороби. Тому профілактика — кращий метод боротьби з передачею інфекції. У зв’язку з цим вчені звернули увагу на препарат пентоксифілін — похідне метилксантину, яке використовують протягом останніх трьох десятиліть для лікування переміжної кульгавості. В клінічних дозах (максимальна добова доза — 1200 мг) поліпшує реологічні властивості крові: зменшує в’язкість плазми крові переважно за рахунок зниження рівня фібриногену в плазмі, збільшує розтяжність еритроцитів і пригнічення агрегації еритроцитів, зменшує агрегацію тромбоцитів, підвищує фільтрованість крові за рахунок пригнічення активації нейтрофілів. Вірусні інфекції зазвичай пов’язані з постійним утворенням окиснених продуктів. COVID-19 не є винятком. Аналіз осіб, які померли від інфекцій SARS-CoV, виявив масове утворення окиснених фосфоліпідів (OxPL) у всіх тяжких випадках гострого ураження легень (ALI). Пентоксифілін, виявляючи антиоксидантні та протизапальні властивості, відновлює рівень глутатіону, підтримує життєздатність мітохондрій, пригнічує вироблення фактора некрозу пухлин α, зберігає функції ендотелію судин, що скорочує тривалість перебування в лікарні і зокрема у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, зменшує частоту поліорганних дисфункцій, час штучної вентиляції легень та рівень смертності. У наукових публікаціях зазначено, що пентоксифілін володіє протизапальною, антиоксидантною, імуномодулювальною і противірусною дією, а також позитивно впливає на полегшення респіраторних симптомів, що можна розглядати як ад’ювантне лікування пацієнтів з COVID-19. Крім того, пентоксифілін можна застосовувати при лікуванні тромботичних ускладнень у разі тяжкого перебігу COVID-19.Посилання
Бицадзе В. О., Хизроева Д. Х., Макацария А. Д. COVID19, септический шок и синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови. Часть 2 // Annals of the Russian Academy of Medical Sciences. — 2020. — Vol. 75 (3). — P. 214 — 225.
Armstrong M Jr., Needham D, Hatchell DL. et al. Effect of pentoxifylline on the flow of polymorphonuclear leukocytes through a model capillary // Angiology. — 1990. — Vol. 41. — P. 253 — 262.
Atamas S. P., Chapoval S. P., Keegan A. D. Cytokines in chronic respiratory diseases // F1000Prime Rep. — 2013. — N 5. — P. 1 — 12.
Bektas A., Schurman S. H., GonzalezFreire M. et al. Ageassociated changes in human CD4 (+) T cells point to mitochondrial dysfunction consequent to impaired autophagy // Aging. — 2019. — Vol. 11. — P. 9234 — 9263.
Beyreder J. Treatment of acute cerebrovascular insufficiency // Eur. Neurol. — 1983. — Vol. 22. — P. 116 — 123.
Ciuffetti G., Mercuri M., Lombardini R. et al. Stable angina pectoris and controlled ischemia: what causes the abnormalities in whole blood filterability? // Am. Heart J. — 1990. — Vol. 119. — P. 54 — 58.
Ciuffetti G., Mercuri M., Ott C. et al. Use of pentoxifylline as an inhibitor of free radical generation in peripheral vascular disease. Results of a doubleblind placebocontrolled study // Eur. // J. Clin. Pharmacol. — 1991. — Vol. 41. — P. 511 — 515.
Conti P., Ronconi G., Caraffa A. Induction of proInflammatory cytokines (IL1 and IL6) and lung inflammation by coronavirus19 (COVI — 19 or SARSCoV2^ Antiinflammatory strategies // J. Biol. Regul. Homeost. Agents. — 2020. — Vol. 34. — P. 1.
De la Rica R. COVID19: In the eye of the cytokine storm // Immunol. — 2020 Sept 24.
Du J. Effects of pentoxifylline on nonalcoholic fatty liver disease: A metaanalysis // World J. Gastroenterol. — 2014 Jan 14. — Vol. 20 (2). — P. 569 — 577.
Faezeh Monji Can pentoxifylline and similar xanthine derivatives find a niche in COVID19 therapeutic strategies? A ray of hope in the midst of the pandemic // // Eur. J. Pharmacol. — . — 2020. — Nov 15. — Vol. 887. — 173561.
Franceschi C., Garagnani P., Parini P., Giuliani C., Santoro A. Inflammaging: a new immunemetabolic viewpoint for agerelated diseases // Nat. Rev. Endocrinol. — 2018. — Vol. 14. — P. 576 — 590.
Guan W. J., Ni Z. Y., Hu Y. et al. Clinical characteristics of coronavirus disease 2019 in China // N. Engl. J. Med. — 2020. — Vol. 382. — P. 1708 — 1720.
Harris E. S., Schulzke M., Patole S. K. Pentoxifylline in preterm neonates: A systematic review // Paediatr. Drugs. — 2010. — Vol. 12. — P. 301 — 311.
Huang C., Wang Y., Li X. et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China // Lancet. — 2020. — Vol. 395. — P. 497 — 506.
Imai Y., Kuba K., Neely G. G. et al. Identification of oxidative stress and Tolllike receptor 4 signaling as a key pathway of acute lung injury // Cell. — 2008. — Vol. 133. — P. 235 — 249.
Joob B., Wiwanitkit V. COVID19 can present with a rash and be mistaken for dengue // J. Am. Acad. Dermatol. — 2020. — Vol. 82. — P. 177.
Kreth S., Ledderose C., Luchting B., Weis F., Thiel M. Immunomodulatory properties of pentoxifylline are mediated via adenosinedependent pathways // Shock. — 2010. — Vol. 34, N 1. — P. 10 — 16.
Martín J. F., Jiménez J. L., Ángeles MuńozFernández M. Pentoxifylline and severe acute respiratory syndrome SR (SARS): a drug to be considered // Med. Sci. Monit. — 2003. — Vol. 9 (6). — P. SR41 — 46.
McCarty M. F.., O’Keefe JH., DiNicolantonio J. J. Pentoxifylline for vascular health: a brief review of the literature. https://openheart // BMJ.com/content/3/1/e000365#ref4.
Nicholls J., Dong X. P., Jiang G., Peiris M. SARS: Clinical virology and pathogenesis // Respirology. — 2003. — N 8. — P. 6 — 8.
Ott E., Lechner H., Fazekas F. Hemorheological effects of pentoxifylline on disturbed flow behavior of blood in patients with cerebrovascular insufficiency // Eur. Neurol. — 1983. — Vol. 22 (suppl. 1). — P. 105 — 107.
Pammi M., Haque K. N. Pentoxifylline for the treatment of sepsis and necrotizing enterocolitis in neonates // Cochrane Database Syst. Rev. — 2015. — N 3. — 004205.
Peiris J. S., Chu C. M., Cheng V. C. et al. Clinical progression and viral load in a community outbreak of coronavirusassociated SARS pneumonia: a prospective study // Lancet. — 2003. — N 361. — P. 1767 — 1772.
Perego M. A., Sergio G., Artale F. et al. Haemorrheological improvement by pentoxifylline in patients with peripheral arterial occlusive disease // Curr. Med. Res. Opin. — 1986. — Vol. 10. — P. 135 — 138.
Poulakis N., Androutsos G., Kazi D. et al. The differential effect of pentoxifylline on cytokine production by alveolar macrophages and its clinical implications // Respir. Med. — 1999. — Vol. 93. — P. 52 — 57.
Qin C., Zhou L., Hu Z. et al. Dysregulation of immune response in patients with Coronavirus 2019 (COVID19) in Wuhan, China // Clin. Infect. Dis. — 2020 Jul 28. — Vol. 71 (15). — P. 762 — 768.
Seirafianpour F. Treatment of COVID19 with pentoxifylline: Could it be a potential adjuvant therapy? 30 May 2020.
Shabaan A. E., Nasef N., Shouman B. et al. Pentoxifylline therapy for lateonset sepsis in preterm infants: A randomized controlled trial // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2015. — Vol. 34. — P. 143 — 148.
Sybille Y., Reynolds H. Y. Macrophages and polymorphonuclear neutrophils in lung defense and injury // Am. Rev. Respir. Dis. — 1990. — Vol. 141. — P. 471 — 501.
Sitkovsky M. V., Lukashev D., Apasov S. et al. Physiological control of immune response and inflammatory tissue damage by hypoxiainducible factors and adenosine A2a receptors // Annu Rev. Immunol. — 2004. — Vol. 22. — P. 657 — 682.
Soto M. E., GuarnerLans V., SoriaCastro E. et al. Is antioxidant therapy a useful complementary measure for Covid19 treatment? An algorithm for its application // Medicina (Kaunas). — 2020 Aug. — Vol. 56 (8). — P. 386.
Speer E. M., Dowling D. J., Ozog L. S. et al. Pentoxifylline inhibits the production of inflammatory cytokines mediated by TLR and inflammasome in human blood with greater efficacy and potency in neonates // Pediatr. Res. — 2017. — Vol. 81. — P. 806 — 816.
Strano A., Davi G., Avellone G. et al. Doubleblind,
crossover study of the clinical efficacy and the hemorheological effects of pentoxifylline in patients with occlusive arterial disease of the lower limbs // Angiology. — 1984. — Vol. 35. — P. 459 — 466.
Wathelet M. G., Orr M., Frieman M. B., Baric R. S. Severe acute respiratory syndrome coronavirus evades antiviral signaling: role of nsp1 and rational design of an attenuated strain // J. Virol. — 2007. — Vol. 81. — P. 11620 — 11633.
Wen W. X., Lee S. Y., Siang R., Ry K. Repurposing pentoxifylline for the treatment of fibrosis: an overview // Adv. Ther. — 2017. — Vol. 34 (6). — P. 1245 — 1269.
Wu Y., Xu X., Chen Z. et al. Nervous system involvement after infection with COVID19 and other coronaviruses // Brain Behav Immun. — 2020. — Vol. 87. — P. 18 — 22.
Xose R. J., Manuel A. COVID19 cytokine storm: the interplay between inflammation and coagulation // Lancet. — Respir Med. — 2020. — N 8. — P. e46 — 47.
Ye M., Ren Y., Lv T. Encephalitis as a clinical manifestation of COVID19 // Brain Behav. Immun. — 2020. — S0889 — 1591. — P. 30465 — 30467.
Zhang C., Shi L., FuSheng W. Liver injury in COVID19: Management and challenges // Lancet. — Gastroenterol. Hepatol. — 2020. — Vol. 5. — P. 428 — 430.
