Гендерні особливості впливу комбінованої антигіпертензивної терапії на основі телмісартану на динаміку показників добового профілю артеріального тиску

Автор(и)

  • L. V. Rasputina Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • D. V. Didenko Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-41

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, добовий амбулаторний моніторинг артеріального тиску, антигіпертензивні препарати, телмісартан, комбінована терапія, гендерні особливості.

Анотація

Мета — оцінити особливості впливу телмісартану у складі комбінованої антигіпертензивної терапії на добовий профіль артеріального тиску пацієнтів з гіпертонічною хворобою залежно від статі.
Матеріали та методи. В дослідження було залучено 50 пацієнтів з гіпертонічною хворобою, котрі отримували антигіпертензивну терапію і мали неконтрольований артеріальний тиск за результатами добового амбулаторного моніторингу артеріального тиску (ДАМАТ). Серед пацієнтів було 23 чоловіки (середній вік — (60,1 ± 2,7) року) та 27 жінок (середній вік — (64,4 ± 2,2) року). Пацієнтам виконано ДАМАТ до лікування та через 12 тиж терапії. Всі пацієнти до залучення в дослідження отримували комбіновану гіпотензивну терапію. Після виконання ДАМАТ блокатор ренін-ангіотензинової системи, який використовували до залучення в дослідження, замінено на телмісартан у дозі 40 — 80 мг.
Результати. Встановлено, що середньодобовий рівень систолічного артеріального тиску (САТ) через 12 тиж терапії статистично значущо знизився у чоловіків на 4,4 мм рт. ст., у жінок — на 6,3 мм рт. ст., середньодобовий рівень діастолічного артеріального тиску (ДАТ) — відповідно на 7,1 і 6,7 мм рт. ст., максимальний САТ у ранковий період — на 22,8 та 23,4 мм рт. ст., максимальний ДАТ у ранковий період — на 14,9 і 19,1 мм рт. ст., ранковий індекс САТ — на 41,5 і 41,8 %, ранковий індекс ДАТ — на 44,0 та 33,7 %.
Висновки. Через 12 тиж терапії з використанням телмісартану спостерігали статистично значуще зниження показників середньодобового САТ і ДАТ у чоловіків та жінок. Статистично значуще зниження САТ і ДАТ в активний період відзначено лише у чоловіків, а зниження САТ і ДАТ у пасивний період більш виражене у жінок. Виявлено позитивний вплив терапії із застосуванням телмісартану на показники ранкового профілю АТ у чоловіків та жінок: статистично значуще зниження максимальних ранкових САТ і ДАТ, на > 40 % — ранкового індексу САТ і ДАТ, а також величини ранкового підйому САТ і ДАТ.

Біографії авторів

L. V. Rasputina, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Л. В. Распутіна

D. V. Didenko, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Д. В. Діденко

Посилання

Свіщенко Є. П., Міщенко Л. А., Мхітарян Л. С. та ін. Метаболічні та органопротективні властивості телмісартану в пацієнтів з гіпертонічною хворобою // Артеріальна гіпертензія. — 2014. — № 6 (38). — С. 33 — 38.

Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Свіщенко Є. П. та ін. Відкрите клінічне дослідження антигіпертензивної ефективності генеричного препарату телмісартан (ХІПотел) або комбінації з S­амлодипіном (Семлопін) чи гідрохлортіазидом у ТЕРапії пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати дослідження ХІПСТЕР­АГ) // Артеріальна гіпертензія. — 2017. — № 1 (51). — С. 11 — 23.

Ding P. Y., Chu K. M., Chiang H. T. et al. A double­blind ambulatory blood pressure monitoring study of the efficacy and tolerability of once­daily telmisartan 40 mg in comparison with losartan 50 mg in the treatment of mild­to­moderate hypertension in Taiwanese patients // Int J. Clin. Pract. Suppl. — 2004. — Vol. 58. — P. 16 — 22. doi: 10.1111/j.1742­1241.2004.00405.x..

Galzerano D., Capogrosso C., Di Michele S. New standards in hypertension and cardiovascular risk management: focus on telmisartan // Vasc Health Risk Manag. — 2010. — Vol. 6. — P. 113 — 133. doi: 10.2147/vhrm.s7857.

Gosse P. A review of telmisartan in the treatment of hypertension: blood pressure control in the early morning hours // Vasc Health Risk Manag. — 2006. — Vol. 2 (3). — P. 195 — 201.

Gosse P., Schumacher H. Effect of telmisartan vs. ramipril on ‘dipping’ status and blood pressure variability: pooled analysis of the PRISMA studies // Hypertens Res. — 2014. — Vol. 37 (2). — P. 151 — 157. doi: 10.1038/hr.2013.121.

Lacourcière Y., Neutel J. M., Davidai G., Koval S. A multicenter, 14­week study of telmisartan and ramipril in patients with mild­to­moderate hypertension using ambulatory blood pressure monitoring // Am. J. Hypertens. — 2006. — Vol. 19 (1). — P. 104 — 112.

Mallion J. M., Siché J. P., Lacourcière Y. ABPM comparison of the antihypertensive profiles of the selective angiotensin II receptor antagonists telmisartan and losartan in patients with mild­to­moderate hypertension // J. Hum. Hypertens. — 1999. — Vol. 13. — P. 657 — 664. doi: 10.1038/sj.jhh.1000925.

Pierdomenico S. D., Pierdomenico A. M., Di Tommaso R. et al. Morning blood pressure surge, dipping, and risk of coronary events in elderly treated hypertensive patients // Am. J. Hypertens. — 2016. — Vol. 29 (1). — P. 39 — 45.

Polonia J., Amado P., Barbosa L. et al. Morning rise, morning surge and daytime variability of blood pressure and cardiovascular target organ damage. A cross­sectional study in 743 subjects // Rev. Port Cardiol. — 2005. — Vol. 24. — P. 65 — 78.

Rasputina L., Didenko D. Prevalence of chronic obstructive pulmonary disease in patients with coronary heart disease and arterial hypertension // EUREKA: Health Sciences. — 2017. — Vol. 2. — P. 38 — 45.

Safar E. M., Myers M. G., Leenen F., Asmar R. Gender influence on the dose­ranging of a low­dose perindopril­indapamide combination in hypertension: effect on systolic and pulse pressure // J. Hypertens. — 2000. — Vol. 20 (8). — P. 1653 — 1661.

Smith D. H., Cramer M. J., Neutel J. M. et al. Comparison of telmisartan versus losartan: meta­analysis of titration­to­response studies // Blood Press Monit. — 2003. — Vol. 8. — P. 111 — 117.

Wang H., Chen H. Gender difference in the response to valsartan/amlodipine single­pill combination in essential hypertension (China Status II): An observational study // J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. — 2016. — Vol. 17 (2).

Williams B., Mancia G., Spiering W. et.al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH) // Eur Heart J. — 2018. — Vol. 39. — P. 3021 — 3104.

White W. B., Lacourcière Y., Davidai G. Effects of the angiotensin II receptor blockers telmisartan versus valsartan on the circadian variation of blood pressure: impact on the early morning period // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 17. — P. 347 — 353.

Yusuf S., Teo K., Anderson C. et al. Telmisartan Randomised AssessmeNt Study in ACE iNtolerant subjects with cardiovascular Disease (TRANSCEND) Investigators. Effects of the angiotensin­receptor blocker telmisartan on cardiovascular events in high­risk patients intolerant to angiotensin­converting enzyme inhibitors: a randomised controlled trial // Lancet. — 2008. — Vol. 372 (9644). — P. 1174 — 1183.

Zaslavskaia R. M., Krivchikova L. V. Gender­related differences in the efficacy of treatment of hypertensive and coronary heart diseases in aged and elderly patients by angiotensin II receptor blockers and angiotensin converting enzyme inhibitors // Klin Med. — 2013. — Vol. 91 (10). — P. 67 — 68.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження